Аналіз вікового складу популяції змієїда в Україні
Два роки тому на підставі аналізу інформації з відкритих баз даних біорізноманіття, персональних повідомлень і власних досліджень нами була складена початкова мапа відомих та імовірних гніздових територій змієїда (Circaetus gallicus) в Україні. На момент публікації вона містила 68 позначок, станом на зараз їхня кількість збільшилась до 99. Основою для складання мапи стали підтверджені спостереження дорослих змієїдів в остаточному вбранні протягом гніздового сезону в районах, де наявні місця, придатні для облаштування гніздової ділянки. У даному дописі ми спробуємо проаналізувати особливості розподілу задокументованих зустрічей змієїдів у перехідному вбранні, які не є територіальними та ще набувають статевої зрілості. Метою нашого аналізу є спроба оцінити сучасний стан популяції змієїда на території України.
Для аналізу було вивантажено дані з наступних відкритих баз спостережень: uaBirds, iNaturalist, eBird, UkrBIN. Детальна інформація про ці ресурси наведена в одному з наших попередніх дописів. Загальна кількість окремих записів спостережень змієїдів з наявними фото склала 708 з усієї території України в її міжнародно визнаних кордонах. Першочергово були виключені повторні спостереження тих самих особин у той самий день, завантажені тим самим спостерігачем у різні бази даних, або зроблені різними спостерігачами. Таких записів виявилось на даний час 154. Відповідно, загальна кількість унікальних денних спостережень окремих особин дорівнювала 571 за 17 сезонів у період з 2008 до 2026 року. З цього загального числа за допомогою візуальної оцінки фотознімків 382 особини були визначені як такі, що мали остаточне доросле вбрання; 49 – ймовірно дорослі; 101 – точно в перехідному вбранні; 12 – ймовірно мали перехідне вбрання; 20 – молоді змієїди першого календарного року, та в 7 птахів визначити вік хоч з якоюсь імовірністю було неможливо через недостатню якість наявних зображень. За результатами первинної оцінки була складена узагальнена мапа спостережень. Ми плануємо доповнювати її з надходженням нових даних, тому наведені результати є попередніми.
Якість зображень, завантажених у відкриті бази даних, досить висока. Про це свідчить відносно мала частка спостережень, для яких визначити характер вбрання було неможливо – 1,2%. Водночас, кількість непевних визначень можна було б зменшити за рахунок завантаження авторами більшого числа фотознімків кожного птаха, зроблених у різних положеннях та з різних ракурсів.
Можливість оцінювати віковий склад популяції змієїда є однією з переваг запропонованої нами раніше альтернативної методики моніторингу. Спостереження хижаків на місцях полювання дозволяють отримати більш об’єктивну оцінку вікового розподілу, ніж вибірковий контроль окремих гніздових ділянок. Хоча біля них змієїди в перехідному вбранні трапляються також регулярно.
Одне з найцікавіших питань, на яке можна отримати відповідь, аналізуючи віковий розподіл всередині популяції, наступне: як із часом змінюється частка молодих нестатевозрілих змієїдів у загальній кількості птахів визначеного віку. За розрахунками французьких дослідників, у стабільній популяції для молодих змієїдів, що успішно вилетіли з гнізда, шанс досягти статевої зрілості за 3-4 роки та розпочати гніздування дорівнює 17-25% (Malafosse, Joubert, 2004). Отже, за умови сталої кількості гніздових пар, збільшення частки молодих птахів у перехідному вбранні є ознакою потенційного зростання чисельності виду, і навпаки, її зменшення вказуватиме на зниження його чисельності та погіршення стану популяції. Кількість і щільність гніздових територій слід відстежувати окремо. Цьому аспекту було присвячено декілька наших попередніх дописів.
Часовий розподіл. Якщо весь період спостережень умовно розділити на дві частини, 2008-2019 і 2020-2026 рр, то середнє значення частки молодих птахів у 2020-х роках перевищує значення за попередній період в 1,3-1,4 рази, залежно від того, враховувати непевні визначення віку чи ні (діаграми 1.01, 1.02). Одночасно, ймовірність помилки першого роду P дорівнює 0,12-0,17, що не дозволяє визнати це збільшення статистично значущім. Що ж насправді стоїть за цими числами? Слід зауважити, що подрібнення вибірки завжди призводить до зменшення надійності оцінки. Тому без необхідності звужувати її небажано. Однак, подрібнення всього періоду спостережень на 5 послідовних підперіодів із приблизно однаковим розміром вибірки (1.03, 1.04) вже демонструє, що різниця між 2020-ми і попередніми роками зумовлена збільшенням частки молодих птахів у 2021-22 рр. Тоді, що саме призводить до її раптового зростання, які чинники можуть впливати на цей показник? Далі розглянемо деякі з них.
На діаграмах 1.05 та 1.06 показано, як у середньому змінюється частка молодих птахів по місяцях. У травні, червні, липні та серпні вони трапляються в 2-4 рази частіше, ніж у квітні та вересні. Таке збільшення природне та пояснюється тим, що молоді птахи вільні як від гніздової активності, так і від необхідності захищати свої території. Вони можуть дозволити собі повертатися з зимівлі пізніше, а відлітати раніше дорослих. Виявлена різниця впливатиме на середнє значення за весь сезон, якщо змінюватимуться частки спостережень під час міграційного періоду та періоду гніздування.
