Результати моніторингу гніздування підорлика великого в Західному Поліссі в 2025 році
Наразі ядро гніздової популяції підорлика великого (Clanga clanga) в Україні зосереджено в Рівненському природному заповіднику, де нами здійснюються щорічні моніторингові дослідження різних аспектів гніздової біології. Такі дослідження розпочаті у 2012 році, про що раніше повідомлялось у дописах на нашому сайті. У цьому дописі ми підсумовуємо дані моніторингу підорлика великого в умовах Західного Полісся України у 2025 році.
Дослідженнями традиційно охоплено територію Рівненського природного заповідника, а також НПП «Припʼять-Стохід».
Окрім класичних досліджень, ми продовжили моніторинг стану гніздування підорликів за допомогою фотопасток (такі дослідження розпочаті у 2019 році), які встановлювали на жилі гнізда у липні поточного року. Основна мета досліджень – зʼясувати успішність гніздування та особливості гніздової біології кожної із пар. Загалом встановлено фотопастки на 7 жилих гніздах підорликів (6 – у Рівненському природному заповіднику та одну – в НПП «Припʼять-Стохід»). У НПП «Припʼять-Стохід» такі дослідження започатковані вперше. Фотопастки налаштовані із наступним режимом роботи: 3 фото з інтервалом кожні 3 хв. за умови наявності активності у гнізді, розмір фото – 5 Мб. Додатково до фотопастки встановлювались резервні блоки живлення та обʼємні картки памʼяті (125 Гб). Такий метод досліджень є дуже інформативним, оскільки дає можливість спостерігати за різним аспектами гніздового життя підорликів та їх потомства. З-поміж великої кількості цінної інформації, що документують фотопастки, нас найбільше цікавила успішність гніздування та особливості трофіки, так як видовий та кількісний склад добутого корму дозволяє оцінити стан гніздових територій – а це болота з різним ступенем обводнення та різною рослинністю. На основі отриманої інформації наводимо основні результати поточного сезону в розрізі гніздових пар.
Пара 1. Рівненський ПЗ, масив Переброди. У пари успішно вивелось одне пташеня, яке трималось гнізда до 11.09.2025 року. У трофіці переважали дрібні гризуни та плазуни (вуж звичайний (Natrix natrix)). Основна частка корму – полівки (Microtus sp.) та полівка водяна (Arvicola amphibius).
Пара 2. Рівненський ПЗ, масив Переброди. У пари успішно вивелось одне пташеня, яке трималось гнізда до 19.09.2025 року. У трофіці переважали дрібні гризуни та кулики (Charadrii). Основна частка корму – полівки, в тому числі полівка водяна.
Пара 3. Рівненський ПЗ, масив Сомине. У пари успішно вивелось одне пташеня, яке трималось гнізда до 13.08.2025 року. У трофіці переважали дрібні гризуни, яких дорослі птахи приносили у значній кількості та пташеня їх не встигало споживати. Ця пара спеціалізується на добуванні кунячих (Mustelidae). Тому у цьому сезоні горностай (Mustela erminea) і ласка (Mustela nivalis) були звичні у трофіці.
Пара 4. Рівненський ПЗ, масив Сомине. Ця пара мала неуспішне гніздування щороку починаючи з 2021 року. В поточному році пара збудувала нове гніздо неподалік старого, яке було зруйноване. Станом на кінець липня у гнізді було одне пухове пташеня, що не відповідало типовому віку для цього періоду. Пташеня загинуло через погодні умови (злива). Відомо, що у пташенят на ранніх стадіях розвитку ще не сформована терморегуляція тіла, тому вони часто гинуть від переохолодження. Зазвичай дорослі птахи обігрівають своїх пташенят у такі критичні періоди, однак за допомогою даних фотопастки було встановлено, що під час зливи пташеня не обігрівалось дорослими, що призвело до переохолодження. Окрім цього, ми зафіксували, що самка з цієї пари мала металеве кільце. Виявилось, що вона народилась на Ольманських болотах (Білорусь) і була помічена кільцем у 2013 році неподалік масиву Переброди у прикордонні.
