Результати моніторингу сов у Поліському природному заповіднику у 2024 році
Сов Поліського природного заповідника досліджували різні науковці. При цьому основну увагу традиційно приділяли вивченню сови бородатої (Strix nebulosa) як нового гніздового виду у фауні України. Інформація щодо інших видів зазвичай обмежувалась переліком зустрічей. Вивчення фауни та екології сов району Поліського природного заповідника було розпочато нами наприкінці 1990-х років. У даному повідомленні представлено результати досліджень за 2024 рік.
Всі фотографії зроблені Ю. Кузьменком у Поліському природному заповіднику у різні роки
Поліський природний заповідник розташований у північно-західній частині Житомирської області, на кордоні з Білоруссю. Створений у 1968 р. Заповідна територія площею 201,4 км2 – це лісо-болотний масив у верхів’ях річок Уборть та її притоки Болотниці. Для заповідника характерні соснові та березово-соснові ліси. Болота заповідника, переважно сфагнові та осоково-сфагнові, займають близько 20% території. До складу заповідника входять три природоохоронні науково-дослідні відділення (ПНДВ): Селезівське, Копищанське та Перганське.
Список сов Поліського природного заповідника включає 9 видів (Жила, 1998; Жила, Зенина, 1999). Серед них 5 гніздяться на території заповідника (табл. 1).
Таблиця 1. Список сов Поліського природного заповідника та їх статус
Вид | Статус |
---|---|
Сичик-горобець Glaucidium passerinum | Гн, Зим |
Сич хатній Athene noctua | Гн п.т. |
Сич волохатий Aegolius funereus | Гн, Зим |
Совка Otus scops | Зл |
Сова вухата Asio otus | Гн |
Сова болотяна Asio flammeus | Пр |
Сова сіра Strix aluco | Гн, Зим |
Сова бородата Strix nebulosa | Гн, Зим |
Пугач Bubo bubo | Гн п.т. |
Примітка: Гн – гніздовий; Гн п.т. – гніздовий на прилеглих територіях; Зим – зимуючий; Пр – пролітний; Зл – залітний.
У Поліському природному заповіднику основну увагу приділяли вивченню сови бородатої: досліджували динаміку чисельності, гніздову біологію та живлення цього нового гніздового виду для території України (Жила, 1997; Бумар, 2003; Горбань, Бумар, 2003; Кузьменко, 2014; Кузьменко, Мішта, 2014; Kuzmenko, 2018). Інформація щодо інших видів обмежувалась щорічними реєстраціями вокалізуючих самців у весняний період (Жила, 1995; Бумар, 2001, 2003а).
Метою нашого дослідження у 2024 р. було продовження моніторингових робіт, розпочатих раніше, щодо встановлення кількості зайнятих територій сов для визначення їхньої щільності гніздового населення на території Поліського природного заповідника. Для цього на території Селезівського ПНДВ, на площі в 35 км2, були проведені обліки сов. Обліки проводили у два етапи: перший – 27.02-10.03.2024 р., другий – 29.03-8.04.2024 р. Обліковими маршрутами рівномірно охоплено всю досліджувану територію таким чином, щоб забезпечити прослуховування всієї ділянки (максимальна відстань між маршрутами – 500 м). Загальна довжина маршрутів – 28,5 км. Всього проведено 28 нічних і сутінкових обліків сов.
На маршрутах реєстрували природну вокалізацію, а в разі її відсутності – програвали фонограми шлюбних криків сов (для провокації відповіді). Загалом було програно фонограми сичика-горобця (Glaucidium passerinum) у 21 точці, сича волохатого (Aegolius funereus) – у 17, сови бородатої – у 9 точках, за допомогою портативної Bluetooth-колонки JBL Charge. Час, проведений на кожній точці програвання – від 15 до 30 хв. Загальна тривалість облікових робіт – 65 годин. Для обліків обирали тиху, безвітряну погоду без опадів.
У процесі обробки результатів обліків вся інформація про токуючі види та зустрічі з ними була зведена у хронологічному порядку в таблицю. Пройдені маршрути, опрацьовані точки, а також зустрічі з совами наносили на топографічну карту масштабу 1:25000. Потім для кожного виду створювали підсумкову повидову карту. Отримані дані про кількість зареєстрованих пар використовували для підрахунку щільності населення кожного виду окремо. Для розрахунку щільності гніздування використовували дані, отримані під час другого обліку. Щільність населення визначали як кількість пар на 100 км2 гніздопридатної території. Обліки сов і їх обробку проводили за методичними рекомендаціями Т. В. Башти (Башта, 1997) та Р. Мікусека зі співавторами (Mikusek et al., 2005). У тексті та в таблицях використано наукові назви птахів згідно з «Атласом гніздових птахів України» (2021).
