Результати моніторингу гніздування підорлика великого в Рівненському природному заповіднику та його околицях у 2017-2018 рр.

Опубліковано: 29/08/2018 в 21:44. Категорії: Фото, Моніторинг ХП, Польові дослідження

Традиційно, 7 рік поспіль, у жаркі липневі та серпневі дні проведено моніторинг гніздування підорлика великого (Aquila clanga) у Рівненському природному заповіднику та його околицях. Протягом двох років обстежено 16 гнізд підорлика великого (по 8 кожного року) та знайдено одне гніздо підорлика малого (А. pomarina). Закільцьовано 6 пташенят великого і одне малого підорлика. Результати наших досліджень за 2016 рік можна знайти за посиланням. Для мічення кожного пташеня використовували стандартне металеве кільце та пластикове кольорове.

Фото Михайла Франчука, Тараса Кривульського та Ігора Бачука

Вивчення цього виду у болотах заповідника ніколи не давалось з легкістю, так і було в ці два роки, про що ми розповімо далі.

2017 рік був посушливий, тому води у болотах було мінімум. 2018 рік не відмічався значною повноводністю. Ходити було не так важко як у повноводні роки, проте у цій роботі завжди є сюрпризи. Досить істотно проявились наслідки попередніх пожеж 2015 року, де значна частина угідь підорликів постраждала від пожеж. Були пошкоджені гнізда та гніздові стації. Інтенсифікувався процес всихання пошкоджених дерев на гніздових ділянках. Через це у ці два роки підорлики почали покидати місця багаторічного гніздування, що стало великою проблемою для розуміння: чи щось сталось у гнізді чи просто ці гнізда покинуті. Далі спробуємо розібратись.

Обстеження гнізд підорлика великого здійснювали на трьох масивах заповідника: «Сира Погоня», «Сомине» та «Переброди». У 2017 р. протягом 17-20 липня, а в 2018 р. 26-27, 31 липня, 08 серпня.

Масив Сира Погоня. На масиві гніздиться одна гібридна пара підорликів (♀ A. clanga / ♂ A. pomarina). У 2017-2018 рр. пара не розмножувалась, хоча гніздо добудовувалось та було в хорошому стані, пара трималась на гніздовій ділянці. Спроби знайти запасне гніздо результатів не дало. Сподіваємось, що наступного року пара успішно виведе потомство.

Масив Сомине. На масиві гніздиться три пари підорликів, одна з яких гібридна. В 2017 році два гнізда були з потомством, а у гібридної пари ознак заселення не відмічено. В 2018 р. в усіх трьох пар було по одному пташеняті.
У 2017 р. перша пара переселилась з попереднього місця гніздування за 750 м та влаштувала своє гніздо на вершині вільхи на висоті приблизно 25 м. Вільха була досить тонка, що через що залазити на неї було вкрай важко. У гнізді було одне пташеня чистого фенотипу, яке закільцьоване. За два тижні після кільцювання (18.08.2017) працівники заповідника відмітили це пташеня неподалік гніздового дерева. В 2018 р. ми відвідали гніздо 8 серпня, коли пташеня уже покинуло гніздо. Нам вдалось його відшукати за допомогою прокручування фонограми беркута (Aquila chrysaetos). Пташеня активно відзивалось на неї. Воно сиділо за 50 м від гнізда, проте при наближені вільно здійнялося і полетіло. Хоча у попередні роки у цей період пташенята злітали з гнізд, але поводили себе незграбно і ми могли вільно їх спіймати на землі.
Цікавий випадок пов’язаний із другою парою, у якої гніздо розташоване на «відьминій мітлі» на сосні. В 2017 році під впливом попередньої пожежі 2015 року гніздове дерево та увесь лісовий острівок всох, частина дерев попадала. При наближенні до гніздової ділянки ми думали, що все втрачено. На наше здивування, в бінокль ми побачили що на гнізді, яке «відкрите наче на долоні» сидить молодий підорлик. Пташеня було закільцьоване. В 2018 р. (31.07) це гніздо було пустим. Проте ми вирішили перевірити сусідній вільховий острівець, що за 100 м від гнізда. Це була вдала ідея. Там було нове гніздо підорлика на вільсі на висоті 22 м. Як не дивно, пташеня також не було у гнізді, воно підлетіло неподалік гнізда і вільно полетіло далі.
Третя пара – гібридна. В 2017 році ознак заселення гнізда нами не відмічено. В 2018 році (31.07) це гніздо було пусте і ми начебто змирились з тим, що птахи не мають пташеня. Проте, під час відвідування гніздової території, як тільки ми вирішили повертатись із болота, помітили як злітає самка великого підорлика із здобиччю і несе її у північно-західному напрямку. Отже, підорлики мають інше гніздо, до того ж із потомством. У напрямку польоту підорлика існувало два зручних для гніздування вільхових острівки та безліч дрібних. На жаль, того дня ми не мали часу та сил на пошуки гнізда. Наступного разу нам вдалося відвідати це місце разом із майстром із цього лісництва 8 серпня. Цього разу нам неймовірно пощастило. Готуючись до виходу на болото, ми побачили підорлика, який спіймав здобич і поніс її чітко до одного з вільшняків. На одному із дерев нами було виявлено гніздо, біля якого сидів молодий підорлик. Весь острівець був сухостійний, гніздо знаходилось на сухій вільсі на висоті 21 м. Вільха була кремезна, але дуже хиталась, оскільки постраждала від пожежі. Пташеня вже було здатне до польоту – при нашому наближенні воно злетіло з гнізда і вільно полетіло. Ця пара переселилась за 2 км від попереднього гнізда.

