Результати мічення підорлика великого у Західному Поліссі в 2025 році
Закінчився 14 сезон щорічного моніторингу гніздування підорлика великого (Clanga clanga). В Західному Поліссі 2025 рік характеризується аномальними погодними явищами – безсніжна зима, суха холодна весна з морозами та літо з паводками. Все це значно вплинуло на розмноження багатьох видів, що гніздуються на Поліссі. Для багатьох птахів цей сезон був провальним – кладки та потомства гинули від холодної весни, а деякі пари взагалі не приступали до гніздування. Тому для нас значний інтерес становило вивчення питання гніздування великого підорлика в умовах болотних екосистем.
У Рівненському природному заповіднику та на суміжних територіях підорликів ми детально вивчаємо з 2012 року та за цей час організували комплексний моніторинг стану його гніздової популяції, про що ви можете ознайомитись в наших попередніх дописах. У 2025 році нам вдалось не усе заплановане, однак ключові завдання були виконані – ми здійснили моніторинг відомих гнізд, віднайшли нові гнізда та гніздові території, розширили територію досліджень в районі р. Припʼять у НПП «Припʼять-Стохід», продовжили моніторинг гніздової екології за допомогою фотопасток та провели мічення пташенят, на чому і зупинимось більш детально.
Кільцювання підорликів великих в Україні розпочав Сергій Домашевський разом із колективом закордонних експертів по цьому виду в 2012 році на території Рівненського природного заповідника. Відтоді була зареєстрована кольорова схема пластикових кілець для українських підорликів. Мічення з того часу не переривалось та здійснюється щороку. За цей час нами помічено вже понад 70 птахів. Маємо понад 10 зворотів з інших країн та зустрічі наших мічених птахів за допомогою фотопасток, які ми встановлюємо на гнізда підорликів щорічно починаючи з 2019 року. Також були зустрічі наших мічених підорликів за допомогою фотопасток в інших країнах.
У 2025 році нам удалось перевірити 15 відомих гнізд підорликів великих. Сім із них були з потомством, одне з покинутою кладкою, інші гнізда були пусті. Причини, чому сім гнізд були пустими, нам не відомі. Однак неподалік від цих гнізд ми відмічали територіальних особин. З нашого досвіду роботи з підорликом відомо, що незаселене гніздо не означає неуспішне гніздування. Цілком можливий варіант, що підорлики зайняли інше гніздо неподалік.
Загалом нам вдалось помітити кільцями 7 підорликів великих (5 – у Рівненському заповіднику, 1 – на його межі та 1 – у НПП «Припʼять-Стохід»), що є досить гарним результатом. Для мічення використовували металеві кільця Українського центру кільцювання та кольорові пластикові кільця сірого кольору.
Аналіз морфологічних ознак пташенят великого підорлика станом на середину липня засвідчив, що у 5 пар були типові вікові характеристики. У двох пар були відносно малі за віком пташенята. Можливим поясненням пізнього гніздування цих пар є вплив несприятливих погодних умов весни або індивідуальні особливості цих птахів щодо термінів гніздування. Це питання потребує подальшого вивчення.
Окрім цього, нам вдалось продовжити розпочаті в 2019 році телеметричні дослідження за допомогою GPS-передавачів, про що буде окремий допис.
У підсумку, виходячи з власної практики багаторічного дослідження гніздової екології хижих птахів, підорлики великі, на відміну від інших хижаків, що населяють болотні екосистеми, є найбільш пристосованими до змін середовища існування на власних гніздових територіях та пластичні у виборі живлення, здатні переживати посухи, пожежі, аномальні похолодання тощо. Найбільший негативний вплив на досліджувану популяцію великого підорлика нині має гібридизація з близькоспорідненим видом – підорликом малим (Clanga pomarina), про що буде у наступних дописах.
Автори висловлюють вдячність ЗСУ за можливість проваджувати безпечно свою професійну діяльність; за допомогу в організаційному супроводі досліджень – працівникам державної служби охорони ПЗФ Рівненського природного заповідника та адміністрації НПП «Припʼять-Стохід». Окрема вдячність Франкфуртському зоологічному товариству за постійну та надійну підтримку наших досліджень, повʼязану із забезпеченням паливо-мастильними матеріалами, додатковим обладнанням та спорядженням для моніторингу підорлика великого.
Михайло Франчук (Рівненський природний заповідник, Український центр досліджень хижих птахів); Андрій Сімон (Український центр досліджень хижих птахів); Юрій Корх (НПП «Припʼять-Стохід»)
Рекомендоване посилання:Франчук М., Сімон А., Корх Ю. Результати мічення підорлика великого у Західному Поліссі в 2025 році. – Український центр досліджень хижих птахів. 19.09.2025. https://raptors.org.ua/7455. Дата звернення: dd.mm.yyyy.
Позначено: Хижаки Рівненського заповідника
Ви маєте увійти, щоб коментувати.