Український центр досліджень хижих птахів

Використання гнізд підорликів хижими птахами у гніздовий період

З 2019 року ми здійснюємо моніторинг гнізд хижих птахів, а також чорних лелек (Ciconia nigra) на території Київської області за допомогою фотопасток. Про деякі результати ми писали в попередньому матеріалі. У цьому дописі ми наводимо аналіз використання гнізд підорликів хижими птахами у гніздовий період.

◄ 1 2 3 4 ►

Дослідження проводились у 2020 році біля двох гнізд, які в 2019 році належали підорликам. В регіоні досліджень гніздяться підорлик малий (Clanga pomarina), підорлик великий (C. clanga), а також гібриди цих видів.

Перше гніздо підорликів було розташоване на території Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника. У 2019 році гніздо було зайнято парою малих підорликів. Друге гніздо розташоване в межах колишнього Бородянського району Київської області. У 2019 році в ньому гніздились підорлики. Згідно з результатами генетичних досліджень у цій парі самиця є чистим великим підорликом, а самець є гібридом першого покоління між великим і малим підорликами (F1, Clanga clanga x Clanga pomarina). Вперше біля обох гнізд фотопастки було встановлено в 2019 році – біля гнізда в Чорнобильському заповіднику восени, а біля гнізда в Київській області – навесні. Фотопастки були налаштовані на отримання серій знімків із 2 кадрів через кожні 10 секунд за умови спрацювання датчика руху. Обслуговування фотопасток та отримання даних для аналізу здійснювалося тричі на рік – на початку весни перед прильотом птахів на гніздову територію, в середині липня, коли у гнізді перебувають оперені пташенята, та восени.
Під час аналізу знімків, зроблених фотопасткою, кожен окремий візит хижого птаха до гнізда рахувався між кадрами, на яких не було видно птаха на гнізді: як правило птах встигав злетіти швидше, ніж камера робила знімок, адже час між спрацюванням датчика руху та отриманням знімку для даних камер перебуває в межах від 0,3 до 0,7 секунд. Саме тому порожнє гніздо є гарним орієнтиром між окремими візитами птахів.

Гніздо в Чорнобильському заповіднику

04 березня 2020 року в гнізді вперше за сезон зафіксовано появу хижого птаха. Це був канюк звичайний (Buteo buteo). Наступний візит канюка до гнізда відбувся 12 березня 2020 року, при цьому цього дня кількість візитів була значною: птахи приносили нові гілки до гнізда. Цікавим є той факт, що під час побудови гнізда птахи лишали його буквально на 1-2 хвилини, відповідно до позначок часу на зображеннях, у той час як сам процес “вкладання” гілочок на гнізді, зазвичай, тривав значно довше – від кількох хвилин до десятків хвилин. Всього протягом 12 березня 2020 року канюки відвідали гніздо 23 рази.
13 березня 2020 року канюк зʼявився на гнізді лише один раз, а 14 березня гніздо взагалі не відвідував. 15 березня канюк зʼявився один раз у другій половині дня. Така низька активність відвідування гнізда могла бути повʼязана із вітряною погодою, що легко ідентифікувати за “холостими” спрацюваннями камери від руху дерева під час сильних поривів вітру. 16 березня було зафіксовано 2 візити; але на відміну від попередніх днів, птахи проводили значно більше часу на гнізді; було відмічено принесення до гнізда гілки, яку один із птахів перемістив ввечері наступного дня.
За результатами цих спостережень могло скластись враження, що цього року гніздо буде зайняте канюком звичайним. Але в ніч з 17 на 18 березня (точніше 18 березня о 05:28) на гніздо сіла сова бородата (Strix nebulosa). На відміну від зимових візитів, про які ми розповідали в попередньому повідомленні, цього разу вона активно переміщалася по самому гнізду і рухала його конструктивні елементи, наче приміряючи його під себе. Не можна стверджувати на 100%, чи бачили цю активність канюки, але не пройшло і півтори години з моменту, як сова бородата залишила гніздо, а канюк вже був на ньому.
18 березня 2020 року зранку канюк звичайний ще двічі відвідував гніздо, проте будівельної активності не відмічено. Наступної ночі сова бородата знову повернулася. Пара канюків зʼявилася на гнізді наступного разу лише вранці 20 березня, однак довго не затрималася і полетіла. А вночі того ж дня до гнізда знову навідалася сова бородата. Вона прилітала тієї ночі на гніздо 7 разів і провела на ньому більше 2 годин, майже як канюки вдень 12-го березня.
На ранок на гніздо знову повернувся канюк звичайний. Щоправда, це був його недовгий та єдиний візит за цей і кілька наступних днів. А от сова бородата повернулася на гніздо вже вночі 22 березня не сама. Камері вдалося зафіксувати на ньому одразу двох птахів. Однак були незрозумілі їх стосунки – чи то це пара, і один птах замінив іншого, чи то конкуренти, і один був вигнаний з гнізда іншим. Але, в будь-якому випадку, сюжет виходить цікавий. До речі, цієї ночі сови відвідували гніздо 4 рази.
23 і 24 березня знову вітряно, тож жодного відвідування гнізда. 25 березня за весь день – жодного зображення, проте вночі знову повертається сова бородата. Нам вдалося нарахувати близько 10-ти відвідувань гнізда, також у цю ніч на ньому було помічено одразу дві особини бородатої сови. Однозначно сказати щось про тип відносин цих двох особин за фото важко: майже одразу по прильоту другого птаха, перший полетів, хоча і провів на гнізді більше часу, ніж першого разу.
Наступного дня на гнізді вдалося зафіксувати пару канюків, але це знову ж таки був їх єдиний візит протягом дня, що тривав не більше кількох хвилин. Вночі сови знову повернулися на гніздо та відвідували його 6 разів. Під час одного з таких відвідувань на гнізді знову опинилося два птахи. Цей візит дозволив вже остаточно визначити статус їх стосунків як шлюбної пари: був зафіксований акт копуляції.
В ніч з 27 на 28 березня сови прилітали до гнізда 6 разів. Всі відвідування були одиночні. Наступної ночі сови також відвідували гніздо (4 рази) і також відмічено пару птахів на одному знімку. Щоправда, вважати, що на фото знову вдалося зафіксовати акт копуляції не дозволяє достатньо велика відстань між птахами. Наступної ночі сови поверталися лише один раз. Характерно, що за весь час спостережень за совами не було відмічено жодного факту принесення будівельного матеріалу для гнізда.

