Зустріч міченого сипу білоголового неподалік Біосферного заповідника «Асканія-Нова»
Зальоти птахів-некрофагів в материкову частину України відбувалися завжди, але в досить обмеженій кількості. На даний час такі випадки відомі майже для всіх областей країни. Найбільш цікаві ті зустрічі птахів, коли вдається з’ясувати їх походження, завдяки кольоровим міткам на них. Відомо вже два зальоти мічених білоголових сипів (Gyps fulvus) в Україну – в 2005 році хорватського птаха до Криму (Goran Sušić, 2016 особисте повідомлення, Аппак та ін., 2007) та болгарського птаха до Київщини в 2015 році (Панчук та ін., 2015).
Фото авторів
Нам пощастило зустрінути міченого сипа 5 жовтня 2016 року неподалік Біосферного заповідника «Асканія-Нова». Остання згадка про сипів у заповіднику належить Б. К. Фортунатову (1924), який пише, що після громадянської війни і голоду 1922 року в околицях Асканії з’явилися зграї, іноді з декількох десятків особин, грифа чорного (Aegypius monachus) і сипа білоголового. З тих часів, понад 90 років, сипи в цій місцині не спостерігалися.
Птах, якого ми бачили, сидів на полі зі стернею на відстані близько 500 м від траси Р-47 Нова Каховка – Генічеськ за 6 км на схід від смт Чкалове. Координати 46.45554о N і 34.22963о E. На трасі був досить жвавий рух. Привернуло на себе увагу те, що птах не реагував навіть на автомобіль, що зупинився. Вдалося підійти до нього на відстань близько 100 метрів і сфотографувати. Після чого сип піднявся у повітря і полетів у напрямку заповідника.
За фотографією вдалося побачити, що птах мічений і прочитати напис на пластиковому кільці – «S85», а також побачити зелену пластикову мітку на лівому крилі. З’ясувалося, що це птах сербського походження. Саша Марінковіч (Saša Marinković) з Birds of Prey protection foundation повідомив, що цього сипа було окільцьовано 5 червня 2016 року пташеням у гнізді на колонії Радоинья (Radoinja) в резерваті «Увац» (Специјални резерват природе ”Увац”). Крім пластикового кільця, на ліву лапу йому наділи металеве кільце №700700 і на ліве крило – пластикову мітку з білим написом «Q». Останній раз птаха бачили в Сербії 28 серпня. Виходить, що птах до місця зустрічі за 37 днів пролетів відстань щонайменше 1175 км у північно-східному напрямку.
За повідомленням наукового співробітника заповідника «Асканія-Нова» Олександра Мезінова, 20 і 21 жовтня він бачив сипа на ділянці заповідника Чапельський под, який тримався разом з 4 орланами-білохвостами і доїдав після них останки птахів.
Всім дослідникам слід приділити особливу увагу на наявність у всіх зустрінутих птахів кольорових міток, в чому суттєво може допомогти їх фотографування.
Користуючись нагодою, висловлюємо щиру подяку Saša Marinković, Goran Sušić і Олександра Мезінова за надану інформацію.
О. Бронсков, Г. Молодан
Національний природний парк «Меотида»
Аппак Б. А., Бескаравайный М. М., Костин С. Ю., Осипова М. А., Цвелых А. Н. Современное состояние популяций птиц падальщиков в Крыму // Заповедники Крыма − 2007. Матер. ІV междунар. науч.-практич. конф. (2 ноября 2007 г., г. Симферополь). − Ч. 2. Зоология. − Симферополь, 2007. − С. 13–20.
Панчук О., Лясківський В., Гаврилюк М. Заліт сипа білоголового в Київську область. – Український центр досліджень хижих птахів. 14.06.2015. https://raptors.org.ua/809. Дата звернення: 06.11.2016.
Фортунатов Б.К. Зоопарк // Аскания-Нова. Степной заповедник Украины. − М.: Гос. изд-во, 1924. − С. 117-197.