[in English] Допомогти Україні можна, перерахувавши кошти:
• на спеціальний рахунок Національного банку для Української армії;
• фонду підтримки Українських збройних сил «Повернись живим»;
• підтримати в інший, прийнятний для вас, спосіб.
[українцям в Україні] [українцям за кордоном]
У нашому попередньому дописі ми наводили результати моніторингу розмноження змієїда (Circaetus gallicus) в північних областях України за 18 років (2004-2021). У цьому повідомлені ми проводимо аналіз окремих характеристик вибору гніздових дерев і гніздових ділянок змієїда по результатах спостережень у зазначений період. Отримані дані можуть бути використані при розробці рекомендацій щодо встановлення охоронних зон навколо гнізд змієїда в лісових господарствах.
Загалом на території трьох північних областей України, Київської, Чернігівської та Сумської, в зоні мішаних лісів і на межі лісостепової зони було досліджено 49 гніздових дерев, що використовувались у період розмноження 16 різними парами змієїдів. Також було знайдено декілька дерев з гніздами, вочевидь, побудованими місцевими змієїдами, але використання яких нами не було підтверджено. Усі без винятку гнізда були побудовані на сосні звичайній (Pinus sylvestris). Висота розташування гнізд визначалась візуально з допомогою будівельної рулетки, в деяких випадках точно, спеціальними лазерними вимірювальними пристроями. Вона склала від 11 до 33 метрів, у середньому 23 м; стандартне відхилення σ=5; кількість вимірювань n=44. Діаметр стовбура гніздового дерева вираховувався на основі вимірювань рулеткою довжини кола стовбура на висоті 1 м від поверхні землі. Він становив 35-80 см; Dср=55; σ=11; n=48. Якщо прийняти радіальний річний приріст сосни звичайної в діапазоні від 1,5 до 2,5 мм, то вік оглянутих гніздових дерев складає орієнтовно від 70 до 270 років.
Кілька слів треба сказати про те, чому саме сосна звичайна виявилась настільки привабливим деревом для змієїдів. Як відомо, ці птахи будують гнізда таким чином, щоб вони були відкриті зверху і, на відміну від гнізд скопи (Pandion haliaetus), захищені гілками з боків (Ivanovsky, Shamovich, 2011). Відкритість гнізд зверху пов’язана з особливістю використання польоту цими птахами. Найчастіше під час полювання змієїди використовують ширяння та зависання, після чого майже вертикально опускаються до здобичі. Аналогічним способом ці хижаки прилітають до своїх гнізд, опускаючись на гніздо зверху прямо або під кутом, але майже ніколи не підлітаючи до нього з боку. Серед порід дерев, котрі масово зростають в північних районах України, саме гілки сосни звичайної з віком утворюють щільні і міцні горизонтальні сплетіння в верхній частині крони. Вони стають зручними площадками для будування гнізд, на які птахи можуть легко спускатись зверху. Сосни явно домінують серед гніздових дерев змієїда і в багатьох інших частинах його ареалу (Ivanovsky, Shamovich, 2011; Joubert, 2001; Petretti, 2008). Спорадичність розповсюдження сосни може бути обмежувальним чинником для гніздування змієїда в таких регіонах, як Карпати. Однак, замінником її можуть виступати інші породи, що мають подібну будову крони, такі як ялиця біла (Abies alba), на яких ці птахи гніздяться, наприклад, у гірських районах центральної Франції (Boudoint, 1953; Joubert, 2001). Що стосується присад, які використовуються змієїдами під час сезону розмноження, то це зазвичай зручні гілки ближче до верхівок живих або посохлих сосен, іноді дубів, приблизно тієї ж висоти, що і гніздове дерево, або вищих за нього.
У бібліографічному переліку наведено 77 робіт, які містять інформацію про соколоподібних і сов із території України, що вийшли друком у 2019 р. Ймовірно, бібліографія неповна, тому, якщо Ви маєте до неї доповнення, пишіть Максиму Гаврилюку (mg@raptors.org.ua). Файл буде оновлюватися з отриманням нової інформації.
Ми продовжуємо зимовий моніторинг чисельності орлана-білохвоста (Haliaeetus albicilla) на території Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника, який розпочали ще взимку 2008-2009 рр. та здійснюємо щороку. Дивіться на нашому сайті результати аналогічних обліків за 2021 рік. Перший етап обліків 2021/2022 рр. було проведено 28-29 грудня 2021 року. Результати було опубліковано на сайті. Другий етап зимових обліків було проведено […]
У 2021 році ми продовжили здійснювати моніторинг за популяцією орлана-білохвоста (Haliaeetus albicilla) на Середньому Дніпрі. З результатами досліджень у 2020 році можна ознайомитись у нас на сайті). Відеосюжет, відзнятий під час контролю гнізд орлана-білохвоста на Середньому Дніпрі в 2021 році. 2021 рік був досить продуктивним для наших досліджень. Ще у зимовий період ми знайшли гнізда […]
Як і в минулі роки, ми продовжуємо зимовий моніторинг чисельності орлана-білохвоста (Haliaeetus albicilla) на території Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника, який розпочали ще взимку 2008-2009 рр. та здійснюємо щороку (див. результати за 2021 рік). Перший етап зимових обліків 2021/2022 рр. було проведено 28–29 грудня 2021 року. Зимові умови встановились незадовго до проведення наших досліджень. Морози, які […]
22 грудня 2021 року в Інституті зоології ім. І. І. Шмальгаузена відбувся захист кандидатської дисертації одного із засновників Українського центру досліджень хижих птахів Сергія Володимировича Домашевського. Тема роботи: «Соколоподібні птахи (Falconiformes) Центрального Полісся України (сучасний стан, біологія та питання охорони)». Науковий керівник – Гаврись Г. Г., канд. біол. наук, старший науковий співробітник, завідувач відділу фауни та систематики […]
Лунь очеретяний (Circus aeruginosus) зазвичай влаштовує гнізда на берегах озер, ставків, морів, на озерах серед боліт, на річкових і морських островах, на лиманах і в заплавах – завжди у заростях очерету або комишу та інших болотних рослин і розріджених кущів (Зубаровський, 1977; Cramp, Simmons, 1980). У 2020 році в Херсонській області нами було знайдено гніздо […]
Згідно з Європейським Червоним списком птахів змієїд (Circaetus gallicus) належить до переліку рідкісних хижих птахів, популяції яких повільно зростають, а їхній стан не викликає занепокоєння. У той же час вид включено до Червоної книги України. Починаючи з 2004 року нами проводиться моніторинг розмноження змієїда у Київській, Чернігівській та Сумській областях, у районах, що належать до […]
Шуліка рудий (Milvus milvus Linnaeus, 1758) є рідкісним гніздовим птахом на території України. Гібридна пара шулік рудого та чорного (Milvus migrans Boddaert, 1783) гніздиться в Львівській області ще з 2017 року. Фото шуліки з птахофабрики – 17.06.2021 Львівська область, Львівський район. Автор – Микола Скирпан У 2018 – 2021 рр. спільно із науковцями з Університету […]