У результаті наших досліджень у гніздовий період 2024 р. на території Поліського природного заповідника під час обох обліків зареєстровано 4 види сов (табл. 2).
Таблиця 2. Кількість пар і щільність гніздування сов на досліджуваній ділянці у Поліському природному заповіднику в 2024 р.
Вид | Кількість пар | Пари на 100 км2 | |
1-й облік | 2-й облік | ||
Glaucidium passerinum | 4 | 2 | 5,7 |
Aegolius funereus | 6 | 5 | 14,3 |
Strix aluco | 12 | 12 | 34,3 |
Strix nebulosa | 5 | 1 | 2,9 |
Як видно з таблиці 2, список зареєстрованих сов на досліджуваній ділянці у заповіднику представлений 4 видами; виявлено 20 гніздових територій. Три з цих видів є рідкісними в Україні та включені до Червоної книги (2009), один вид не потребує спеціальних заходів охорони.
Сичик-горобець. На досліджуваній ділянці під час першого обліку виявлено самців, що активно вокалізували на 4 територіях. Під час другого обліку були зайняті лише дві гніздові території, на яких трималися сформовані пари. Ці гніздові ділянки розташовувалися вздовж р. Болотниці. Також за межами облікової ділянки у квітні виявлено ще одну пару та самця.
Сич волохатий. Під час першого обліку виявлено 6 територій, на яких вокалізували самці. Під час другого – 5 територій. Один самець залишив зайняту на початку березня територію, ймовірно, через близьке сусідство з совою сірою. Перевірка 40 дупел жовни чорної (Dryocopus martius) дозволила виявити одне жиле гніздо.
Сова бородата. Під час обліків на початку березня виявлено перебування 3 пар та двох токуючих самців. Одна з цих пар трималась у березні, щонайменше протягом тижня, біля старого (непридатного для гніздування) гнізда канюка звичайного (Buteo buteo). Пізніше, у квітні, самець відповідав на програну фонограму в районі гнізда яструба великого (Accipiter gentilis) за 2 км південніше. А на початку травня у вищезгаданому гнізді було виявлено насиджуючого птаха, але він залишив гніздо, не відклавши жодного яйця. Таким чином, протягом гніздового періоду на досліджуваній ділянці трималась лише одна пара. Загалом у заповіднику та на прилеглих територіях у 2024 р. не виявлено жодного випадку гніздування виду, хоча перевірено 13 гнізд денних хижих птахів і лелеки чорного (Ciconia nigra), 10 з яких були порожніми.
Сова сіра (Strix aluco). Цей вид є домінуючим серед сов. На досліджуваній ділянці виявлено 12 пар, що відповідає щільності гніздування – 34,4 пари/100 км2. За даними наших обліків, проведених у 2007, 2008 та 2013 рр., щільність гніздування у ті роки становила 11,9-17,1 пари/100 км2. Отже, спостерігається зростання чисельності цього виду. У заповіднику сова сіра гніздиться переважно в покинутих бортях – колодах для диких бджіл, вивішених у лісі. Збільшення кількості гніздових пар, ймовірно, свідчить про збільшення кількості покинутих бортей.
Таким чином, у 2024 році нами було виявлено на гніздуванні 4 види сов, які є найбільш поширеними на території заповідника. До наших обліків не потрапила сова вухата, оскільки її місця гніздування розташовані в охоронній зоні заповідника, яка не була охоплена нашими обліками. Серед особливостей 2024 року варто відмітити відсутність випадків гніздування бородатої сови, яка останні роки має низьку чисельність.
Користуючись нагодою, висловлюю щиру вдячність С. Канциренко, М. Весельському, О. Бурковському, О. Рожку та О. Шеремету за співучасть у проведенні польових робіт.
