Результати стеження за переміщеннями великих підорликів із Полісся: місця зимівлі у 2019-2022 роках
Проєкт із мічення великого підорлика (Clanga clanga) GPS-GSM передавачами було розпочато нами у 2019 році за підтримки міжнародного гранту Ecotone-Telemetry та на сьогодні триває вже 4-й рік. Із деякими матеріалами цих досліджень можна ознайомитись у тематичній добірці дописів на нашому сайті.
У даній публікації ми розглянемо питання локалізації великих підорликів у зимовий період упродовж 2019 – 2022 років. Для опису зимового періоду ми обирали проміжок з 1 грудня по 28 лютого.
До нашої вибірки потрапили 3 великих підорлики, від яких ми отримували дані упродовж двох або трьох повних сезонів. Серед цих птахів лише один є статевозрілим, і таким, що розмножується. За іншими двома ми слідкуємо з моменту їх вильоту із гнізда.
З самого першого року (2019) і до сьогодні надходять дані від підорлика з передавачем LSEA03, який був помічений у Київській області пташеням (Мапа 1). На зимівлю першого року (2019-2020 рр., на мапі позначено червоним кольором) птах полетів до Африки і майже всю зиму провів у південно-східній частині Судану в долині річки Діндер. На постійне місце зимівлі він прилетів на початку грудня, про що свідчить довгий південний «хвіст» на мапі. Місце зимівлі цього підорлика було досить чітко локалізовано – розліт птаха складав не більше 45 км по довготі і не більше 25 км по широті. Наступної зими (2020-2021 рр., на мапі позначено помаранчевим кольором) підорлик зимував уже в іншому місці на півночі Південного Судану – у відносній близькості від Судану та Ефіопії. Під час цієї зимівлі можна виділити два місця, в яких птах затримувався на тривалий час. Відстань між цими локаціями складала більше 100 км. До того ж, цієї зими підорлик здійснював суттєві переміщення, що по широті сягали 200 км і по довготі більше 130 км. На третю зиму (2021-2022 рр., на мапі позначено жовтим кольором) птах повернувся до місця своєї першої зимівлі і майже всю зиму перебував у тому самому місці, іноді здійснюючи розльоти, найбільші за масштабом за всю історію зимівель, що складали понад 200 кілометрів від основного місця зимівлі.
На іншого підорлика передавач LSEA11 було надіто у 2020 році, коли він був пташеням, у масиві Сомино Рівненського природного заповідника. Цей птах для зимівлі обрав традиційний для великих підорликів регіон – Південну Європу та залишився зимувати у Греції. Першу зиму (2020-2021 рр., на мапі 4 позначено помаранчевим кольором) він провів поблизу міста Ларіса на гідроспорудах чи ставках під назвою Ταμιευτήρας Καλαμακίου (Водосховище Каламакі) (Мапа 2, 3). У цю зиму підорлик постійно перебував на водосховищі; зазвичай розліт від місця постійного перебування не перевищував 10-15 км. Проте були зафіксовані поодинокі розльоти на більше ніж 35 км та майже 100 км. Другу свою зиму (2021-2022 рр., на мапі позначено жовтим кольором) підорлик почав проводити у Болгарії неподалік м. Пловдів і перебував там деякий час, після чого перекочував на майже 150 км південніше у Грецію і майже до кінця лютого перебував поблизу гирла р. Мєста. У місцях постійного перебування розліт птаха не перевищував 5 км у районі міста Пловдів та був не більше 10-15 км у Греції.
Трохи інша картина зимівель була у дорослого птаха з передавачем LSEA09, якого вдалося помітити передавачем влітку 2020 року. В першу свою зиму (2020-2021 рр., на мапі 5 позначено помаранчевим кольором) він опинився на південному сході Судану і провів усю зиму у відносно постійному районі розміром близько 100 км по довготі та близько 35 км по широті і лише одного разу здійснив, на перший погляд випадкову, «подорож» на більш ніж 200 км на захід на територію Південного Судану. Наступної зими (2021-2022 рр., на мапі позначено жовтим кольором) птах повернувся в ту ж саму місцевість на південному сході Судану, що і минулого сезону. Проте, наприкінці зимівлі птах перекочував до місця, куди здійснював «подорож» минулої зими. Там же, на території Південного Судану, птах пробув до кінця лютого і до початкового місця зимівлі вже не повертався, на відміну від минулого року.
На підставі наявного матеріалу ми можемо припустити, що молоді підорлики в перші роки свого життя не мають постійних місць зимівель. Подальші дослідження можуть пролити світло на те, починаючи з якого року життя місця зимівлі підорликів залишаються більш менш сталими, як у випадку дорослого птаха.
Сімон А.О. (УЦДХП), Домашевський С.В. (УЦДХП, Чорнобильський радіаційно-екологічний біосферний заповідник), Франчук М.В. (УЦДХП, Рівненський природний заповідник), Панчук О.С. (Київський зоопарк)