Український центр досліджень хижих птахів

Про гніздовий консерватизм сови сірої

Працівниками Рівненського природного заповідника протягом багатьох років здійснюється моніторинг за станом популяцій різних видів птахів. У даній публікації представлено окремі результати щодо вивчення гніздового консерватизму сови сірої (Strix aluco).

1 2 ►

Сова сіра – типовий представник бореальної фауни, звичайний, широкопоширений вид в Україні. Гніздиться у різноманітних біотопах природного та антропогенного походження. Веде осілий спосіб життя, тому зв’язок його з територією існування відбувається протягом усього року. Сова сіра, як і інші види птахів, мають свою індивідуальну територію, самці захищають її у період гніздування, а також тримаються на ній у позагніздовий сезон.
У польовій практиці кожного орнітолога є такі види, що їх спостерігають в одних і тих самих місцях протягом декількох сезонів чи років. Виникають питання, чи це не та сама особина чи пара? Однак, ці припущення можна підтвердити лише спеціальними дослідженнями, які не завжди сплановані, як і сталось у нашому випадку.

У 2015 році на території Білоозерського масиву Рівненського природного заповідника під час чергових обліків водоплавних птахів на озері Біле, Михайлом Франчуком було знайдено стару дуплянку, яку було встановлено Михайлом Химиним у 2007 році для приваблення гоголя (Bucephala clangula), і виявилась, що вона була зайнята гоголем. Це була для нас своєрідна сенсація. Після цього, за ініціативи та фінансової підтримки Олександра Добринського, було організовано невелику програму з підтримки популяції гоголя в Рівненському Поліссі, яка включала встановлення штучних гніздівель біля водойм із браком дуплистих дерев – важливих місць гніздування для виду. Спочатку було встановлено їх у двох локаціях (15 штучних гніздівель). На наступний рік ми мали втішні результати – наші гніздівлі почали заселяти гоголі та успішно виводити потомство. У наступні роки до цієї ініціативи долучились керівники відділень Рівненського природного заповідника, де є ключові місця для гніздування цього рідкісного виду, або вид гніздився в минулому. У ході цих робіт було встановлено та в подальшому обслуговувались понад 60 штучних гніздівель. Організовано щорічний моніторинг стану заселення, вивчення біології та екології видів, що використовували штучні гніздівлі, який триває донині на 5 дослідних ділянках.

Самиця сови сірої, що отримала металеве кільце в 2019 році.

Загалом у трьох встановлених гніздівлях зафіксовано розмноження сови сірої. Заселення гніздівель відбувалось щороку. Пташенят сірої сови ми мітили металевими кільцями; а в 2019 році нам вдалось також помітити дві дорослі самки. Щороку під час перевірки штучних гніздівель ми виявляли помічених самок у тих самих гніздівлях, або неподалік (відстань до 50 м). Зміщення у виборі сусідніх штучних гніздівель совами, на нашу думку, було пов’язано із впливом конкурентів – це гоголь та вивірка (Sciurus vulgaris), які використовують більшість встановлених штучних гніздівель. Вивірка до початку гніздування сов і гоголів забиває гніздівлю всіляким гніздовим матеріалом, та вона стає непридатною для двох згаданих видів птахів-дуплогнізників. Характерно, що нами зафіксовані факти одночасного використання гніздівель совою сірою і гоголем, коли в одну гніздівлю відкладали яйця обидва види. Однак у такому разі у подальшому насиджування яєць не відбувалось. У всіх випадках, коли гоголь та сова сіра переміщувались у сусідні гніздівлі, вони виводили потомство.

Виявлені факти дозволяють зробити висновок про тісний зв’язок сірих сов із місцем гніздування, тобто вони проявляють консерватизм у виборі місць гніздування. У зарубіжній літературі це явище добре відоме, наводяться факти про використання совами сірими одних і тих самих гніздівель для розмноження протягом багатьох сезонів (Delmee, Dachy, Simon, 1980; Cramp, 1985; Авотиньш, 1988; Румбутис, 1988; Avotins, 1996; Avotinš, 200; Пукинский, 2005). Деякі з них ґрунтуються на даних мічення птахів, як достовірне підтвердження такого факту. Наприклад, одна самка сови сірої з Данії, яка прожила 19 років, виводила потомство протягом 8 сезонів у одній і тій же гніздівлі. Такі факти з території України нам невідомі.

Отримані дані підкреслюють важливість збереження окремих дупел чи інших придатних місць для розмноження видів-дуплогнізників, які потенційно можуть використовуватись птахами протягом багатьох сезонів. Важливим є також виготовлення і встановлення штучних гніздівель, де це науково обґрунтовано та є дієвим способом підтримання популяцій рідкісних та фонових видів тварин.

Автори висловлюють вдячність усім причетним, що приймали участь у виготовленні, встановленні штучних гніздівель і допомозі під час щорічних наукових моніторингових робіт. Особлива вдячність керівникам природоохоронних науково-дослідних відділень Рівненського природного заповідника та їх колективам за реалізацію програми з підтримання видів-дуплогнізників, яким бракує місць для гніздування. Висловлюємо також вдячність Юрію Кузьменку за консультації щодо підбору літературних джерел та ЗСУ за можливість продовжувати дослідження.

Михайло Франчук (Рівненський природний заповідник, Український центр дослідження хижих птахів, Західноукраїнське орнітологічне товариство); Олександр Добринський (Західноукраїнське орнітологічне товариство); Володимир Лойчик, Юрій Булан, Олег Захожий, Адам Ковалець, Адам Чмуневич (Рівненський природний заповідник).

Література

Авотиньш А.Я. Заселяемость совами искусственных гнездовий в юго-восточной Латвии. – Тез. докл. XII Прибалт. орнитол. конф. – Вильнюс, 1988. – С. 3-4.

Пукинский Ю.Б. Серая неясыть. – Птицы России и сопредельных регионов: Совообразные – Дятлообразные. – М.: Т-во научных изданий КМК, 2005. – С. 62-72.

Румбутис С.П. Изменение мест гнездования самками серых неясытей. – Тез. докл. ХІІ Прибалт. орнитол. конф. – Вильнюс, 1988. – С. 201-202.

Avotins A. Changes of number and structure in population of Towny Owl (Strix aluco) in sample plots at Eastern Latvia (1990-1994). – Populationsökologie Greifvogel und Eulenarten. – 1996. – 3. – Р. 377-386.

Avotinš A. Tawny Owl’s territory occupancy in Eastern Latvia. – Bird Numbers 1995: Proceedings of the International Conference and 13th Meeting of the European Bird Census Council, Pärnu, Estonia. Bird Census News. – 2000. – 13. – Р. 167-173.

Cramp, S. Birds of the Western Palearctic. Vol. 4. Terns to Woodpeckers. – Oxford, UK: Oxford University Press, 1985. – 960 p.

Delmee E., Dachy P., Simon P. Une chouette hulotte (Strix aluco) de pres de 19 ans (1960-1979). – Gerfaut. – 1980. – 70, № 2. – Р. 201-210.

Рекомендоване посилання:Франчук М., Добринський О., Лойчик В., Булан Ю., Захожий О., Ковалець А., Чмуневич А. Про гніздовий консерватизм сови сірої. – Український центр досліджень хижих птахів. 28.02.2025. https://raptors.org.ua/7327. Дата звернення: .

Позначено: Хижаки Рівненського заповідника