Моніторинг гніздування підорлика великого в Рівненському природному заповіднику
Восьмий рік поспіль продовжуються дослідження гніздової популяції підорлика великого (Clanga clanga) в умовах Рівненського природного заповідника. Деякі результати досліджень за 2017-2018 рр. ви можете прочитати на нашому сайті. Після закінчення польових робіт 2020 року хочемо представити коротенький звіт про виконану роботу.
Традиційно, кожного року нами перевіряється стан гніздування відомих та потенційних місць гніздування на предмет заселення гнізд, визначення репродуктивних показників, трофіки, а також мічення пташенят. Цього року ми працювали у два етапи.
Перший (2-3 декада липня), коли Михайло Франчук та Андрій Сімон провели перевірку відомих та потенційних місць гніздування підорлика великого, а також здійснили мічення птахів кольоровими та металевими кільцями і GPS-GSM передавачами (використання останніх було обумовлено виконанням гранту «Ecotone Telemetry»). Загалом за цей етап було здійснено перевірку 10 гнізд. Виявилось, що з усіх гнізд заселені були 5 і у кожному було по одному пташеняті підорлика великого (2 гнізда – масив Переброди, 3 гнізда – масив Сомине заповідника), одне гніздо (гібридна пара, масив Сира Погоня заповідника) було зайняте совою бородатою (Strix nebulosa) (результати травневих обліків хижих птахів у заповіднику). Інші 4 гнізда (масиви Переброди (3 гнізда) і Сомине (1 гніздо)) були не зайняті – одне по причині витіснення виду з його гніздової ділянки орланом-білохвостом (Haliaeetus albicilla). Орлан-білохвіст побудував нове гніздо за 50 м від відомого гнізда підорлика. Підорлик, ймовірно, переселився за 2 км на північ, тут ми регулярно реєстрували протягом травня-липня поточного року.
У процесі досліджень проводилось мічення птахів GPS передавачами. Загалом нами помічено 3 пташеняти підорлика на масивах Переброди і Сомине. На жаль, на цьому етапі спроби помітити дорослих птахів були без успіху. Увесь етап досліджень чергувався важкими погодними умовами. Через аномальні зливи рівень води в болоті набрав критичних відміток і практично усі відвідування гнізд здійснювались на великих дистанціях, практично по пояс води. Також ми потрапили під затяжну зливу. До цього і підорлики піднесли нам сюрпризи. Дві пари переселились з місць свого минулорічного гніздування – перша по причині руйнування гнізда, а інша через часте відвідування гнізда куницею лісовою (Martes martes) (дані фотопастки, встановленої на гнізді до початку гніздового періоду). Через значний досвід роботи з видом ми без проблем віднайшли нові гнізда цих пар, але це додало зайвих 5-7 км нелегких пересувань по болоті.
Паралельно в ході роботи зібрано трофічний матеріал (пелетки, залишки тварин (черепи, скелет, пір’я, тощо), а також відібрано зразки пір’я для генетичного дослідження, на предмет визначення ступеню гібридизації малого (Clanga pomarina) та великого підорликів. Серед корму підорликів виявлено вужа звичайного (Natrix natrix), пастушка (Rallus aquaticus), баранця звичайного (Gallinago gallinago), очеретянку велику (Acrocephalus arundinaceus), крота (Talpa europaea), норку американську (Neovison vison), полівку темну (Microtus agrestis).
На двох гніздах, де були помічені пташенята підорликів, було встановлено фотопастки, результати з яких очікуємо отримати пізніше, орієнтовно у жовтні, після їх перевірки.
Другий етап (кінець серпня). Був присвячений спробам відлову та мічення дорослих особин підорлика великого в масиві Сомине заповідника. В перший день робіт зранку йшов дощ, що унеможливило відлов птахів. Тому цей день було цілком присвячено підготовці та плануванню наступних днів, адже прогнози обіцяли бути більш сприятливими в подальшому. І дійсно, вони справдилися.
Наступного дня з самого ранку ми виїхали на місця відлову. Нам вдалося організувати дві локації для відлову на відстані кількох кілометрів, що відповідало мисливським угіддям двох сусідніх пар. До речі, на одного пташеня з цих двох пар під час першого етапу було надіто GPS-GSM передавач і ми знали, що птах вже достатньо давно і добре літає. Пташеня з другої пари під час наших липневих робіт було найменшим за віком серед всіх 5-ти досліджених (за візуальними оцінками заміни пуху на пера?) і це давало надію, що батьки ще будуть активно його вигодовувати. Так і трапилося. Першим вдалося зловити самця саме з цієї пари. За зовнішніми ознаками птах був схожим на чистого великого підорлика, як і має бути в подібних біотопах. На птаха було надіто металеве та пластикове кільця та GPS-GSM передавач.
В мисливських угіддях першої пари впродовж тривалого періоду підорликів великих видно не було. Лише інколи із протилежного до гніздової ділянки болота доносилися звуки, схожі на крики молодого птаха, що випрошував їжу. Проте, за кілька годин птах з’явився і поруч з нами. Покружляв над болотом, виявив потенційну здобич і почав спускатися на неї і зник за очеретом, де нами на нього булу встановлено пастку. Проте спроба спіймати його була невдалою. Яким же було наше здивування, коли у птаха, що віддаляється від нас ми побачили на спині передавач! А це могло означати тільки одне: помічене нами в липні пташеня не тільки вдало залишило своє гніздо і вправно літає, а ще й може самостійно полювати, що є вкрай необхідним для самостійного життя.
На третій день ми відправилися до третьої пари на масиві Сомино. Попри наші спроби, птах не захотів «вестися» на нашу приманку.
Загалом у цьому році нами було закільцьовано 6 великих підорликів (5 пташенят та 1 дорослий птах), із них GPS-GSM передавачі отримали 3 пташенят та 1 дорослий птах. На момент написання статті всі пташенята успішно покинули гнізда і почали осінню міграцію. Так само осінню міграції вже розпочав і дорослий птах із передавачем. Таким чином, всі помічені передавачами птахи живі та здатні переміщуватися на великі відстані. Тож сподіваємось найближчим часом отримати від них цінну інформацію про переміщення.
Автори допису виносять вдячність за сприяння в організації досліджень керівникам Карасинського та Північного природоохоронних відділень Рівненського природного заповідника Ковальцю Адаму, Чмуневичу Адаму, а також службі охорони відповідних масивів, Тимошицькому Михайлу, Щевичу Сергію, Ратинському Сергію, Мартинюку Петру, Ковальцю Олександру, Оленичу Дмитру, Чуриловичу Павлу, Попку Віталію. За розбір і визначення у вмісті пелеток дрібних мишовидних ссавців автори вдячні Мішті Аліні.
Михайло Франчук (Рівненський природний заповідник), Андрій Сімон (Український центр досліджень хижих птахів), Сергій Домашевський (Український центр досліджень хижих птахів, Чорнобильський радіаційно-екологічний біосферний заповідник), Вячеслав Кайстро (фотоанімаліст)
Рекомендоване посилання:Франчук М., Сімон А., Домашевський С., Кайстро В. Моніторинг гніздування підорлика великого в Рівненському природному заповіднику. – Український центр досліджень хижих птахів. 30.09.2020. https://raptors.org.ua/2122. Дата звернення: .
Позначено: GPS-GSM відстежування підорликів, Фотопастки у гнізд, Хижаки Рівненського заповідника
Ви маєте увійти, щоб коментувати.