Спостереження за гніздуванням осоїда в Рівненському природному заповіднику за допомогою фотопастки

26/06/2022 | категорії: Фото, Моніторинг ХП, Польові дослідження

У 2021 році в рамках виконання проєкту «Полісся – дика природа без кордонів», що впроваджує Українське товариство охорони птахів, нами проводилось дослідження підорлика великого (Clanga clanga) в Рівненській області. Зокрема, було встановлено 8 фотопасток на гнізда цього виду в Рівненському природному заповіднику. Метою робіт було вивчення особливостей екології великого підорлика та успішності гніздування. У ході цих досліджень було попутно отримано цінну інформацію щодо гніздової біології осоїда (Pernis apivorus), чому і присвячено даний допис.

Гніздо, в якому проводились дослідження, розташовано на масиві Сомине Рівненського природного заповідника. Воно за усіма ознаками відповідало великому підорлику – розміщене на болоті на невеликому вільховому острівку, побудовано із сирих гілок з листям вільхи, мало залишки пір’я під ним. Також нам було відомо, що помічений раніше GSM-передавачем самець підорлика, що гніздиться неподалік, відвідував неодноразово це гніздо.

Під час перевірки гнізда 21 липня 2021 року у ньому було виявлено пухове пташеня осоїда віком 1-2 доби. Було прийнято рішення встановити фотопастку для стеження за гніздовим життям виводка осоїда. Адже, крім старих літературних відомостей, сучасні дослідження гніздового життя осоїда в Україні не проводились.
Для досліджень ми використовували фотопастку Bushwhacker 3D, інтервал фото через кожні 5 хвилин після руху, якість фото 5 Мб, кількість фото – 3. Такі налаштування було використано із урахуванням попереднього досвіду встановлення фотопасток для економії заряду батареї та охоплення якомога більшого інтервалу спостережень.

Камеру було демонтовано 20 жовтня, вона продовжувала працювати навіть після вильоту пташеня осоїда і робила знімки усіх відвідувачів гнізда.
Опрацювавши отримані світлини, ми здобули дуже цікаві дані, які проливають світло на поведінку пташеняти і дорослих у гнізді, особливостей трофіки, фенології постембріонального періоду, використання гнізда іншими видами тощо.
Про це детальніше далі.

Перебування у гнізді. У гнізді пташеня осоїда перебувало 38 діб (до 26.08), на 39 добу воно покинуло гніздо на нетривалий період. 06.09 зафіксовано останнє відвідування гнізда.

Трофіка. За весь період перебування у гнізді двоє батьків принесли пташеняті корм 166 раз, що становило в середньому 4,49 на добу. Було зафіксовано мінімально 1 принос корму на добу; максимально – 8 разів на добу. Дорослі найраніше приносили корм о 05:55 годині, а найпізніше – о 20:13 годині. Найбільше корму принесено між 13:00 і 18:00 годинами.
Загалом корм, який вдалось ідентифікувати, не особливо різноманітний. Один раз зафіксували невеликий шматок гнізда шершня звичайного Vespa crabro (гнізда підвішують до гілок дерев, під дахами будинків або в дуплах, тож до них досить легко дістатись). В невеликій кількості були стільники з гнізда бджоли медоносної Apis mellifera (ймовірно з вуликів (бортей), яких навколо заповідника досить багато).
Решта (більшість) гнізд, котрі птахи носили в гніздо, найімовірніше, належали осам роду Dolichovespula i Vespula. На кількох фото, крім стільників, також є одна особина оси роду Dolichovespula, що підтверджує здогадки. Оси цього роду роблять підвішені гнізда в чагарниках, на деревах, піддашшях, горищах, а окремі види – у тріщинах в ґрунті. Визначити комах до виду не вдалося.
За весь період перебування пташеняти у гнізді 3 дні були дощові. У ці дні птахи носили виключно земноводних (залишки невизначених зелених жаб Pelophylax spp. і бурих Rana spp.), один раз веретільницю колхідську (Anguis colchica). За період дощових днів був лише один принос стільників комах, однак дуже мокрих.
Цікавим є факт відвідування гнізда гризунами, яких приваблюють залишки стільників прямокрилих. На одному фото відзначено мишака Apodemus spp.

Поведінка та догляд дорослих. Практично до 10 доби життя самка осоїда постійно перебувала у гнізді біля пташеняти. У сонячні дні при дії прямих сонячних променів закривала пташеня від сонця. У ночі зігрівала. При відсутності самки чи самця на гнізді пташеня накривали сирою вільховою гілкою з листям і це періодично тривало до 15 доби життя пташеняти. Починаючи з 12 доби обоє батьків носили корм для пташеняти, до того часу робив це виключно самець, а самка дрібнила їжу і кормила пташеня. До 28 доби життя пташеняти один із дорослих накривав його крилами від дії сонячних променів, а також опадів. Увесь період перебування пташеняти у гнізді вночі з ним перебував хоча б один дорослий, рідше двоє. Коли пташеня покинуло гніздо, дорослі птахи уже його не відвідували. Зафіксовано лише одне відвідування гнізда дорослими на 5 добу після вильоту пташеняти з гнізда.

Використання гнізда іншими видами. Після фактичного покидання гнізда пташеням, гніздо стало популярним місцем для відвідування інших видів, які там добувають корм, ночують, або просто обстежують його у пошуках їжі. За час спостережень у гнізді було відмічено 10 видів птахів (сова бородата (Strix nebulosa), синиці велика (Parus major), блакитна (P. caeruleus), дрозди чорний (Turdus merula), співочий (T. philomelos), вільшанка (Eritacus rubecula), жовна сива (Picus canus), мухоловки сіра (Muscipara striata) і строката (Ficedula hypoleuca), вівчарик весняний (Phyllocopus trochilus) та ссавців (мишак (Apodemus spp.), вовчок горішковий (Muscaridinus avellanarius), куниця лісова (Martes martes), вивірка (Sciurus vulgaris).

На основі отриманих даних, нам стало відомо, що фенологія репродукції даної пари є досить пізньою, яка відрізняється від типових даних щодо розмноження виду в межах його ареалу. Ймовірно, у осоїда це була повторна кладка після невдалого першого гніздування, тому і феноподії ідуть із запізненням у майже місяць. Для вирішення даного питання потребує подальшого вивчення виводків осоїда із застосування фотопасток.

Дослідження проводились в рамках виконання проєкту «Полісся – дика природа без кордонів, збереження одного з найбільших в Європі природних регіонів», що впроваджує Українське товариство охорони птахів у партнерстві з Франкфуртським зоологічним товариством (проєкт є частиною Програми вразливих ландшафтів (Endangers Landscapes Programme) і фінансується фундацією «Аркадія – благодійний фонд Лісбет Раузен і Пітера Болдвіна).

Автор висловлює подяку за фінансову та технічну допомогу у проведенні досліджень грантодавцям, менеджеру (Кузьменко Т.) та керівникам проекту, за допомогу у встановленні фотопастки – працівникам служби охорони Карасинського ПНДВ Ковальцю А., Попку О., Швецю В., за визначення представників прямокрилих – Скирпан І. і Питель-Гута С.

Михайло Франчук (Рівненський природний заповідник)


Коментувати

ЗАБОРОНЕНІ коментарі, що містять заклики до завдавання шкоди людині чи тварині, до протиправних дій, а також образи та ненормативну лексику. Адміністрація сайту залишає за собою право видаляти їх без попереджень та додаткових пояснень.

Ви маєте увійти, щоб коментувати.