Інтерв’ю Балабан (2012) Балабан (2016-2017) Балабан (2018-2019) Бібліографія Бібліотека Біотехнія Великий підорлик (2013-2014) Великий підорлик (2015-2016) Відео Зимівлі хижих птахів Зустрічі. Конференції Контрабанда хижих птахів Кривий Ріг, 2008 Кривий Ріг, 2012 Кривий Ріг, 2019 Література Моніторинг хижих птахів Міграції хижих птахів Нові публікації Огляди Польові дослідження Проєкти Реабілітація хижих птахів Рекомендації Рецензії Розповіді Різне Супутникова телеметрія Супутникова телеметрія Фауністика Фото Хижі птахи України Хижі птахи і голубівники Хижі птахи і лісове господарство Хижі птахи і мисливці Хижі птахи і фотографи
GPS-GSM відстежування підорликів Відлов та кільцювання хижаків Зимові обліки орланів у ЧЗВ Мандри великих падальників Моніторинг змієїда Моніторинг орлана-білохвоста Обліки хижаків на міграції Осінньо-зимові обліки орланів Рудий шуліка в Україні Сичик-горобець в Україні Хижаки Рівненського заповідника Хижаки Чорнобильської зони

◄ Успішність гніздування підорлика великого в Рівненському природному заповіднику за результатами використання фотопасток у 2023 році

Успішність гніздування підорлика великого в Рівненському природному заповіднику за результатами використання фотопасток у 2023 році

Моніторинг українського ядра гніздової популяції підорлика великого (Clanga clanga), що знаходиться в Рівненському природному заповіднику, триває вже протягом 13 сезонів. За ці роки дослідження лише наростали і поступово вивчались різні аспекти гніздового життя, здійснені телеметричні дослідження міграції, мічення пташенят, генетичні дослідження гібридизації із спорідненим видом – підорликом малим (Сlanga pomarina), трофіка тощо. Про деякі результати ми писали раніше.

З поміж переліченого нами були розпочаті роботи з вивчення успішності гніздування підорлика великого за допомогою фотопасток, про які ми хочемо з вами поділитись. Такі роботи ми розпочали у 2020 році, коли почали встановлювати фотопастки на гнізда підорликів під час мічення пташенят, що припадало на середину липня. Початкова мета встановлення фотопасток – відстеження успішності покидання гнізд молодими птахами. Встановлення камер в кінці гніздового періоду не давало розуміння про основні аспекти гніздової екології, а саме: фенологію гніздування, розмір кладки та її виживання. Завдяки технічній підтримці проєкту «Полісся – дика природа без кордонів» у 2021 році вдалось встановити 10 фотопасток на гнізда підорликів, однак через технічні причини, тільки декілька пасток було встановлено до початку гніздового періоду, що не дало нам повної картини. Повномасштабна війна у 2022 році також не дала можливості це зробити. Тому у підсумку за 2020-2022 роки ми маємо задокументовані дані з 10 гнізд підорликів, що стосуються кінця гніздового життя (липень – серпень) та подальшого використання гнізд.

На щастя, у сезоні 2023 року нам вдалось встановити фотопастки до початку гніздового періоду, тобто до прильоту самців на свої гнізда, що зазвичай відбувається у другій половині березня. Це було зроблено з метою найменшого турбування птахів. Початок сезону 2023 року мав наступні особливості: через високий рівень води навесні до деяких гнізд не вдалось добратись, також діє заборона відвідування прикордонних територій. Через наведені причини основний акцент даної публікації ми робимо на результатах польового сезону 2023 року, де в більшій мірі вдалось охопити увесь сезон гніздування та отримати цікаві дані.

Загалом нами було встановлено 13 фотопасток на 10 гніздах; на деяких гніздах встановлювали по 2 фотопастки, щоб охопити різні ракурси зйомки та використати комбіновані налаштування камер (різний інтервал, комбінація фото і відео, ракурс зйомки). З усіх фотопасток, 2 були встановлені на 2 гнізда підорлика малого для порівняння гніздової екології двох видів. У дослідженнях за основу використовували фотопастки Bushwhacker Big Eye D3/D3R (режим зйомки (березень – липень): 2 фото розміром 5 Мб, із частотою кожні 10 хвилин при умові здійснення руху, чутливість – середня). Камери встановлювались зверху над гніздом або збоку, однак усе залежало від архітектоніки дерев, де знаходились гнізда. Найбільш вдалим виявився ракурс з боку під кутом 30-45 градусів (можливість ефективніше відстежувати корм, зчитувати кільця тощо). На деяких гніздах було проблематично встановити камеру збоку, тому у таких випадках камера не охоплювала усього гнізда, через що доставлялись додаткові камери інших марок (наприклад, Gudde back G-5048). Для досягнення цілей, щоб заряди акумуляторів «дожили» до середини липня, зйомку здійснювали протягом світлового дня з 4 години ранку до 22 години вечора. Після повторного відвідування гнізда у липні здійснювалась заміна карт пам’яті і зарядів акумулятора та змінювались налаштування камер (тривалістю зйомки кожні 4 хв., 3 фото розміром 5 Мб, інтенсивністю протягом 24 години). Камери працювали протягом липня – листопада.

