Моніторинг гніздування орлана-білохвоста в Рівненській області у 2011-2018 рр.

Опубліковано: 29/10/2018 в 19:00. Категорії: Фото, Моніторинг ХП, Польові дослідження

МОНІТОРИНГ ГНІЗДУВАННЯ ОРЛАНА-БІЛОХВОСТА (HALIAEETUS ALBICILLA) В РІВНЕНСЬКІЙ ОБЛАСТІ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ 2011-2018 РР.

Моніторинг гніздування орлана-білохвоста (Haliaeetus albicilla) в Рівненській області здійснюється нами протягом 2011-2018 рр. Деякі дані стосовно орлана-білохвоста були опубліковані на сайті у попередні роки (2014, 2015).

У статті використані фото Михайла Франчука, Олександра Добринського, Тараса Кривульського, Павла Панченка, Вадима Яненка та Івана Комарницького

Перші докази гніздування орлана-білохвоста в Рівненській області датуються 1961 р., коли відмічено одну пару на гніздуванні в районі ставків в околицях с. Переброди Дубровицького району (Жежерін, 1969). Від 1961 по 2013 є дані, що підтверджують гніздування 1-2 пар у районі східних та північних ставків біля с. Переброди (Жежерін, 1969; Давиденко, Землянський, Полуда, 1998; Гаврилюк, 2004; Химин, 2006; Журавчак, Добринський, 2011; Франчук, Журавчак, 2013; Домбровский и др., 2014; Літопис…). Також є дані дослідників, що припускають гніздування ще двох пар – однієї в околицях м. Сарни та іншої в гирлі р. Случ (Новак, Савчук, 1994; Гаврилюк, 2004).

Станом на кінець 2018 р. ми можемо з впевненістю говорити про гніздування 7 пар орлана-білохвоста в Рівненській області. Нижче ми наводимо дані про результати моніторингу гніздування цього виду в Рівненській області за результатами досліджень 2011-2018 рр.

Пара № 1. (Східні ставки, околиці с. Переброди, Дубровицький р-н). Це найстаріша гніздова локація в області. Перші дані про гніздування цієї пари наводить в 1961 р. В.П. Жежерін (1969), є дані про неї з 1980-х років (Гаврилюк, 2004). Більш детально описано гніздування в 1997 році (Давиденко, Землянський, Полуда, 1998). Гніздо було розташоване на острівку серед болота на високій одиночній сосні. Пара в 1997 році не розмножувалась, оскільки одного із партнерів у 1996 р. застрелили браконьєри. Місце гніздування було розташоване на межі Рівненського природного заповідника, який почав функціонувати в 1999 році. Починаючи з початку 2000-х спостереження за цією парою стали більш-менш систематичними, та увійшли до Літопису природи заповідника (2002-2018 рр.). Відомості про гніздування у цей період є в роботі М.В. Химина (2006) та у наших публікаціях (Журавчак, Добринський, 2011; Журавчак, Франчук, 2013). З 2011 по 2015 р. гніздо орлана не заселялось. В 2016 у гнізді відмічено одне пташеня, в 2017 – два, в 2018 р. пара не розмножувалася через те, що у січні 2018 р. невідомі смертельно поранили (підстрелили) самицю неподалік гнізда. Опудало цієї самки зберігається у фондах Рівненського природного заповідника. Самець тримався на гніздовій території, однак нової пари не було створено. Важливо відзначити, що значна частина цього гніздового острівка в 2017 р. постраждала від незаконного видобутку бурштину, на щастя гніздо вціліло. Видобуток проводився безпосередньо під гніздом в кінці травня, коли пташенята були на гнізді. Можливо через те, що пташенята були уже досить дорослі, орлани його не покинули. Сподіваємось, що самець віднайде собі пару наступного року.

