Конференція по вухатій сові у Сербії
У м. Кікінда (Сербія) в період з 1 по 5 листопада 2011 року відбулася Міжнародна конференція, присвячена питанням дослідження, моніторингу та охорони вухатої сови. Це була перша конференція, що зібрала прихильників цього виду з усього світу.
Конференція була організована Сербським центром зі збереження сов, у співпраці з Товариством з вивчення та охорони птахів Сербії, муніципалітету м. Кікінда і Глобального совиного проекту (США). Ініціаторами проведення конференції виступили Мілан Ружіч і Катерина Пауновіч (Сербський центр зі збереження сов), за участі Девіда Джонсона (Глобальний совиний проект, США).
Місто Кікінда не випадково було обрана місцем проведення цієї конференції. Останнім часом це воно стало широко відомим своїм найбільшим у світі зимовим скупченням вухатої сови, яке налічує до 750 птахів!
Понад 60 дослідників, природоохоронців, а також експертів з екотуризму з 22 країн, включаючи Європу, Північну Америку та Азію, взяли участь у цій конференції. Доповіді учасників стосувалися якнайрізноманітніших питань, що торкалися вухатої сови: розмноження, характеристики зимівлі, популяційні тенденції, охорони тощо. У роботі конференції також було приділено багато уваги питанням екотуризму та орнітотуризму. Україну представляв Андрій-Тарас Башта (Інститут екології Карпат НАН України, м. Львів), доповідь якого стосувалася загального аналізу поширення, сезонного розподілу та особливостей зимової поведінки цього виду в Україні.
Загалом робота конференції була спрямована вирішення двох основних питань:
1) дослідження та охорона вухатої сови, насамперед методи та програма моніторингу;
2) розробка рекомендацій для місцевих громад і засобів масової інформації щодо вухатої та інших видів сов, як об’єктів екотуризму.
Важливим завданням конференції була розробка міжнародної програми для дослідження і моніторингу вухатої сови. Ця програма допоможе спрямувати зусилля на дослідження та моніторинг сов у період розмноження та зимівлі. Для роботи над цією програмою учасники були поділені на групи, кожна з яких працювала над конкретним її аспектом.
Конференція тривала 5 днів: 4 дні – доповіді/робота в групах і 1 день – польова екскурсія. Окрім участі у роботі конференції, для учасників був організований фольклорний концерт, відвідання краєзнавчого музею (де зберігається найповніший у Європі скелет мамонта), а також обліки чисельності вухатої сови в центрі міста Кікінда. Під час роботи конференції власник одного з кафе (розташованого біля зимового скупчення сов), яке було місцем кулуарних зустрічей учасників конференції, перейменував його, давши нове ім’я – «Сова». Крім того, повар місцевого ресторану, в якому харчувалися учасники конференції, придумав кілька нових страв, яким присвоїв назви різних видів сов.
В останній день роботи конференції учасники відвідали кілька навколишніх сіл з відомими скупченнями сов, а в одному з них організували відлов та кільцювання вухатих сов.
Андрій-Тарас Башта, Інститут екології Карпат НАН України, м. Львів