Моніторинг гніздування сови бородатої в Рівненській області

Опубліковано: 19/08/2017 в 7:54. Категорії: Фото, Хижі птахи України, Моніторинг ХП, Польові дослідження

Моніторинг популяції сови бородатої (Strix nebulosa) у Рівненському природному заповіднику здійснюється протягом 5 років. З результатами робіт за 2015 рік можна ознайомитись на нашому сайті. У даному повідомлені наведено результати досліджень за 2017 рік.

Рівненським природним заповідником 2017 рік оголошено як «Регіональний рік сов», що передбачає проведення ряду екологоосвітніх та наукових заходів, пов’язаних із життям сов. Одним із них є моніторинг популяції сови бородатої. Його здійснювали на 4 масивах Рівненського ПЗ («Сомине», Сарненський район; «Переброди», Дубровицький, Рокитнівський р-ни; «Сира Погоня», Рокитнівський р-н; «Білоозерський», Вололодимерецький р-н) та їх околиць (віддаль від меж заповідника приблизно на 10-15 км). Площа, охоплена дослідженням, складає близько 550 км2, їх проводили протягом березня – червня.

Починаючи з початку березня перевірялись усі потенційні місця гніздування – гнізда денних хижих птахів, чорного лелеки, штучні платформи, інші об’єкти (борті, трухляві нішоподібні дерева), а також проводились нічні обліки. Загалом обстежено близько 80 гнізд, серед яких 60 – у заповіднику. Проведено 10 нічних обліків.
У результаті виявилось, що із 80 гнізд 20 були зайняті совою бородатою, додатково також відмічено 5 гніздових територій під час нічних обліків. На гнізда ми вилазили за допомогою спеціального спелеологічного спорядження, кільцювання пташенят проводили на гніздах та на присадах, на які вони сідали після вильоту з гнізда.

На трьох масивах (Сомине, Переброди, Сира Погоня) виміряли 4 кладки, у яких було по 5, 2, 4, 3 яйця. У трьох кладках вилупились усі пташенята, а одна розорена невідомим хижаком. У кладці з 5 яєць вижило 3 пташенят, у кладці з 4 яєць – 3 пташенят. Пташенят, ймовірно, з’їли їхні брати чи сестри через різний вік у виводках, що досить поширено у сови бородатої.
Незважаючи на погодні сюрпризи цієї весни, строки відкладання яєць та насиджування істотно не змінились. Проте відмічено місячний розрив між початком насиджування окремих пар, що і вплинуло на такий самий розрив у періоді покидання гнізд пташенятами. Так, за результати попередніх років найбільш рання дата початку насиджування припадала на 15.03.2015 р., а в 2017 році ми відмітили це явище близько 01.-03.03. Тому і перший виліт пташенят припадав на початок травня, а останні виводки вилетіли на початку червня. Найбільша кількість пташенят вилетіла 20-25.05.

Починаючи з 2014 року ми займаємось кільцюванням пташенят сови бородатої. Протягом 2014-2016 рр. ми кільцювали їх звичайними металевими кільцями серії «N», які перефарбовували у різні кольорові комбінації – цей спосіб виявився малоефективним. Справа в тім, що лапи у сови покриті щільним шаром пір’я і зчитати кільце дуже важко. Свіжим рішенням стало використання кольорових пластикових кілець за досвідом білоруських колег. Денис Кітель, що займається кільцюванням сови бородатої у Білорусі, дружньо поділився тонкощами метричних характеристик пластикового кільця, що апробовано на білоруських совах. Нами було замовлено у Польщі партію із 30 пластикових кілець серій А1, А2,… А9, АА, АВ….. У 2017 році в Європі сов бородатих мітять кольоровими кільцями у Білорусі (жовті кільця), Україні (зелені кільця) та Польщі (білі кільця).
Всього у 2017 році нами було закільцьовано 21 пташеня сови бородатої (із 8 виводків) пластиковими та металевими кільцями, що є своєрідним рекордом, цифри у попередніх роках були менші, приміром 8 пташенят – у 2014 році, 9 – 2015 році, 6 – 2016 році. Продуктивність гніздування сови бородатої cклала 2,27 пташенят / пару, що брала участь у розмноженні (Lim 1-3) із 11 гнізд.

Отримано досить цікаві дані щодо поведінки сови бородатої. Як відомо, цей вид дуже агресивний при захисті свого потомства і в більшості випадків нападає на будь-кого, хто наближається до потомства. У цьому році сови були більш-менш «чемними» і підлітали до дослідника всього на декілька метрів, демонструючи спроби нападу, але нападів не робили. Ми уже маємо болючий досвід та знаємо як треба правильно поводитись у такій ситуації. Спосіб дуже простий – під час кільцювання пташеня починає здійснювати поклики турбування та клацає дзьобом, після цього самка починає атакувати. Чим довше клацає пташеня, тим більша ймовірність отримати гострими кігтями по голові. Як не дивно, самець лишається осторонь. При кільцюванні ми притримували дзьоб пташеняті, щоб воно не клацало дзьобом, таким чином сови залишились спокійними, а ми цілими. З огляду безпеки ми використовували засоби індивідуального захисту – шолом, окуляри для болгарки, рукавиці, наплічник, але на щастя вони не знадобились. Під час дослідження сови бородатої ми користувались гуманними методами та способами дослідження, тому ні кладки та пташенята не постраждали.

Протягом майже 4 місяців моніторингу сови бородатої до основної робочої групи приєднувались колеги з Рівненського ПЗ та інших організацій і установ, за що їм щиро вдячні: Чуриловичу Сафрону, Тимошицькому Михайлу, Ашомці Миколі, Мариничу Івану, Таргонському Івану, Кибукевичу Олександру, Козаку Борису, Жежуку Миколі, Ралдугіним Оксані та Леву, Раєвському Володимиру, Миртинову Олександру, Панькову Анатолію, Романю Анатолію, Кайстро Вячеславу. Величезну вдячність висловлюємо Ростиславу Журавчаку за зусилля щодо реєстрацією кольорової схеми кілець та Дмитру Якушенку за безкоштовну поштову їх пересилку з Польщі.

Михайло Франчук, Тарас Кривульський (Рівненський природний заповідник), Олександр Добринський (Західноукраїнське орнітологічне товариство)

Коментувати

ЗАБОРОНЕНІ коментарі, що містять заклики до завдавання шкоди людині чи тварині, до протиправних дій, а також образи та ненормативну лексику. Адміністрація сайту залишає за собою право видаляти їх без попереджень та додаткових пояснень.

*