Пара № 2. (Північні ставки в районі білоруського кордону, околиці с. Переброди, Дубровицький р-н). Про гніздування цієї пари вперше повідомлено І.В. Давиденком із співавторами (1998) в 1997 році. Гніздо розміщувалось на віковій вільсі серед осокового болота. У ньому було одне молоде пташеня. Наявні також дані білоруських колег про цю пару, які вивчали орнітофауну Альманських боліт (1994-2012 рр.) (Домбровский и др., 2014). Вони зазначали, що регулярно відмічали пару орланів на українській стороні, що неподалік ставків. Після цього ніяких даних про цю пару не було відомо. Взимку 2015 року спільно з Миколою Скирпаном у рамках проекту «Ciconia-Україна» під час пошуку гнізд лелеки чорного (Ciconia nigra) в прикордонних територіях України і Білорусі, на цій ділянці знайдено гніздо орлана-білохвоста. Воно було розташоване на острівку серед болота на сухій сосні (18-20 м висотою). За словами місцевих лісівників, гніздо яке було на вільсі, постраждало від масових пожеж 2002 року і вже не існує, тому орлан переселився на інше підходяще місце, яке ми віднайшли в 2015 р. З гнізда дуже гарний огляд та неподалік каскад ставків, болота Рівненського природного заповідника та заказника Альманські болота. У гніздовий період 2015 та 2016 рр. у гнізді було по двоє пташенят. У 2017-2018 рр. – пара без потомства.

Пара № 3. (Риборозплідні ставки, околиці с. Лісове Дубровицького р-ну). Дані про цю гніздову пару нам відомі з 2012 року. Гніздо орлана розміщувалось на вільсі неподалік ставків та мисливських вольєрів. У цей рік у гнізді було одне пташеня. У 2013 році відомості про потомство відсутні, спостерігали лише пару, у 2014 р. – пару та двоє льотних пташенят, 2015 – пару (є дані місцевих жителів, що одного з птахів застрелили в 2015 р.). У 2016 р. гніздо на вільсі впало та орлан переселився на дуб. У 2017-2018 р. гніздо було не заселене. Неподалік гнізда орлана розташовані мисливські вольєри, тому орлан охоче споживає падло кабана (поросят) (Sus scrofa) та залишки оленя благородного (Cervus elaphus), якого добувають тут місцеві вовки (Canis lupus).
Важливо, що завдяки нашим дослідженням з 2016 р. три пари орлана взято під охорону. Навколо гнізд створено охоронні зони, що було без проблем узгоджено з місцевим землекористувачем – ДП «Дубровицький лісгосп», з яким заповідник співпрацює і по створенню охоронних зон по іншим рідкісним видам. Дві території, де гніздиться орлан та інші рідкісні види запроектовані під розширення Рівненського природного заповідника; проект перебуває на фінальній стадії.

Пара № 4. (Заплава р. Прип’ять, між сс. Нобель-Омит, Зарічненського р-ну). Цю пару вперше виявлено під час вивчення підорлика великого (Aquila clanga) спільно з Сергієм Домашевським та Миколою Скирпаном у 2013 році. Протягом гніздових періодів 2013-2018 рр. на цій території ми відмічали територіальну пару. За даними єгерів місцевого мисливського господарства ТОВ «СМГ Стохід» на цій ділянці у заплавних рукавах р. Прип’ять на одному з острівків розміщене гніздо орлана. До нього можна дістатись лише на човні, пропливши численні рукави річки, тому воно не було нами оглянуто.

Пара №5. (Каскад ставків «Дібрівські ставки» в заплаві р. Стир, у пд-сх околицях с. Привітівка Зарічненського р-ну). Фауністичні дослідження на каскаді «Дібрівські ставки» ми ведемо щорічно починаючи з 2010 року. Кожного року ми реєструємо одну пару з ознаками гніздування (спостереження пари з кормом). Нажаль, за ці роки нам не вдалось знайти гніздо, через те що потенційний район пошуків являє собою важко прохідні заболочені заплавні вільшаники, які навіть взимку топкі та майже не промерзають, тому і малопрохідні. Лісівники знають про локацію цього гнізда, проте не хочуть нам його показувати, через небажання створення навколо гнізда охоронної зони. Переговори тривають.

Пара №6. (Ставки на північній околиці с. Страшеве, Сарненського р-ну). Вперше гніздо цієї пари відмічено в 2017 році, воно було розміщене на сосні (висота 25 м). У 2017 р. гніздо відвідувалось парою, але потомства не було. У 2018 р. у гнізді вивелось двоє пташенят. За даними місцевих єгерів, це гніздо існувало і раніше, ймовірно побудоване між 2011-2012 рр., бо починаючи з 2013 р. ми почали відмічати молодих і дорослих особин на суміжних територіях, що входять до масиву Сомине Рівненського природного заповідника та в заплаві р. Случ.