Отримано наступні дані по кожній із пар, що перебували під наглядом.

Масив Сомине

Пара 1. Не приступала до гніздування. Самець періодично відвідував гніздо, подекуди з гніздовим матеріалом. Окрім цього, це гніздо відвідували 5 інших підорликів, з яких 2 мічені кольоровими і металевими кільцями. Один птах – це пташеня виводку 2021 року з цього гнізда, другий птах помічений металевим кільцем білоруського центру кільцювання, серія ВА (номер не вдалось повністю зчитати).
Пара 2. Успішність і продуктивність гніздування 50%. Самка відклала 2 яйця з яких вилупилось 2 пташенят. Одне пташеня невдовзі загинуло через явище каїнізму, тобто було вбите іншим пташеням із виводку. Таке явище досить поширене і типове для даного виду. Інше пташеня вижило та успішно покинуло гніздо та відвідувало його до середини вересня.
Пара 3. Успішність і продуктивність гніздування 50%. Така сама історія, як і з попередньою парою – друге пташеня загинуло. Пара мала 2 гнізда на одному лісовому острові (відстань між ними 300 м), одне використовувалось самцем лише на початку весни, після цього практично не відвідувалось. Ця пара відома з 2012 року і вона гібридна (самець малого підорлика х самка великого). У 2023 році самець змінив самку на іншу – це ми встановили за металевим кільцем, яка також була помічена у білорусі кільцем серії ВА (номер до кінця не зчитаний). Друге пташеня успішно покинуло гніздо та відвідувало його до середини вересня.

Масив Сира Погоня

Пара 4. Не приступала до гніздування. Самець періодично відвідував гніздо та носив гніздовий матеріал. Ймовірно гніздо залишилось незайнятим через присутність на гніздуванні неподалік 2 пар яструба великого (Accipiter gentilis). Спроба знайте запасне гніздо, яке часто буває в радіусі 1-2 км, була безрезультатною.

Масив Переброди

Пара 5. Через високу обводненість болота навесні камера не встановлювалась, в липні було одне пташеня, яке успішно покинуло гніздо і відвідувало його до кінця вересня.
Пара 6. Успішність і продуктивність гніздування 50%. Самка відклала 2 яйця, 2 пташенят вилупилось, одне загинуло через погодні умови – похолодання та опади. Пташеня успішно покинуло гніздо і спостерігалось на ньому до початку жовтня.
Пара 7. Ця пара відклала одне яйце найпізніше за всіх інших самок, у середньому на два тижні (12 травня). Пташеня вилупилось 21 червня і на жаль загинуло через 3 тижні у липні. Ймовірно причиною смерті була якась хвороба, оскільки останні дві-три доби перед загибеллю пташеня було кволе та не їло.

У підсумку з 7 пар великих підорликів, які зайняли свої гнізда навесні, 5 пар (71,4%) приймали участь у розмноженні. Середня успішність гніздування склала 50%, продуктивність 1,0 пташенят на пару, що приймала участь у розмножені, та 0,7 пташеня на всі пари. Такі показники є досить високими для даного виду, так як нормальним для підтримки популяції вважається показник у 30-50%. Відомо, що у підорликів великих практично завжди виживає одне пташеня. Існує безліч причин загибелі другого пташеняти – це каїнізм з боку іншого пташеняти, дефіцит корму, хижацтво, хвороби тощо. Завдяки фотопасткам нам вдалось з’ясувати причини загибелі пташенят, встановити успішність та продуктивність гніздування, отримати багато іншої інформації про гніздову екологію, результати яких ми представимо у наступних дописах.

Автори дякують нашим захисникам, Збройним силам України, за можливість здійснити такі дослідження. Дані роботи не були б можливі також без матеріально-технічної допомоги, наданої в рамках проєкту: «Полісся – дика природа без кордонів», що в Україні реалізовували Франкфуртське зоологічне товариство та Українське товариство охорони птахів. Автори і адміністрація Рівненського природного заповідника висловлюють їм вдячність.

Михайло Франчук (Рівненський природний заповідник, Український центр дослідження хижих птахів ), Андрій Сімон (Український центр дослідження хижих птахів)
За участі співробітників державної служби охорони Північного, Карасинського та Грабунського відділень Рівненського природного заповідника

Рекомендоване посилання:Франчук М., Сімон А. Успішність гніздування підорлика великого в Рівненському природному заповіднику за результатами використання фотопасток у 2023 році. – Український центр досліджень хижих птахів. 30.04.2024. https://raptors.org.ua/6882. Дата звернення: .

Позначено:


Ви маєте увійти, щоб коментувати.