Географічний розподіл. Порівняння частки молодих змієїдів у спостереженнях між різними регіонами країни (області об’єднані за Shvidenko et al., 2017) показує перш за все критичну нестачу даних з її східної частини, а також значну відмінність південного регіону від північного та західного (2.01). Слід узяти до уваги, що окрім півночі, заходу та центру гніздові пари відомі ще в Криму, і відповідно, територію півострова варто відокремити від інших південних областей (2.02, 2.03), для яких гніздування не підтверджено. Значення для Криму статистично не відрізняється від значення для центральних областей (P=0,51-0,55). Це свідчить про схожість чинників, якими вони зумовлені. Тому для підвищення точності оцінки дані вибірки можна об’єднати. Тоді частка молодих птахів становить в середньому 8,6 (8,7)% для західного і північного регіону, 21 (21)% для центрального і Криму, 68 (67)% для південного, P<0.001 – в дужках наведені результати розрахунків включно з випадками непевного визначення віку (2.04, 2.05). Таким чином, до прикладу, збільшення кількості спостережень на півдні призведе до зростання частки молодих птахів у середньому по країні. У той самий час, кількість записів у Київській області дорівнює 292 або 41% від усіх спостережень в Україні, та 78% з усього північного регіону. Хоча чисельність змієїда в Рівненській, Житомирській та Чернігівській областях напевно не менша, ніж на Київщині. Очевидно, що активність спостерігачів у різних частинах країни вкрай різна, і це впливає на загальне розрахункове середнє значення частки молодих птахів.
Комбінований аналіз. На діаграмах 3.01 та 3.02 наведено порівняння регіонів за чотиримісячний гніздовий період з травня до серпня: тепер для західних і центральних областей частка змієїдів у перехідному вбранні стала дорівнювати 11%, для центральних і Криму – 27%, а для інших південних областей – 81%, тобто ще на 14% більше, ніж за повне півріччя. На узагальненій мапі позначки спостережень дорослих та молодих змієїдів також скомбіновані в теки, що відповідають умовному гніздовому періоду з травня до серпня включно (Breeding Time) і решті місяців періоду міграцій (Migration Time).
Протягом гніздового періоду в південних областях без Криму було зафіксовано лише 9 зустрічей птахів, що безсумнівно мали остаточне доросле вбрання. З них 6 трапились у серпні, коли вже спостерігається часткова міграція дорослих змієїдів. Також усі ці зустрічі були в районах, де немає типових для України місць гніздування, тобто лісових масивів. З цієї причини такі спостереження не враховувались при складанні мапи гніздових територій. Однак, якщо в майбутньому буде доведено гніздування змієїда в Україні в інших біотопах, цей підхід буде змінено.
Враховуючи визначені вище географічні та часові обмеження, було повторено спробу оцінити зміну частки молодих птахів із роками окремо для Київської області та всіх північних і західних областей разом (3.03, 3.04). Істотної різниці між умовними періодами 2010-х та 20-х років не виявлено, P=0,32-0,52 відповідно.
Попередні висновки. Результати аналізу частки молодих змієїдів показують її очевидне зростання під час періоду гніздування, а саме у травні-серпні. Однак, зміна середнього річного значення цього показника протягом років залишається статистично не підтвердженою.
Також істотна різниця виявлена для різних регіонів країни, які можна розділити на три категорії за збільшенням частки молодих птахів: захід+північ, центр+Крим, південь. Загальна кількість спостережень усіх змієїдів по регіонах залежить від активності спостерігачів, а частка молодих птахів, швидше за все, визначена локальною щільністю гніздових пар. Нею зумовлена ймовірність зустріти змієїда в остаточному вбранні, а також на кількість молодих птахів, що тримаються в певній місцевості, може впливати агресивність з боку дорослих.
Комбінований аналіз за регіонами в місяці, коли зростає частка молодих змієїдів, більшою мірою підтверджує визначений географічний розподіл. Однак, спроба відстежити зміну даного показника з роками для найбільш досліджених регіонів виявилась невдалою через усе ще замалий розмір статистичної вибірки.
Питання зміни протягом років частки молодих птахів у популяції змієїда в Україні залишається відкритим. Щоб отримати змогу робити надійніші висновки, очевидно треба охоплювати спостереженнями всю територію країни. На даний момент це є неможливим. Проте, інтенсивніший збір даних навіть в окремих областях уже створить основу для більш ґрунтовного аналізу.
Таким чином, подальше накопичення і регулярне зростання кількості спостережень змієїдів протягом кожного сезону дозволило б здійснювати непрямий моніторинг стану популяції та завчасно помічати позитивні та негативні тенденції щодо чисельності цього виду хижих птахів в Україні.
Висловлюємо щиру вдячність всім, хто попри непрості умови, продовжує спостерігати, фотографувати птахів та поширює результати, своєчасно викладаючи їх у бази даних із відкритим доступом.
Костянтин Письменний (Український центр досліджень хижих птахів)
Література
Malafosse J.-P. et Joubert B., 2004 – Circaète Jean-le-Blanc Circaetus gallicus (Gmelin) 1788 // in Thiollay J.-M. et Bretagnolle V. (coord.), Rapaces nicheurs de France, Distribution, effectifs et conservation, Delachaux et Niestlé, Paris: pp. 60-65.
Shvidenko A., Buksha I., Krakovska S., Lakyda P. Vulnerability of Ukrainian Forests to Climate Change. Sustainability. 2017; 9(7):1152. https://doi.org/10.3390/su9071152.
Рекомендоване посилання:Письменний К. Аналіз вікового складу популяції змієїда в Україні. – Український центр досліджень хижих птахів. 31.07.2026. https://raptors.org.ua/7664. Дата звернення: dd.mm.yyyy.
Позначено: Моніторинг змієїда
Ви маєте увійти, щоб коментувати.