31 березня випало трохи снігу і було вітряно, тож за день тільки “порожні” спрацювання камери, а вночі знову двічі прилітали сови. З початком квітня на гнізді не було ані сов, ані канюків. Аж поки 4 квітня не зʼявився його попередній власник: підорлик малий. У цей день він відвідував гніздо двічі.
Після денного візиту підорлика вночі до гнізда навідалася пара сов. 6 квітня підорлики відвідували гніздо тричі і вже було відмічено два птахи. Цього ж дня вони почали приносити перші гілки та начебто почали відновлювати гніздо з метою загніздитися в ньому. В ніч з 8 на 9 та з 9 на 10 квітня гніздо знову відвідували бородаті сови, причому в першу із зазначених ночей вони просто сиділи одна навпроти іншої, а в другу – здійснили акт копуляції.
На ранок 10 квітня пара підорликів продовжила будування гнізда. Наступні кілька днів підорлики також відвідували гніздо, 13 квітня навіть 4 рази на добу і з гілками. 14 квітня пара підорликів теж відвідала гніздо, але лише двічі і без явних ознак принесення гілок для його відновлення. Проте, вже 16 квітня зранку на гніздо навідався канюк звичайний – посидів трохи і полетів. На наступний день підорлики почали приносити гілочки знову. Але наступні візити як підорликів, так і сов були, як правило, по одному (максимум два) рази на добу.

8 червня підорлик приніс на гніздо гілку вільхи чорної із зеленим листям. У подальшому протягом червня хижі птахи на цьому гнізді більше не з’являлися. Загалом зафіксовано, що канюки відвідували його протягом сезону 2020 року 62 рази, малі підорлики – 33 рази та сови бородаті – 53 рази.

Таким чином, протягом гніздового періоду 2020 року гніздо, яке в 2019 році належало малим підорликам, відвідували пари канюка звичайного, сови бородатої та підорлика малого. Всі вони демонстрували елементи гніздової поведінки. Конфліктних відносин між птахами різних видів зафіксовано не було. Тут слід зауважити, що ми мали змогу бачити лише події, які відбувались безпосередньо у гнізді. Безумовно, на поведінку птахів могла впливати взаємодія між ними за межам гнізда. У результаті жоден із трьох видів яйця в ньому не відклав.

Гніздо в Бородянському районі

З самого початку варто зазначити, що дослідження цього гнізда відбувалися за допомогою фотопастки, в якої некоректно працював внутрішній годинник, і тому звертати увагу на дати на знімках не варто – вони не відповідають дійсності. Ми спробували привести дати до реального часу, проте можлива похибка в 1-2 доби.