Масив Переброди. На цьому масиві відомо чотири пари підорликів, три – в заповіднику, а одна на його межі в районі білоруського кордону. В 2017 році 19 липня протягом одного дня нам вдалося перевірити 3 гніздові території. Перше гніздо, що за межами заповідника, виявилось розореним. У другому гнізді було двоє пташенят у одного виявлено ознаки часткового альбінізму в оперенні ніг. Обоє пташенят закільцьовані.
Варто зазначити, що із вирощених цією парою 7 пташенят за 2013-2017 рр. це явище проявилось вперше. Також це явище не спостерігалось в інших чотирьох чистих та двох гібридних пар підорликів, які виростили 21 пташеня протягом 2012-2017 рр. на території Рівненської області. За даними експертів по вивченню підорлика великого в Україні та Білорусі, С.В. Домашевського і В.Ч. Домбровського (усне повідомлення), явище часткового альбінізму в межах гніздового ареалу цього виду трапляється, проте дуже рідко. Відомий один випадок, який був виявлений у 2007 р. D. Forsman у Фінляндії. Такі особливості забарвлення можуть призвести до проблеми ідентифікації птахів із частковим альбінізмом на інших частинах тіла, оскільки деяке біле забарвлення крил, голови, тулуба може бути пов’язане з гібридизацією між великим та малим підорликом (Maciorowski, Lontkowski, Mizera, 2014; Домбровский, 2016). Детальніше про це: Журнал Troglodytes, Вип. 8, 2017 р.
Гніздо третьої пари виявилося зруйнованим. За минулі роки воно постраждало від пожежі та практично було розвалене. Перевірка гнізда здійснювалася ввечері, майже у суцільній темноті ми почули пищання пташеняти. Приємним сюрпризом для нас стало виявлення гнізда, розташованого за 50 м на завалах трьох дерев, які спиралися на вертикальну вільху. Конструкція трималась на «доброму слові», проте закріпившись на сусідньому дереві, вдалось без шкоди гнізду закільцювати пташеня. На наступний день (20.07) було перевірено ще одне гніздо, яке виявилось пустим. У 2018 році це гніздо та декілька нових, що знайдені взимку 2018 р. також виявились пустими.
27.07.2018 ми перевіряли останні два гнізда, одне з яких виявились не заселеним. Не зрозуміло, чи там було потомство. В одному гнізді – те що розташовувалось на завалах, було одне пташеня, яке було також помічене кільцями.

Під час перевірки гнізд було зібрано невеликий матеріал щодо живлення великого підорлика. У 2017 р. у раціоні відмічено чепуру велику (Egretta alba), орябка (Tetrastes bonasia), баранця звичайного (Gallinago gallinago), ласку (Mustela nivalis), полівку темну (Microtus agrestis) та лина (Tinca tinca). Матеріали з 2018 р. нині в процесі обробки, але видно, що у пелетках переважають залишки птахів водно-болотного комплексу. Це пов’язано із збільшенням рівня води у болотах у порівнянні з попередніми посушливими роками.

25.07.2018 також було знайдено нове гніздо малого підорлика, яке розташовано неподалік контори Рівненського природного заповідника (околиці м. Сарни). У заболоченому вільшанику в заплаві р. Случ, завдяки інформації працівника держлісгоспу, було знайдено гніздо на дубі. Воно містило одне пташеня, яке ми закільцювали. Пошуки гнізда цієї пари ми здійснювали протягом трьох років, але знайти його не вдавалось. Тому дякуємо майстру лісу за цінну інформацію.

Таким чином, за два роки досліджень закільцьовано 6 пташенят великого підорлика та 1 малого. Успішність гніздування в 2017 р. складала 0,6 пташенят / пару, в 2018 р. – 0,5 пташенят / пару.

Автори висловлюють вдячність працівникам Рівненського природного заповідника за всебічне сприяння у дослідженнях.

Михайло Франчук, Тарас Кривульський, Петро Гринюк (Рівненський природний заповідник).

Коментувати

ЗАБОРОНЕНІ коментарі, що містять заклики до завдавання шкоди людині чи тварині, до протиправних дій, а також образи та ненормативну лексику. Адміністрація сайту залишає за собою право видаляти їх без попереджень та додаткових пояснень.

*