Український центр досліджень хижих птахів

Дослідження підорлика великого в Західному Поліссі України у 2024 році

Різні аспекти гніздової біології та екології підорлика великого (Clanga clanga) протягом багатьох років вивчаються в Рівненському природному заповіднику. Більше про наші дослідження можна почитати за посиланням. Територія заповідника за понад 10 років постійного моніторингу стала своєрідною науково-дослідною ділянкою та дала змогу розв’язати безліч питань щодо біології великого підорлика та середовища його існування. Отримана наукова інформація є цінною для аналізу стану болотних екосистем та запланованих робіт з відновлення гідрологічного режиму масивів Сомине і Сира Погоня заповідника, де цей вид мешкає.

1 2 3 ►

Наразі, окрім Рівненського природного заповідника, підорлик великий мешкає і в інших місцях. Ядро української популяції зосереджено на крайній півночі в межах Прип’ятського Полісся, також є локальні поселення у Чорнобильській зоні відчуження та інших місцях. Масштабні дослідження підорлика на цих територіях, які здійснювались під керівництвом Сергія Домашевського, закінчились в 2016 році (Домашевский, 2017). Надалі моніторинг на цих територіях проводився спорадично, десь більше активно (як в Рівненському заповіднику), десь менш, а подекуди – зовсім не проводився. Також незалежно розвивались і інші напрямки досліджень виду, до прикладу телеметрія.

Протягом останніх років значно зросла увага до підорлика великого як індикатора стану середовища. Він є ключовим видом для ряду національних і міжнародних проєктів, інтерес до нього зростає як до модельного виду водно-болотних угідь та лісів Полісся. Тому ми хочемо представити вам результати спільної роботи декількох об’єктів ПЗФ та проєктів, що дали змогу розширити географію досліджень цього рідкісного виду. Дана співпраця здійснена за участі трьох об’єктів ПЗФ Прип’ятського Полісся – Рівненського природного заповідника, НПП «Нобельський» та «Прип’ять-Стохід». Коротке резюме результатів наводимо далі.
Співпраця передбачала як спільні зусилля щодо вивчення виду, так і продовження започаткованих у минулому. Тому ми умовно розділили роботи на наступні етапи.

1 етап. Зимовий пошук гнізд у потенційних біотопах. Основна увага була зосереджена на пошуках гнізд у межах заплави р. Прип’ять (НПП «Нобельський» та «Прип’ять-Стохід») та суміжних територіях Рівненського природного заповідника. Було три команди, які прочісували потенційні заболочені ділянки лісу, картували гнізда, робили їх опис і фотодокументацію. На жаль, через відсутність стабільних морозів і аномально високий рівень води в січні – лютому доступність багатьох територій була неможлива; також накладалась заборона відвідування прикордонних територій у зв’язку з воєнним станом. Не зважаючи на ці обставини, командам вдалось знайти понад 20 гнізд денних хижих птахів та лелеки чорного (Ciconia nigra).

2 етап. Пошук потенційних гніздових територій. Протягом травня – липня було здійснено ряд польових виїздів для реєстрації індивідуальних територій підорлика великого. Загалом вдалось виявити 10 таких локацій (7 – в районі НПП «Прип’ять-Стохід», 3 – буферна зона Рівненського природного заповідника).

3 етап. Перевірка стану гніздування відомих і знайдених взимку гнізд. Загалом обстежено 31 гніздо, з яких 10 нам були відомі раніше (Рівненський ПЗ), 21 – знайдені взимку (16 – в НПП «Нобельський», 2 – НПП «Прип’ять-Стохід», 3 – Рівненський ПЗ і його буферна зона). Із цих гнізд 10 належать підорлику великому (7 з яких були заселені та мали потомство, інші незаселені, зруйновані), ще 2 гнізда належали канюку звичайному (Buteo buteo), 2 – лелеці чорному, 1 – яструбу великому (Accipiter gentilis). Всі інші були без ознак використання, тому були не заселені, з них 2 дерева з гніздами після зими зрізані місцевим населенням. Варто зазначити, що окрім цього ми перевірили місця гніздування підорлика великого, які були нам відомі у 2016 і 2018 році. В першому місці підорлик залишився і далі на гніздуванні (було пташеня), в другому місці підорлик великий покинув місце гніздування через оселення неподалік його природного ворога – орлана-білохвоста (Haliaeetus albicilla).

4 етап. Мічення пташенят. Традиційно здійснювали на відомих гніздах в Рівненському природному заповіднику, а також у трьох нових заселених гніздах. Загалом вдалось помітити кольоровими пластиковими та металевими кільцями Українського центру кільцювання 7 пташенят підорлика великого з 7 гнізд. Це найбільша кількість за 12 років кільцювання цього виду в Україні.

5 етап. Моніторинг гніздової екології за допомогою фотопасток. Починаючи з 2020 року впроваджується моніторинг гніздування підорлика великого за допомогою фотопасток, який передбачає встановлення їх на гнізда у березні (до початку прильоту з місць зимівлі дорослих птахів). Після чого у липні при перевірці стану заселення гнізд здійснюється планова заміна карток пам’яті, акумуляторів, а в жовтні – демонтаж. Загалом у 2024 році вдалось встановити фотопастки на 6 гнізд підорлика. Всі фотопастки справно відпрацювали. Враховуючи те, що дослідження по цій темі тривають, ми їх представимо пізніше з детальним аналізом.

У підсумку проведені спільні дослідження великого підорлика дозволили виявити нові гнізда великого підорлика, а також показали, що потрібні додаткові дослідження на предмет виявлення та верифікації виду на гніздуванні в умовах водно-болотних угідь Прип’яті. Це є основним підґрунтям для інших досліджень (гененетичні, телеметрія, застосування фотопасток), які заплановані в рамках декількох наступних проєктів.

Здійснені дослідження, окрім особистого внеску авторів, були підтримані в рамках проєктів:
– «Сприяння збереженню гніздової популяції підорлика великого в Україні у 2024 році» за підтримки Союзу охорони і біорізноманіття Німеччини (NABU), що реалізується в Україні Українським товариством охорони птахів;
– «Полісся – дика природа без кордонів» за підтримки Франкфуртського зоологічного товариства.

Автори висловлюють вдячність Збройним силам України за можливість безпечно проводити дослідження; адміністраціям Рівненського природного заповідника, НПП «Нобельський» та НПП «Прип’ять-Стохід» – за сприяння; службі охорони зазначених об’єктів ПЗФ – за супровід і допомогу в дослідженнях; Українському товариству охорони птахів та Франкфуртському зоологічному товариству – за підтримку реалізації певних етапів дослідження підорлика великого.

Михайло Франчук (Рівненський природний заповідник, Український центр дослідження хижих птахів),
Іван Зубкович (НПП «Нобельський»),
Михайло Химин, Юрій Корх (НПП «Прип’ять-Стохід»),
Тарас Кривульський (Західноукраїнське орнітологічне товариство)

Література

Домашевский С.В. Современное состояние популяции большого подорлика (Aquila clanga) в Украине. Беркут. 2017. 26 (1). 49-59.

Рекомендоване посилання:Франчук М., Зубкович І., Химин М., Кривульський Т. Дослідження підорлика великого в Західному Поліссі України у 2024 році. – Український центр досліджень хижих птахів. 30.09.2024. https://raptors.org.ua/7033. Дата звернення: .

Позначено: Хижаки Рівненського заповідника