Юрій Кузьменко (Інститут зоології ім. І.І. Шмальгаузена НАН України)
Використані джерела
Атлас гніздових птахів України. / [Кузьменко Т.М., Струс Ю.М., Бронсков О.І., Банік М.В., Шидловський І.В., Весельський М.Ф., Редінов К.О., Грищенко В.М., Гаврилюк М.Н., Гайдаш О.М., Журавчак Р.О., Кузьменко Ю.В., Матвєєв М.Д., Полуда А.М., Пекло О.М., Скирпан М.В., Химин М.В., Яковлєв М.В., Козицький І.В., Яремченко О.А.]; за заг. ред. Полуди А.М., упорядник Лук’янчук З.Є. – К.: Українське товариство охорони птахів, 2021. – 296 с.
Башта Т. В. Методи виявлення та обліку сов. – Обліки птахів: підходи, методики, результати (Матер. Школи по уніфікації методів обліків птахів у заповідниках України, смт Івано-Франкове, 26-28 квітня 1995 р.). – Львів-Київ, 1997. – С. 63-71.
Бумар Г. В. Щодо вивчення популяцій окремих рідкісних видів птахів на території Поліського заповідника. – Тези Всеукр. зоол. конф. «Зоологічні дослідження в Україні на межі тисячоліть». – Кривий Ріг, 2001. – С. 133-135.
Бумар Г. В. Поширення сови бородатої (Strix nebulosa) на півночі Житомирщини – Матер. ІІ Міжнародної наукової конференції «Молодь у вирішенні регіональних та транскордонних проблем екологічної безпеки» (м. Чернівці, 14-15 травня 2003 р.). – Чернівці, 2003. – С. 40-42.
Бумар Г. В. Орнітофауна Поліського природного заповідника. – Роль природно-заповідних територій у підтриманні біорізноманіття (Матар. конф., присвяченої 80-річчю Канівського природного заповідника, м. Канів, 9-11 вересня 2003 р.) – Канів, 2003а. – С. 196-197.
Горбань І., Бумар Г. Експансія сови бородатої (Strix nebulosa) в Україні. – Вісник Львівського ун-ту. Серія біологічна. – 2003. – Bип. 33. – С. 117-126.
Жила С. М. Сучасний стан популяцій рідкісних видів птахів Поліського заповідника. – Проблеми вивчення та охорони птахів. Мат. VI наради орнітол. Зах. України. – Львів-Чернівці, 1995. – С. 57-58.
Жила С. М. Успішність гніздування бородатої сови в Поліському заповіднику. – Заповідна справа в Україні. – 1997. – Т. 3. – Вип. 2. – С. 64-65.
Жила С. М. Вивченість рідкісних видів сов у Поліссі. – Заповідна справа в Україні. – 1998. – Т. 4. – Вип. 2. – С. 47-48.
Жила С. М., Зеніна І. М. Хребетні Поліського заповідника. – Поліському природному заповіднику – 30 років. Збірник наукових праць. – Вип. 1. – Житомир, 1999. – С. 62-72.
Кузьменко Ю. В. Вокалізаційна активність сови бородатої Strix nebulosa у Поліському природному заповіднику. – Природа Полісся: дослідження та охорона. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції, присвяченої 15-річчю Рівненського природного заповідника та 10-річчю Рамсарського угіддя «Торфово-болотний масив Переброди» (м. Сарни, 3-5 липня 2014 року) / за ред. Журавчака Р. О. – Рівне, ВАТ «Рівненська друкарня», 2014. – С. 511-513.
Кузьменко Ю. В., Мішта А. В. Живлення сича волохатого та сови бородатої на півночі України. – Збірник праць Зоологічного музею. – 2014. – № 45. – С. 65- 69.
13. Червона книга України. Тваринний світ. / За ред. І.А. Акімова. – К.: Глобалконсалтинг, 2009. – 624 с.
Kuzmenko, Yu. Great Grey Owl, Strix nebulosa (Strigiformes, Strigidae) breeding and reproduction in Polisskiy Nature Reserve, Ukraine. – Vestnik Zoologii. – 2018. – Vol. 52. – Is. 3. – P. 257-262.
Mikusek R. (red.). Metody Badań i Ochrony Sów. – Kraków: FWIE, 2005. – 1-175.
Рекомендоване посилання:Кузьменко Ю. Результати моніторингу сов у Поліському природному заповіднику у 2024 році. – Український центр досліджень хижих птахів. 27.04.2025. https://raptors.org.ua/7385. Дата звернення: .
Позначено: Сичик-горобець в Україні
Ви маєте увійти, щоб коментувати.