Першим на гнізді у 2020 році зʼявився канюк звичайний 08 березня, який одразу ж почав там хазяйнувати і готувати гніздо до сезону гніздування, покращуючи його перекладанням і впорядковуванням гілочок. Другий візит канюка відбувся через півтори години після першого (який тривав 12 хвилин) і цього разу канюк приніс впольованого дрібного гризуна, явно демонструючи свої наміри зайняти це гніздо. Проте, через дві години, скоріше за все, та сама особина повернулась на гніздо та забрала здобич. Протягом наступних двох днів до гнізда по одному разу на добу прилітав самець канюка звичайного. На третій день, 11 березня, на гніздо прилетіла вже й самиця. На фото вона світліша і візуально більша за розмірами.
Кілька наступних днів візити канюків були не надто частими, хоча в один із них на гнізді зʼявлялася пара, причому, на нашу думку, самиця була іншою (мала не таке світле забарвлення). 15 березня активність канюків значно зросла: знову помічено принесення корму на гніздо у вигляді мишоподібного гризуна, вправи з будівництва гнізда та візит світлої самиці. 16 березня канюки гніздо не відвідували, а от 17-го самець з самого ранку взявся за його оновлення.

Епізод із цікавою поведінкою стався 19 березня, коли на гнізді залишилася світліша самиця. Вона двічі займала характерну позу, що могла свідчити про захист гнізда від нападу. Напади на гніздо сталися в межах однієї хвилини і на користь цієї гіпотези говорить хвіст другого птаха, що ледь проглядається на краю одного знімка. Будівництво і облаштування гнізда продовжувалося повним ходом – зʼявилися нові свіжі гілки сосни. Наступні відвідування гнізда канюком/канюками мали місце 21, 23, 26, 27 та 29 березня. В усі ці дні самець прилітав або сам, або із світлішою самицею.
30 березня на гнізді знову з’являється більш темна самиця. Те, що це інший птах, видно на фото.
Проте, цей візит для канюків був останнім перед появою самиці великого підорлика 4 квітня. За даними телеметричних досліджень Ecotone TELEMETRY самець (UKR01, Steve, надалі F1) у цей час ще був далеко від гнізда; поява третього великого підорлика в цих краях малоймовірна, тож напевно, це самиця з цієї пари, яка за даними генетиків є “чистим” великим підорликом.
Одразу по поверненню самиця великого підорлика почала відновлювати гніздо і підлаштовувати його під себе. Вона повернулася приблизно о 5-й ранку і провела на гнізді хвилин 20-30. І що цікаво, в цей же день, але приблизно о 10:30 на гніздо повернулися канюки – самець із темнішою самицею, і теж продовжили його облаштовувати. Чи було відомо канюкам про повернення підорликів, ми не знаємо.
5 квітня канюки надзвичайно активно працювали із гніздом, облаштовуючи його на свій лад. “Будівельні роботи” майже неперервно тривали з 4:30 до 11:46. Після цього до кінця доби канюки, подібно до інших птахів, на гнізді більше не зʼявлялися. 6 і 7 квітня канюки відвідували гніздо, але не так часто. 8 квітня зранку знову прилетіла самиця великого підорлика. Цього дня вона зʼявлялася лише двічі. Наступний візит самиця здійснила ранком 10 квітня, а буквально через 25 хвилин канюки повернулися на гніздо (зафіксовано 6 візитів).
Зранку 11 квітня на гнізді вже була самиця великого підорлика, візити продовжилися 14, 15 та 17 квітня, коли були зафіксовані активні дії з відбудови гнізда. Птах приносив свіжі гілки та формував центральну частину гнізда. Після високої активності з облаштування гнізда 17 квітня, самиця великого підорлика ще двічі прилітала зранку 18 квітня і після того жоден хижак не відвідував гніздо аж до того часу, коли на гніздо знову повернувся канюк (ймовірно, самець).