Пара 5. Рівненський ПЗ, масив Сомине. У пари успішно вивелось одне пташеня, яке трималось гнізда до 16.09.2025 року. У трофіці, як і у інших пар, переважали дрібні гризуни – полівки, а також курині (Galliformes) і зайці (Lepus europaeus). Ця пара протягом декількох років спеціалізується на добуванні зайців, тетеруків (Tetrao tetrix), орябків (Tetrastes bonasia) та куріпок сірих (Perdix perdix).
Пара 6. Рівненський ПЗ, масив Сомине. У пари успішно вивелось одне пташеня, яке трималось гнізда до 15.09.2025 року. Ця пара, з-поміж інших, досить пластична у добуванні корму та кожен рік має свої особливості. Наприклад, у 2024 вона спеціалізувалась на добуванні деркачів (Crex crex) і пастушків (Rallus aquaticus); у 2023 році – горностаїв та земноводних (Amphibia), у 2022 році – риби (Pisces, Actinopterygii). У 2025 році їхній акцент був зосереджений на полівок та вивірок (Sciurus vulgaris). Окрім цього, гніздо цієї пари має важливе значення для інших видів. Після закінчення гніздування його відвідують безліч птахів, а також дрібні гризуни. Все це приваблює до нього хижаків. Ми зафіксували успішне полювання на гнізді сови бородатої (Strix nebulosa) – на гризунів, сови сірої (Strix aluco) – на дрімлюгу (Caprimulgus europaeus) та куниці лісової (Martes martes) – на вовчка горішкового (Muscardinus avellanarius). Куниця є основним ворогом підорликів, який розоряє гнізда. Цей хижах у 2025 році був зафіксований нами у всіх досліджених гніздах.
Пара 7. НПП «Припʼять-Стохід». Фотопастка встановлена у липні 2025 року. У цей період у гнізді було одне пташеня. Наразі фотопастка продовжує працювати, тому остаточні дані будуть отримати пізніше.
У підсумку, можна зробити висновок, що основною здобиччю підорликів у 2025 році були дрібні гризуни, а особливо – водяна полівка, яка через поліпшення гідрологічної ситуації на болотах почала відновлювати свою популяцію. Це літо було дуже дощове і рівень води перевищував норми для такого періоду, тому можливо через аномальне обводнення боліт підорлики полювали на більш сухих ділянках та у лісі, про що можуть свідчити добуті лісові види. Щодо успішності гніздування, то це був успішний рік, де з 6 пар, у 5-ти пташенята успішно покинули гнізда та приступили до самостійного життя. Останні зустрічі на гніздах пташенят і дорослих припали на другу декаду вересня, що є типовим для наших широт. Сподіваємось, що підорлики успішно здійснять міграцію, перезимують та повернуться до свої гнізд у наступний гніздовий сезон 2026 року.
Автори висловлюють вдячність ЗСУ за можливість проваджувати безпечно свою професійну діяльність; за допомогу в організаційному супроводі досліджень – працівникам державної служби охорони ПЗФ Північного та Карасинського ПНДВ Рівненського природного заповідника. Окрема вдячність – Франкфуртському зоологічному товариству за постійну та надійну підтримку наших досліджень, повʼязану із забезпеченням паливо-мастильними матеріалами, додатковим обладнанням та спорядженням для моніторингу підорлика великого; Українському товариству охорони птахів – за надання фотопасток для моніторингу підорлика.
Михайло Франчук (Рівненський природний заповідник, Український центр дослідження хижих птахів), Андрій Сімон (Український центр дослідження хижих птахів)
Рекомендоване посилання:Франчук М., Сімон А. Результати моніторингу гніздування підорлика великого в Західному Поліссі в 2025 році. – Український центр досліджень хижих птахів. 21.12.2025. https://raptors.org.ua/7509. Дата звернення: dd.mm.yyyy.
Позначено: Фотопастки у гнізд, Хижаки Рівненського заповідника
Ви маєте увійти, щоб коментувати.