Український центр досліджень хижих птахів

Матеріали щодо вивчення яструба великого на Сході України в 1994-2022 роках

Вивчення денних хижих птахів на Сході України (переважно у Донецькій та Харківській областях) проводилось нами протягом 1994-2022 років. Було накопичено значний матеріал щодо екології та біології різних представників цієї групи птахів. Одним із добре вивчених видів виявився яструб великий (Astur gentilis). У цьому нарисі ми наводимо дані щодо чисельності, особливостей біології, екології та етології цього виду.

Чисельність яструба великого в Європі оцінюється в 170-220 тис. пар, що становить 26 % його світового населення (IUCN, 2016). Тренд в останні роки невідомий. Але, беручи до уваги емпіричні дані, зібрані нами протягом майже 30 років у межах Сходу України, можна констатувати популяційні хвилі чисельності виду, які охоплюють 12-15-річні цикли. За нашими даними, до 2003 року і протягом 2020-2021 років яструб був більш рідкісним порівняно з другою половиною 2000-х років.
В ХІХ-ХХ ст. дослідниками спостерігалося значне зниження чисельності яструба великого в Європі (Orta et al, 2014). У 1950-1960-х роках відбувалась загибель птахів внаслідок отруєння пестицидами і важкими металами (Iverson, 1996). Розграбування гнізд для потреб соколиного полювання також становило серйозну загрозу для чисельності виду. Крім того, цей птах є потенційно вразливим для впливу вітроенергетичних підприємств (STRIX, 2012). Наведені антропічні фактори тим чи іншим чином впливають на яструбів у межах району наших досліджень. У теперішній час стримуючими чинниками збільшення чисельності виду є дефіцит гніздопридатних біотопів, конкурентні відносини з іншими видами хижих птахів (особливо, з орлом-карликом Hieraaetus pennatus), господарська та рекреаційна діяльність людини. Найбільш потужними чинниками, які впливають на зниження чисельності яструба великого, є переслідування хижих птахів з боку людини і знищення старих лісових масивів.

Яструб великий як типовий представник давньої неморальної фауни тяжіє до великих лісових масивів. Цією обставиною пояснюється висока щільність гніздових угрупувань в долині Сіверського Дінця, адже саме в цій частині Сходу України зосереджені заплавні та плакорні діброви, а також великі стиглі або старі соснові насадження. Окрім наведених, гніздовими біотопами виду на Сході України слугують також байрачні діброви та стиглі лісопосадки листяних дерев.
Щільність населення яструба великого в Донецькій області в найбільш сприятливий для стану його популяції період (2005-2010 рр.) становила 6,1 пар/100 км². Чисельність гніздових птахів у ці роки на Сході України (Харківська, Донецька і Луганська області), за даними екстраполяції, становила понад 3000 гніздових пар. Для гніздопридатних біотопів цей показник відповідає 2,6 пари/км², але в різних місцях він відрізнявся. Найбільша щільність яструба була зареєстрована в байрачних лісах, де вона становила 8,3 пар/км². У нагорних дібровах щільність оцінено в 1,5 пари/км². У заплавних лісах цей показник дещо нижчий – 1,4 пари/км². Аналогічний показник щільності – 1,4 пари/км² спостерігався і в стиглих штучних широколистяних лісових масивах. У штучних соснових лісонасадженнях щільність населення виду нами була оцінена в 3,4 пари/км². За оцінкою В. В. Вєтрова (Ветров, 1996), чисельність яструба великого у 1990-х роках у північній частині Донецької області складала 40 гніздових пар.
У великого яструба, без сумніву, існує внутрішньовидова конкуренція, про що свідчить рівномірний розподіл його гніздових ділянок. Відстань між виявленими нами гніздами різних пар у нагорних дібровах становила 1800-2600 метрів. Розподіл гнізд у байрачних лісах аналізувати складно, так як у межах одного масиву дуже рідко реєструвалось більше 1 пари птахів.

У негніздових біотопах (заплавні луки, степові ділянки, агроценози) ми спостерігали яструбів, ймовірно пролітних, протягом лютого-березня (07.03.2005, 15.02.2007, 07.03.2010, 17.03.2005). Пізньої осені і в зимовий період великі яструби трапляються частіше, ніж у період гніздування, ймовірно, за рахунок особин, що прилітають з інших регіонів, а також через високу помітність птахів у відкритих біотопах. Строки прибуття в район досліджень «мігрантів» можуть не збігатись у різні роки, що пов’язано з погодними особливостями осені, зокрема термінами настання холодів, але частіше за все переміщення птахів спостерігаються в жовтні (29.10.2006, 27.10.2007, 17.10.2010, 22.10.2011).
Взимку яструби часто полюють на полях та у населених пунктах. У другій половині лютого – на початку березня яструби починають триматись своїх гніздових ділянок. На початку березня чутні крики токуючих самців. Протягом місяця птахи оновлюють старі або будують нові гнізда. За період наших досліджень було знайдено 101 гніздо, зайняте яструбом великим (табл.):

