Росія веде загарбницьку війну проти України!

[in English] Допомогти Україні можна, перерахувавши кошти:
на спеціальний рахунок Національного банку для Української армії;
фонду підтримки Українських збройних сил «Повернись живим»;
підтримати в інший, прийнятний для вас, спосіб.

[українцям в Україні] [українцям за кордоном]

Змієїд на півночі України. Відвідування зайнятих гніздових ділянок іншими змієїдами в різні періоди

У наших попередніх повідомленнях були наведені результати моніторингу розмноження змієїда (Circaetus gallicus), а також вибору та зміни гніздових ділянок і дерев. Окрім згаданих тем у процесі досліджень, що проводились протягом 2004-2021 років на території Київської, Чернігівської та Сумської областей, ми також фокусувалися на вивченні поведінки змієїда шляхом здебільшого прямих спостережень біля гніздових ділянок, а також регулярного знімкування птахів. Нижче подані результати аналізу відвідування зайнятих гніздових ділянок іншими змієїдами під час міграцій та протягом періоду розмноження.

Насамперед слід зазначити, що, регулярно фотографуючи змієїдів біля гніздових ділянок, ми зібрали базу даних у понад 50 тисяч зображень, яка дозволила досить легко відрізняти місцевих птахів від інших змієїдів за типовими індивідуальними ознаками, до яких можна віднести: загальне забарвлення з урахуванням змін під час линяння з квітня до вересня, загальні обриси здебільшого у ковзаючому польоті, окремі прикмети, такі як форма тіла, шиї, голови та дзьоба. Зазвичай, наявність комплексу візуальних ознак разом із деякими особливостями поведінки дозволяє пересвідчитись у правильній ідентифікації певного птаха на певній території (Pismennyi, 2018). До того ж треба додати, що серед представників роду Circaetus саме Circaetus gallicus виділяється вираженою індивідуальною мінливістю забарвлення (Joubert, 2007), і ця особливість дає змогу спостерігачеві найбільш надійно відрізняти одного птаха від іншого. Ідентифікуючи місцевих територіальних птахів та інших змієїдів, а також птахів у дорослому та перехідному вбранні за характерними ознаками (Campora, Cattaneo, 2005; Forsman, 1999), ми проаналізували відвідування молодими та дорослими змієїдами декількох гніздових ділянок у періоди міграцій та розмноження за 18 років і 2283 години спостережень, з котрих 1929 (84%) – за 10 сезонів з 2012 до 2021 року включно.

Читати далі »

Спостереження за гніздуванням осоїда в Рівненському природному заповіднику за допомогою фотопастки

У 2021 році в рамках виконання проєкту «Полісся – дика природа без кордонів», що впроваджує Українське товариство охорони птахів, нами проводилось дослідження підорлика великого (Clanga clanga) в Рівненській області. Зокрема, було встановлено 8 фотопасток на гнізда цього виду в Рівненському природному заповіднику. Метою робіт було вивчення особливостей екології великого підорлика та успішності гніздування. У ході […]

Гніздування совки у штучних гніздівлях в Одеській області у 2019-2021 роках

Совка (Otus scops) вважається звичайним гніздовим видом півдня України. Проте дані щодо її гніздової біології в науковій літературі до сьогодні є уривчастими. Ідея досліджувати совку виникла у нас досить давно. Зокрема, до цього нас спонукали знахідки у 2014 – 2016 рр. двох гнізд совок, влаштованих у старих гніздах сороки (Pica pica) на скумпії (Cotinus coggygria). […]

Гніздування змієїда на півночі України, вибір гніздових ділянок, зміна гніздових дерев

У нашому попередньому дописі ми наводили результати моніторингу розмноження змієїда (Circaetus gallicus) в північних областях України за 18 років (2004-2021). У цьому повідомлені ми проводимо аналіз окремих характеристик вибору гніздових дерев і гніздових ділянок змієїда по результатах спостережень у зазначений період. Отримані дані можуть бути використані при розробці рекомендацій щодо встановлення охоронних зон навколо гнізд […]

Бібліографія робіт по хижих птахах України за 2019 рік

У бібліографічному переліку наведено 77 робіт, які містять інформацію про соколоподібних і сов із території України, що вийшли друком у 2019 р. Ймовірно, бібліографія неповна, тому, якщо Ви маєте до неї доповнення, пишіть Максиму Гаврилюку (mg@raptors.org.ua). Файл буде оновлюватися з отриманням нової інформації.

Результати обліків орланів-білохвостів у Чорнобильському радіаційно-екологічному заповіднику в січні 2022 року

Ми продовжуємо зимовий моніторинг чисельності орлана-білохвоста (Haliaeetus albicilla) на території Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника, який розпочали ще взимку 2008-2009 рр. та здійснюємо щороку. Дивіться на нашому сайті результати аналогічних обліків за 2021 рік. Перший етап обліків 2021/2022 рр. було проведено 28-29 грудня 2021 року. Результати було опубліковано на сайті. Другий етап зимових обліків було проведено […]

Результати моніторингу гніздової популяції орлана-білохвоста на Середньому Дніпрі в 2021 році

У 2021 році ми продовжили здійснювати моніторинг за популяцією орлана-білохвоста (Haliaeetus albicilla) на Середньому Дніпрі. З результатами досліджень у 2020 році можна ознайомитись у нас на сайті). Відеосюжет, відзнятий під час контролю гнізд орлана-білохвоста на Середньому Дніпрі в 2021 році. 2021 рік був досить продуктивним для наших досліджень. Ще у зимовий період ми знайшли гнізда […]

Результати обліків орланів-білохвостів у Чорнобильському радіаційно-екологічному заповіднику в грудні 2021 року

Як і в минулі роки, ми продовжуємо зимовий моніторинг чисельності орлана-білохвоста (Haliaeetus albicilla) на території Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника, який розпочали ще взимку 2008-2009 рр. та здійснюємо щороку (див. результати за 2021 рік). Перший етап зимових обліків 2021/2022 рр. було проведено 28–29 грудня 2021 року. Зимові умови встановились незадовго до проведення наших досліджень. Морози, які […]

Домашевський С. В. Дисертація кандидата біологічних наук

22 грудня 2021 року в Інституті зоології ім. І. І. Шмальгаузена відбувся захист кандидатської дисертації одного із засновників Українського центру досліджень хижих птахів Сергія Володимировича Домашевського. Тема роботи: «Соколоподібні птахи (Falconiformes) Центрального Полісся України (сучасний стан, біологія та питання охорони)». Науковий керівник – Гаврись Г. Г., канд. біол. наук, старший науковий співробітник, завідувач відділу фауни та систематики […]