Український центр досліджень хижих птахів

Переміщення балабанів з передавачами: результати жовтня – грудня 2017 року

Як ми вже писали раніше, у червні 2017 року у рамках виконання міжнародного проекту нами було надіто передавачі на двох пташенят балабанів (Falco cherrug) в Одеській області. Результати переміщень цих птахів протягом червня – вересня було опубліковано на нашому сайті. У цьому матеріалі представляємо результати за жовтень – грудень.

До середини жовтня птах на ім’я Юра тримався на території Одеської області неподалік від місця народження. 14 жовтня 2017 року рано вранці він розпочав осінню міграцію. За перший день протягом 10 годин він здолав 460 км, серед них 240 км пролетів над відкритим морем. Заночував біля курорту Бургас у Болгарії. Далі він продовжив свій шлях на південь, 15 жовтня він був у Туреччині та 16 жовтня заночував на грецькому острові Родос. Морські простори не лякають соколів під час міграції, тож балабан 17 жовтня перелетів Середземне море. Йому прийшлося пролетіти без зупинки 577 км, до берегу Африки у дельту Нілу він прибув вже глибокої ночі. За день він здолав рекордні 621 км. Швидкість польоту над морем досягала 59 км/год. Здавалося, можна перепочити. Але, схоже, це не в характері соколів. Вже зранку він продовжив свій політ по шляху в Єгипті, який йому був абсолютно невідомим. Попереду його чекала нова небезпека – Сахара. Здолавши 410 км він заночував серед пісків. Єдине, що дозволив собі балабан цього дня – відпочити на одному місці пообіді. 19, 20, 21 та 22 жовтня знов мандри по Сахарі на південь з тією ж тактикою – інтенсивний політ до обіду, після чого відпочинок (полювання?). Попри це він долав протягом цих днів по 255-440 км щодня. 22 жовтня балабан перетнув кордон із Суданом. 23 жовтня досягнув невеликої гірської системи Malha на півдні Сахари, його політ став повільнішим та неспрямованим. Цієї ночі він відпочивав у горах. Наступного дня його маршрут утворив петлю протяжністю близько 200 км. Судячи з усього, балабан вивчав нові біотопи, адже він досяг Сахелі – зони африканських саван. 25 жовтня він повернув на захід і наступні дні продовжував рухатися у тому ж напрямку. 26 жовтня він перетнув кордон Республіки Чад. Потягом 29-31 жовтня він зробив ще одну петлю, вивчаючи місцевість на заході республіки. 30 жовтня дальність переміщень була найнижчою за період міграції та становила 186 км. Схоже, ці біотопи йому прийшлися до вподоби, тому що пролетівши 1 листопада ще близько 300 км на захід, він облюбовав собі місцевість на схід від столиці цієї республіки – м. Нджамени. Протягом 19 днів міграції балабан пролетів близко 6400 км, у середньому щодня він долав по 337 км. Протягом листопада – грудня балабан тримався на території площею близько 250 кв. км.

Інший наш балабан на ім’я Макс протягом жовтня – грудня продовжував триматися в рідній йому Одеській області. Йому припала до вподоби місцевість біля західного узбережжя лимана Сасик у Татарбунарському районі, яку він облюбував ще з кінця липня. Весь цей час він полював на ділянці прямокутної площі, яка мала в довжину близько 25 км та в ширину 8-9 км, тобто площею близько 200 кв. км. Було надзвичайно цікаво – залишиться він зимувати в Україні, чи відлетить на південь з настанням холодів. Напривеликий жаль, цього дізнатися не судилося. Починаючи з 7 грудня сигнал від передавача почав надходити з одного місця – за декілька км від с. Нерушай Татарбунарського району. На наше прохання на це місце 12 грудня виїхав науковий співробітник Дунайського біосферного заповідника Максим Яковлев. Його пошуки були недовгими. Балабан був знайденим серед високої трави на краю невеликої степової балки серед агррландшафтів. Явно, він там полював. Під час свого візиту Максим Яковлев зустрів у цій невеликій оазі серед полів 2 канюків степових, 1 боривітра звичайного та двох круків. Балабан був застрелений – у тулубі знизу добре помітні три сліди від шроту, з яких виступила кров. За 11 метрів від балабана на краю поля лежали свіжевідстріляні гільзи. Так сумно закінчилися доля одного балабана та історія дослідження його переміщень. Зважування птаха показало, що він мав дуже малу вагу (навіть для самця) – 599 г. Можливо, саме недостатня вгодованість стали причиною того, що він не відлетів на південь.

Випадок загибелі балабана мав широкий розголос у соцмережах. Про це написали чимало інтернет-видань, серед яких всеукраїнські: УНІАН та ТСН. Сподіваємось, це допоможе у збереженні балабанів у майбутньому.

Ми щиро дякуємо Максиму Яковлеву за допомогу у проведенні досліджень.

Дослідження міграції балабанів здіснюються в рамках проекту, що фінансується фондом малих грантів Rufford Small Grants Foundation.

Максим Гаврилюк, Matyas Prommer, Юрій Милобог

Рекомендоване посилання:Гаврилюк М., Prommer M., Милобог Ю. Переміщення балабанів з передавачами: результати жовтня – грудня 2017 року. – Український центр досліджень хижих птахів. 04.01.2018. https://raptors.org.ua/1166. Дата звернення: .