Далі на гнізді зʼявлялася пара канюків 23 та 24 квітня. А зранку 26 квітня на гнізді нарешті був зафіксований самець підорлика F1. За даними, отриманими з допомогою GPS-GSM трекеру, він прилетів до гніздової території напередодні ввечері, проте до гнізда відразу навідуватися не став. Через три години після нього гніздо відвідали канюки і робили це тричі упродовж наступних двох годин. Також канюки відвідували гніздо зранку наступного дня. Самець F1 здійснював разові візити до гнізда 29 та 30 квітня.
03 травня під час чергового відвідування гнізда самцем F1 прилетів малий підорлик (ймовірно, самиця?) та зігнав його з гнізда, після чого почав хазяйнувати на гнізді, перекладаючи гілочки.
04 травня ситуація повторилася: майже одразу після прильоту самця зʼявилась інша особина малого підорлика. Після успішного зайняття гнізда малий підорлик провів на ньому трохи більше години.
08 травня пара малих підорликів повернулася на гніздо. Птахи доволі тривалий час знаходилися на ньому то по двоє, то залишаючись наодинці. Вони активно працювали над благоустроєм гнізда і навіть принесли свіжу гілочку із зеленим листям. Незважаючи на вже доволі пізні терміни, поведінка птахів у цей день свідчила про те, що вони от-от планували загніздитися у цьому гнізді.
Одного разу під час перебування на гнізді підорлик раптово зайняв доволі цікаву позу – присів і наче видивлявся когось. Хоча, далі чогось надзвичайного не відбулося. Можливо, певні події відбувались поза межами видимості камери. Згодом підорлик залишив гніздо, але невдовзі повернувся; також повернувся і другий птах, та пара малих підорликів знову була в зборі. Після чого вони продовжували займатися гніздом і навіть трохи пострибали один на одному (ймовірно, це була копуляція).
Наступного дня підорлики продовжили роботи на гнізді. Також у цей день вони продовжили “їздити” один на одному.
10 травня ситуація між самцем F1 та малим підорликом повторилася – F1 був вимушений покинути гніздо. Проте час перебування на гнізді малих підорликів вже не був настільки тривалим. 12 травня малі підорлики повернулися на гніздо і знову принесли свіжу гілочку вільхи.
21 травня спочатку малий підорлик зганяє з гнізда самця F1, але через деякий час той повертається і сідає на гніздо поруч із малим підорликом. Трохи стрибає по стовбуру і врешті решт лишається сам на гнізді.
22 травня ситуація з вигнанням повторилася, проте, на відміну від попереднього дня, підорлик F1 повернувся вже зі свіжою гілочкою для оздоблення гнізда, але одразу після приземлення та вивантаження гілочки пострибав вверх по стовбуру і швиденько зник із поля зору. За пʼять хвилин F1 повернувся ще з однією гілочкою, трохи довше посидів на гнізді і знову кудись полетів. Літав він цього дня до гнізда з гілками ще багато разів, і розміри гілок іноді вражали. Бувало, що F1 лишався сам на гнізді і під час одного з візитів до нього, ймовірно, самиці малого підорлика, вона так недобре на нього подивилася…
Принесення гілочок на гніздо самцями F1 та малого підорлика мало місце до початку червня. Але, як правило, якщо в один із днів починав носити гілки один самець, то другий птах вже не зʼявлявся. Задокументованим виключенням стало 4 червня, коли спочатку на гніздо приніс будівельний матеріал самець малого підорлика, а наступним прилетів самець F1.
Після 4 червня вести детальну хронологію подій стало неможливим, адже дата на камері почала хаотично оновлюватися. Проте, можна стверджувати, що після цього гніздо ще відвідувала пара малих підорликів, самець F1, через деякий час знову пара малих підорликів, щоправда гілкоприношення припинилося. Потім ще прилітав самець F1, довго крутився на гнізді і навіть усівся і сидів у ньому тривалий час.

Загалом у гнізді в Бородянському районі протягом одного гніздового періоду 2020 року гніздо підорликів відвідували: пара канюків звичайних, пара малих підорликів та пара великих підорликів (де самець є гібридом двох видів). Загалом зафіксовано, що канюки відвідували гніздо протягом сезону 166 разів, малі підорлики – 58 разів та великі підорлики – 71 раз. Між двома парами підорликів на гнізді відмічено антагоністичні відносини. Жоден вид хижих птахів у 2020 році не приступив до відкладання яєць у цьому гнізді.

Таким чином, на основі зібраного матеріалу можна зробити наступні попередні висновки. 1) Гнізда певного виду птахів в умовах Київської області можуть використовувати інші види для гніздування в наступному сезоні. 2) В регіоні досліджень існує нестача зручних для розмноження гнізд хижих птахів, що призводить до конкуренції між ними. 3) Можливо, така конкуренція призводить до того, що окремі пари хижих птахів не приступають до розмноження.
Як часто буває під час наукових досліджень, отримані результати суттєво розширили наше уявлення про досліджувані процеси (у даному випадку поведінку хижих птахів). У той же час виникло багато нових питань. Тож, дослідження тривають.

Автори вдячні Samuel Freeman Charitable Trust за підтримку проєкту дослідження та надані фотопастки, за допомогою яких вдалося зібрати описаний у дописі матеріал.

Андрій Сімон (Український центр досліджень хижих птахів; Київський національний університет імені Тараса Шевченка), Сергій Домашевський (Чорнобильський радіаційно-екологічний біосферний заповідник; Український центр досліджень хижих птахів), Олександр Панчук (Київський зоопарк), Костянтин Письменний (Український центр досліджень хижих птахів), Timothy Mousseau (University of South Carolina), Максим Гаврилюк (Український центр досліджень хижих птахів)

Рекомендоване посилання:Сімон А., Домашевський С., Панчук О., Письменний К., Mousseau T., Гаврилюк М. Використання гнізд підорликів хижими птахами у гніздовий період. – Український центр досліджень хижих птахів. 25.01.2025. https://raptors.org.ua/7108. Дата звернення: .

Позначено: GPS-GSM відстежування підорликів, Фотопастки у гнізд, Хижаки Чорнобильської зони