Український центр досліджень хижих птахів

Міграція великих підорликів із передавачами з Полісся: результати першого року досліджень

Як повідомлялося раніше, нами було розпочато дослідження великого підорлика (Aquila clanga) на півночі України за грантової підтримки ECOTONE TELEMETRY GRANT 2018. Його метою є вивчення поведінки великих підорликів у гніздовий період та їх міграційних переміщень за допомогою GSM-передавачів.

У 2019 році протягом гніздового періоду передавачі отримали три птахи: двоє з Бородянського району Київської області та один – з Іванківського району Київської області. Птахи з Бородянського району були з одного гнізда, а саме: дорослий птах, ймовірніше самець, який отримав ім’я Steve та передавач UKR01 та його пташеня, назване Alex, з предавачем UKR03. Птах з Іванківського району на ім’я Serg був помічений передавачем UKR02. Відповідні кодові номери передавачів відображаються і на картах переміщень, що ми поширюємо.

Першим міграцію на південь минулого року розпочав Alex (стать птаха наразі нам не відома) і трапилося це 20 вересня. Міграція відбувалася територією наступних країн: Молдова, Румунія, Болгарія, Греція, Туреччина, Сирія, Ліван, Ізраїль, Єгипет та Судан. 23 жовтня Alex зупинився і тимчасово припинив міграційні переміщення, залишаючись приблизно в одному місці до 13 листопада, після чого впродовж 24 днів здійснював поступові перельоти південніше, періодично зупиняючись на кілька днів у певних місцях і досягнув остаточного місця зимівлі 6 грудня. Під час цих перельотів птах ненадовго залітав до Ефіопії. Найбільш південна точка маршруту мала широту 11° 17’ пн.ш. Весняну міграцію птах почав 5 квітня 2020 року тим самим маршрутом, лише краєм залетівши до Еритреї та Йорданії і оминувши Ліван та Грецію. На зворотному шляху тримався більше берегової лінії, в Туреччині не полетів найпростішим шляхом по діагоналі, а попрямував на південь до Чорного моря, після того повернув на захід для його обльоту. В Молдові Alex змінив напрямок міграції з північного на північно-східний і східний. Де він зупиниться для проведення літа, наразі питання є відкритим. Дані інших досліджень свідчать, що птахи у віці одного року рідко вертаються до місця свого народження.

Другим почав міграцію батько Alex-а – Steve – 21 вересня, тобто на наступний день після відльоту свого пташеня. Міграційний шлях пролягав територіями Молдови, Румунії, Болгарії, Туреччини, Сирії, Лівану, Ізраїлю, Єгипту та Судану, Ефіопії, частково Південного Судану, Уганди, Кенії та Танзанії, в яку птах долетів 9 листопада. На відміну від свого нащадка, важко сказати, чи під час зимівлі Steve сидів на одному місці. Швидше він здійснював невеличку кочівлю в певному околі. 1 березня птах почав міграційні переміщення на північ, проте, за кілька днів зупинився і до 22 березня тримався в околицях міста Найяеруру (Кенія), після чого попрямував на північ, іноді зупиняючись на 1-2 дні. Гніздової території в Київській області птах досягнув лише надвечір 25 квітня, що на 1 місяць і 1 день пізніше минулого року. Тому маємо невтішні прогнози щодо його цьогорічного гніздового періоду і вдалого розмноження.

Останнім із помічених нами передавачами підорликів почав мігрувати Serg – птах із Іванківського району. Сталося це 28 вересня. Так само як і інші два птахи, міграційний шлях Serg-а пролягав територіями Молдови, Румунії, Болгарії, Туреччини, Сирії, Лівану, Ізраїлю, Єгипту та Судану. Останній сигнал від птаха було отримано 4 листопада і до цього часу нових даних не надходило. Таким чином, можливими є два варіанти: або птах загинув, або вийшов із ладу передавач. Цього польового сезону ми плануємо провести обстеження та спостереження в тому районі, де в минулому році птах перебував найчастіше. Можливо, ми зможемо виявити його.

Більш детальне вивчення міграційного маршруту Steve-а дало змогу вивчити особливості міграції птаха. Так, нами було встановлено, що за період з 21 вересня по 9 листопада найбільший пройдений шлях за добу склав 371 км, найменший пройдений шлях за добу – 45 кілометрів (не враховані дні, коли підорлик не мігрував, залишаючись в одному місці), середньодобове переміщення склало 170 км, загальний шлях склав трохи більше 8000 км, при переміщення по прямій – 6500 км. З метою опису характеру руху нами було введено Кут відхилення маршруту (RDA ­Route Deviation Angle, deg), який визначається з прямокутного трикутника одним катетом якого є відстань між початковою та кінцевою точками добового маршруту, а другий катет і гіпотенуза в сумі дорівнюють загальному шляху птаха за день. Кут відхилення маршруту – є кутом між гіпотенузою та першим катетом, що відповідає відстані між початковою та кінцевою точками добового маршруту. Чим меншим є RDA – тим менше шлях птаха впродовж доби відрізнявся від прямої і тим більш цілеспрямованим він був. Наближення кута до 90 градусів свідчить про перебування птаха в одному місці і відсутність міграційних рухів в цей день. Відповідні дані показані на рис.

Андрій Сімон (Український центр досліджень хижих птахів), Олександр Панчук (Київський зоопарк), Сергій Домашевський (Український центр досліджень хижих птахів), Яна Бадига (Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова)

Рекомендоване посилання:Сімон А., Панчук О., Домашевський С., Бадига Я. Міграція великих підорликів із передавачами з Полісся: результати першого року досліджень. – Український центр досліджень хижих птахів. 30.04.2020. https://raptors.org.ua/1931. Дата звернення: .

Позначено: GPS-GSM відстежування підорликів