Інтерв’ю Балабан (2012) Балабан (2016-2017) Балабан (2018-2019) Бібліографія Бібліотека Біотехнія Великий підорлик (2013-2014) Великий підорлик (2015-2016) Відео Зимівлі хижих птахів Зустрічі. Конференції Контрабанда хижих птахів Кривий Ріг, 2008 Кривий Ріг, 2012 Кривий Ріг, 2019 Література Моніторинг хижих птахів Міграції хижих птахів Нові публікації Огляди Польові дослідження Проєкти Реабілітація хижих птахів Рекомендації Рецензії Розповіді Різне Супутникова телеметрія Супутникова телеметрія Фауністика Фото Хижі птахи України Хижі птахи і голубівники Хижі птахи і лісове господарство Хижі птахи і мисливці Хижі птахи і фотографи
GPS-GSM відстежування підорликів Відлов та кільцювання хижаків Зимові обліки орланів у ЧЗВ Мандри великих падальників Моніторинг змієїда Моніторинг орлана-білохвоста Обліки хижаків на міграції Осінньо-зимові обліки орланів Рудий шуліка в Україні Сичик-горобець в Україні Хижаки Рівненського заповідника Хижаки Чорнобильської зони

◄ Результати стеження за переміщеннями великих підорликів із Полісся: місця зимівлі у 2019-2022 роках

Результати стеження за переміщеннями великих підорликів із Полісся: місця зимівлі у 2019-2022 роках

Проєкт із мічення великого підорлика (Clanga clanga) GPS-GSM передавачами було розпочато нами у 2019 році за підтримки міжнародного гранту Ecotone-Telemetry та на сьогодні триває вже 4-й рік. Із деякими матеріалами цих досліджень можна ознайомитись у тематичній добірці дописів на нашому сайті.

У даній публікації ми розглянемо питання локалізації великих підорликів у зимовий період упродовж 2019 – 2022 років. Для опису зимового періоду ми обирали проміжок з 1 грудня по 28 лютого.
До нашої вибірки потрапили 3 великих підорлики, від яких ми отримували дані упродовж двох або трьох повних сезонів. Серед цих птахів лише один є статевозрілим, і таким, що розмножується. За іншими двома ми слідкуємо з моменту їх вильоту із гнізда.

З самого першого року (2019) і до сьогодні надходять дані від підорлика з передавачем LSEA03, який був помічений у Київській області пташеням (Мапа 1). На зимівлю першого року (2019-2020 рр., на мапі позначено червоним кольором) птах полетів до Африки і майже всю зиму провів у південно-східній частині Судану в долині річки Діндер. На постійне місце зимівлі він прилетів на початку грудня, про що свідчить довгий південний «хвіст» на мапі. Місце зимівлі цього підорлика було досить чітко локалізовано – розліт птаха складав не більше 45 км по довготі і не більше 25 км по широті. Наступної зими (2020-2021 рр., на мапі позначено помаранчевим кольором) підорлик зимував уже в іншому місці на півночі Південного Судану – у відносній близькості від Судану та Ефіопії. Під час цієї зимівлі можна виділити два місця, в яких птах затримувався на тривалий час. Відстань між цими локаціями складала більше 100 км. До того ж, цієї зими підорлик здійснював суттєві переміщення, що по широті сягали 200 км і по довготі більше 130 км. На третю зиму (2021-2022 рр., на мапі позначено жовтим кольором) птах повернувся до місця своєї першої зимівлі і майже всю зиму перебував у тому самому місці, іноді здійснюючи розльоти, найбільші за масштабом за всю історію зимівель, що складали понад 200 кілометрів від основного місця зимівлі.

На іншого підорлика передавач LSEA11 було надіто у 2020 році, коли він був пташеням, у масиві Сомино Рівненського природного заповідника. Цей птах для зимівлі обрав традиційний для великих підорликів регіон – Південну Європу та залишився зимувати у Греції. Першу зиму (2020-2021 рр., на мапі 4 позначено помаранчевим кольором) він провів поблизу міста Ларіса на гідроспорудах чи ставках під назвою Ταμιευτήρας Καλαμακίου (Водосховище Каламакі) (Мапа 2, 3). У цю зиму підорлик постійно перебував на водосховищі; зазвичай розліт від місця постійного перебування не перевищував 10-15 км. Проте були зафіксовані поодинокі розльоти на більше ніж 35 км та майже 100 км. Другу свою зиму (2021-2022 рр., на мапі позначено жовтим кольором) підорлик почав проводити у Болгарії неподалік м. Пловдів і перебував там деякий час, після чого перекочував на майже 150 км південніше у Грецію і майже до кінця лютого перебував поблизу гирла р. Мєста. У місцях постійного перебування розліт птаха не перевищував 5 км у районі міста Пловдів та був не більше 10-15 км у Греції.

Трохи інша картина зимівель була у дорослого птаха з передавачем LSEA09, якого вдалося помітити передавачем влітку 2020 року. В першу свою зиму (2020-2021 рр., на мапі 5 позначено помаранчевим кольором) він опинився на південному сході Судану і провів усю зиму у відносно постійному районі розміром близько 100 км по довготі та близько 35 км по широті і лише одного разу здійснив, на перший погляд випадкову, «подорож» на більш ніж 200 км на захід на територію Південного Судану. Наступної зими (2021-2022 рр., на мапі позначено жовтим кольором) птах повернувся в ту ж саму місцевість на південному сході Судану, що і минулого сезону. Проте, наприкінці зимівлі птах перекочував до місця, куди здійснював «подорож» минулої зими. Там же, на території Південного Судану, птах пробув до кінця лютого і до початкового місця зимівлі вже не повертався, на відміну від минулого року.

На підставі наявного матеріалу ми можемо припустити, що молоді підорлики в перші роки свого життя не мають постійних місць зимівель. Подальші дослідження можуть пролити світло на те, починаючи з якого року життя місця зимівлі підорликів залишаються більш менш сталими, як у випадку дорослого птаха.

Сімон А.О. (УЦДХП), Домашевський С.В. (УЦДХП, Чорнобильський радіаційно-екологічний біосферний заповідник), Франчук М.В. (УЦДХП, Рівненський природний заповідник), Панчук О.С. (Київський зоопарк)

Рекомендоване посилання:Сімон А., Домашевський С., Франчук М., Панчук О. Результати стеження за переміщеннями великих підорликів із Полісся: місця зимівлі у 2019-2022 роках. – Український центр досліджень хижих птахів. 29.10.2022. https://raptors.org.ua/6324. Дата звернення: .

Позначено:


Ви маєте увійти, щоб коментувати.