Характеристика гнізд яструба великого

Гнізда у цього хижого птаха складаються з товстих гілок (до 40% гілок мають діаметр 15-20 мм), укладених щільно, особливо в старих, багаторічних гніздах. Можна спостерігати модернізацію старої розсипчастої споруди, коли частина гнізда повисає на одному з країв, а птахи використовують більш високу, цупку і міцну частину. Зрідка птахи прикрашають краї гнізда гіллям із зеленим листям. Частіше це відбувається, коли пташенята в гнізді вже оперилися. Лоток завжди буває обкладений гіллям із зеленим листям.
Більшість гнізд яструби займають лише протягом одного сезону. Неодноразово на одній гніздовій ділянці розташовувалося кілька гнізд (2-3), при цьому птахи займали їх по черзі декілька років поспіль. Такі гнізда знаходились на відстані 103-317 м, у середньому – 195±14 м (n=19). Багато споруд з часом руйнувалося. Іноді добре складене і міцне гніздо наступної весни було відсутнє, а поруч збудовано нове, нерідко, на сусідньому дереві. Ймовірно, частина гнізд розбиралася птахами для зведення нових.
У переважній більшості випадків яструб будує гнізда самостійно. Нами було виявлено тільки 3 випадки заняття цим птахом гнізд крука (Corvus corax) з деякою їх переробкою і один випадок гніздування в старому гнізді канюка звичайного (Buteo buteo). З усіх гнізд, що належали яструбам, 2 гнізда згодом зайняв канюк звичайний, а 1 – осоїд євразійський (Pernis apivorus). У ряді випадків гнізда яструба великого знаходились в безпосередній близькості від гнізд інших хижих птахів або крука.

У першій половині квітня в гніздах яструбів з’являються яйця. У цей час самки щільно сидять на кладках. Пухових пташенят у гніздах ми спостерігали в другій і на початку третьої декад травня (22.05.2005, 12.05.2006, 17.05.2009, 12-13.05.2010, 15.05.2011). Молоді птахи залишаються в гніздах до середини червня (12.06.2005, 15.06.2005, 11.06.2008, 14.06.2009, 28.06.2011, 17.06.2011, 18.06.2011, 19.06.2011). У Донецькій області ми не знаходили в гніздах пташенят пізніше 20 червня. Протягом липня молоді птахи тримаються біля гнізд. Ми спостерігали молодих яструбів на гніздових ділянках 08.07.2005, 20.07.2006, 05.07.2009, 14.07.2010, 01.08.2010, 22-23.07.2011. У серпні птахи залишають гніздові ділянки, в цей час їх можна спостерігати у відкритих біотопах.

Досить цікава реакція яструбів великих на появу людини біля гнізда. Вона полягає в характерній реакції окрикування. Якщо людина піднімається по стовбуру дерева до гнізда, то птахи «атакують» і, пролітаючи на дуже близькій відстані, часто випорожнюються. При цьому самиці сидять на гнізді міцно і не злітають до останнього моменту.

Яструб великий – переважно орнітофаг. Основу його раціону складають птахи різних розмірів. Ми знаходили під гніздами та поблизу них залишки щиглика (Carduelis carduelis), у якого була виїдена грудна і черевна частини, а голова при цьому залишалася цілою; рештки горлиці звичайної (Streptopelia turtur), сойки (Garrulus glandarius), фазана (Phasianus colchicus), припутня (Columba palumbus) та голуба сизого (Columba livia). Часто біля гнізд – на відстані 100 метрів і більше, яструб на великому пні або нахиленому стовбурі дерева влаштовує «обробний стіл». У міжсезоння жертвами хижака часто стають граки (Corvus frugilegus) (в околицях м. Краматорськ 07.11.2008 спостерігали атаку самця яструба великого на грака). До раціону яструба також входять свійські птахи (30.11.2008 на гніздовій ділянці поблизу сел. Новоселівка знаходили залишки курки; 18.03.2018 яструб нападав на курку на приватному подвір’ї в смт Біленьке в околицях м. Краматорськ). У великих містах взимку яструби здобувають воронових (12.12.2009 полював на сойок у межах м. Краматорськ). Цікаву адаптацію яструбів у кормодобуванні спостерігали в околицях смт Біленьке (Краматорський район Донецької області): в листопаді 2007 року мисливці з мисливськими собаками курцхааром і дратхааром полювали на фазана і куріпку сіру (Perdix perdix). Собаки піднімали дичину. Незважаючи на постріли, пара яструбів, яка кружляла неподалік, кидалася на фазанів і куріпок, які вилітали з перелогів.

Максим Височин (Донбаська національна академія будівництва і архітектури)

Література

IUCN 2016. The IUCN Red List of Threatened Species. Version 2016-3. Available at: www.iucnredlist.org. (Accessed: 07 March 2025).

Iverson G. C., Hayward G. D., Titus K., De Gayner E., Lowell R. E., Crocker-Bedford D. C., Schempf P. F. and Lindell J. Conservation Assessment for the Northern Goshawk in Southeast Alaska. – United States Department of Agriculture Forest Service. – Vol. 387. – Portland, Oregon, 1996.

Orta J., Marks J.S. Northern Goshawk (Accipiter gentilis) – J. del Hoyo, A. Elliott, J. Sargatal, D.A. Christie, and E. de Juana (eds.). Handbook of the Birds of the World Alive. – Barcelona, Lynx Editions, 2014.

STRIX. Developing and testing the methodology for assessing and mapping the sensitivity of migratory birds to wind energy development. – BirdLife International, Cambridge, 2012.

Ветров В. В. К биологии тетеревятника в бассейне р. Северский Донец – Птицы бассейна Северского Донца. Вып. 3: Матер. 3-й конф. «Изучение и охрана птиц бассейна Северского Донца» (13-15 сентября 1995 г.). – Харьков, 1996. – С. 55-60.

Рекомендоване посилання:Височин М. Матеріали щодо вивчення яструба великого на Сході України в 1994-2022 роках. – Український центр досліджень хижих птахів. 29.03.2025. https://raptors.org.ua/7345. Дата звернення: .