Експедиція по вивченню балабана в Одеській обл. в 2018 році
Роботи щодо дослідження балабана (Falco cherrug) в Одеській області в 2018 році є продовженням нашого багаторічного моніторингу за станом популяції цього виду на півдні України. Про результати експедицій у попередні роки можна прочитати на нашому сайті: 2017 та 2016.
Метою експедиції було моніторинг чисельності виду, виявлення потенційних загроз для популяції, збір матеріалу щодо екології виду. Попутно здійснювався збір відомостей щодо поширення та відносної чисельності інших хижих птахів. Міжнародна українсько-угорська експедиція тривала протягом 28.05-2.06, автомобільний маршрут по Одеській області склав близько 1100 км. Під час подорожі здійснювалася перевірка гнізд та гніздових територій балабанів, відомих у попередні роки, та обстеження ділянок високовольтних ЛЕП, що потенційно придатні для гніздування виду. Було обстежено ділянки ЛЕП, на яких проводилися обліки балабанів на початку 2000-х років. У ході досліджень обстежено 142 км високовольтних ЛЕП, виявлено 26 гнізд круків.
Фото Matthias Prommer, Polla Schütz
Перш за все було відвідано два гнізда балабанів, зайняті минулого року. Пара балабанів, у якої у 2017 році ми помітили передавачами двох пташенят, у 2018 році також гніздилась успішно. Гніздо крука, в якому вони розмножувалися минулого року, розпалося і балабани зайняли старе гніздо орлана-білохвоста неподалік. На момент відвідування нами гнізда, у ньому було не менше двох пташенят у другому пуховому вбранні, тому мічення передавачами не здійснювалось, зважаючи на малий вік птахів. Інше гніздо на опорі ЛЕП, де у балабанів минулого року були пташенята, виявилося зруйнованим. Наші пошуки соколів у цьому районі були безрезультатними.
Також було відвідано 3 гніздові території, на яких балабани були виявлені в 2017. На жодній із них соколи знайдені не були.
В одному місці нам вдалося виявити пару балабанів, яка декілька років тому гніздилася неподалік. Ми спостерігали за птахами ввечері та зранку – вони відпочивали на опорах ЛЕП та полювали. У цьому місці були наявні гнізда круків на опорі ЛЕП, проте вони не були зайняті балабанами. Швидше за все, пара цього року гніздилась неуспішно.
Нами було виявлено лише одну пару балабанів, невідому нам раніше. Птахи трималися біля гнізда на опорі ЛЕП. Проте перевірка гнізда показала, що цього року пташенят у балабанів не було, швидше за все гніздування було неуспішним. Гніздо містило численні залишки їжі з минулого року, які складалися переважно з кісток грака (виявлено не менше 20 ос.).
Було виявлено 1 дорослого балабана, можливо з пари, проте гнізда поблизу знайти не вдалося. Ще одного балабана ми спостерігали в іншому місці з великої відстані.
Таким чином, всього нами було знайдено лише 1 жиле гніздо балабана, 2 пари та ще 2 поодиноких птаха.
Протягом експедиції ми обстежили ділянки ЛЕП, на яких на початку 2000-х років гніздилось 16 пар балабанів. Нині на цих же ділянках нами виявлено лише дві пари та два поодиноких птаха. За попередніми даними, у цій частині Одеської області за 15 років відбулося скорочення чисельності балабана у 3-4 рази. Головними причинами цього, на наш погляд, є браконьєрський відлов балабанів та зникнення основного корму – ховрахів. Спеціальні опитування нами пастухів підтвердили відсутність ховрахів у тих місцях, де вони були ще 5-10 років тому.
Під час подорожі ми мали також можливість відвідати місця гніздування двох кібчиків (Falco vespertinus), які були раніше помічені передавачами в Румунії (див. наш матеріал на сайті). Одну самку з передавачем нам вдалося побачити у гніздовій колонії. Завдяки сигналу від іншої самки ми знайшли поселення кібчиків чисельністю 30-40 пар, про яке раніше не було відомостей. Другу самку візуально спостерігати не вдалося.
Протягом експедиції було зустрінуто 10 видів соколоподібних. Найбільш чисельним виявився кібчик – виявлено 112-127 пар. Проте поширений даний вид був нерівномірно, основними місцями гніздування були приморські райони Одеської області, тоді як на півночі Бессарабії кібчик був відсутній. Наші дослідження підтверджують відомості, отримані раніше про скорочення області поширення виду в регіоні та скорочення його чисельності протягом останніх двох десятиліть. На другому місці за чисельністю був боривітер звичайний (Falco tinnunculus) – 54 пари, поширений рівномірно. Лунь очеретяний (Circus aeruginosus) був поширений у місцях з відповідними гніздовими біотопами, виявлено 21 пару. Канюк звичайний (Buteo buteo) був поширений переважно у північних районах Бессарабії, виявлено 17 пар. Підсоколик великий (Falco subbuteo) – 7 пар, всі у гніздах крука на опорах ЛЕП. Канюк степовий (Buteo rufinus) – 4 пари. Орел-карлик (Hieraaetus pennatus) – спостерігали 1 птаха в Ренійському районі, статус не визначено. Чорний шуліка (Milvus migrans) – один птах у Саратському районі в долині однойменної річки. Лучний лунь (Circus pygargus) – самка або нестатевозріла особина без ознак гніздування.
Спеціальні обліки совоподібних не проводилися. Виявлено: совка (Otus scops) – 6 пар, вухата сова (Asio otus) – 2 пари, сіра сова (Strix aluco) – 1 пара (в Ізмаїльському районі), хатній сич (Athene noctua) – 1 пара.
Експедиція відбулася завдяки підтримки фонду малих грантів Rufford Small Grants Foundation.
Максим Гаврилюк, Юрій Милобог, Matthias Prommer