Пара № 7. (Риборозплідні ставки між Білоозерським масивом Рівненського природного заповідника та с. Березина Володимирецького р-ну). У червні 2018 р. відмічено гніздову територію орлана-білохвоста. Починаючи з 2015 р. орлан почав регулярно траплятися у гніздовий і позагніздовий період на оз. Біле Рівненського ПЗ, що неподалік цієї території. Швидше за все, вид використовує цю територію як мисливську, оскільки за час моніторингу денних хижих птахів (2014-2018 рр.) на цій ділянці заповідника його гнізд не знайдено. У гніздовий період орлан добуває в озері в основному рибу, а восени до замерзання озера полює на скупчення лиски (Fulica atra) та крижня (Anas platyrhynchos). Взимку орлана неодноразово відмічали на полюванні біля проточних струмків, коли оз. Біле покрите кригою. За даними охоронців риборозплідних ставків біля с. Березина, пару орланів тут спостерігають регулярно починаючи з 2009 року. Ймовірно, його тут приваблюють гарні запаси риби; ставки тут відносно мілкі на них спостерігається висока чисельність крижня.

У трофіці орланів за час спостережень відмічено щуку (Esox lucius), коропа (Cyprinus carpio), ляща (Abramis brama), чаплю сіру (Ardea cinerea), чаплю велику білу (A. alba), лелек білого (Ciconia ciconia) та чорного (C. nigra), крижня, сарну європейську (Capreolus capreolus), свиню дику, оленя благородного.

За період спостережень чотирма парами виведено 12 пташенят (1 – 2012; 2 – 2014; 2 – 2015; 3 (1, 2) – 2016; 2 – 2017; 2 – 2018). П’ять з них помічені металевими кільцями серії «Р» українського центру кільцювання.

Подяки. У різні періоди польових обстежень нам допомагали колеги орнітологи: Іван Комарницький, Вадим Яненко, Павло Панченко, Микола Скирпан, Ростислав Журавчак, Сергій Домашевський, В’ячеслав Кайстро, Микола Набухотний, за що ми їм щиро вдячні.

Михайло Франчук (Рівненський природний заповідник), Олександ Добринський, Тарас Кривульський (Західноукраїнське орнітологічне товариство)

Література

Гаврилюк М.Н. Изменение численности орлана-белохвоста на территории Украины в ХХ ст. и возможные их причины // Беркут. – 2004. – Т. 13. – Вип. 2. – С. 205-225.

Давиденко I.В., Землянських I.Г, Полуда А.М. Рідкісні види птахів межиріччя Горині та Ствиги // Матеріали III конференції молодих орнітологів України (м. Київ, 14-15 березня 1998.). – Чернівці, 1998. – С. 40-43.

Домбровский В.Ч., Журавлев Д.В., Дмитренок М.Г., Островский О.А. Орнитофауна Ольманских болот // Subbuteo. – 2014. – Т. 11. – С. 51-73.

Жежерин В.П. Орнитофауна украинского Полесья и ее зависимость от ландшафтных условий и антропических факторов. Видовой состав гнездящихся птиц, распределение по территории, численность, вопросы охраны, зоогеография: Дис…. канд. биол. наук. – К., 1969. – 539 с.

Журавчак Р.О., Добринський О.В. Спостереження рідкісних і нечисленних видів птахів Полісся у Рівненській області // Troglodytes. Праці Західноукраїнського товариства. – 2011. – Вип. 2. – С. 46-51. 

Журавчак Р.О., Франчук М.В. Орнітофауна Рамсарського угіддя «Торфово-болотний масив Переброди» // Матеріали Міжнародної наково-практичної конференції «Проблеми та перспективи розвитку систем управління водно-болотними угіддями міжнародного значення України» (1 лютого 2013 р., м. Київ.). – Київ, 2013. – С. 106-111.

Літопис природи Рівненського природного заповідника. – 2006-2017. – Т. 6-17. – Сарни, 2007-2018.

Новак В.О., Савчук О.В. Рідкісні хижі птахи Рівненської області // Мат-ли конф. молод. орнітол. України. – Чернівці, 1994. – С. 29-31.

Химин М.В. Фауна хребетних Vertebrata Рівненського природного заповідника // Матеріали наук. прак. конф «Природа Західного Полісся та прилеглих територій». – Луцьк, 2006. – № 3. – С. 305-334.

Коментувати

ЗАБОРОНЕНІ коментарі, що містять заклики до завдавання шкоди людині чи тварині, до протиправних дій, а також образи та ненормативну лексику. Адміністрація сайту залишає за собою право видаляти їх без попереджень та додаткових пояснень.

*