Современная численность редких видов хищных птиц Украины
Ниже приведены данные о размере гнездящихся популяций соколообразных и сов Украины (таблица). Их сравнение свидетельствует о продолжающемся сокращении численности многих хищных птиц. По сравнению с предыдущим изданием Красной книги Украины (Червона книга України, 1994) в новое (Червона книга України, 2009) было внесено дополнительно два вида соколообразных и два сов. Численность 8 видов составляет не более нескольких десятков пар. Два вида (красный коршун и степной лунь) перестали гнездиться в Украине, еще два (скопа и степная пустельга), вероятно, также исчезли.
За последние 15 лет увеличение численности отмечено у 6 видов соколообразных, сокращение − у 5, у 5 популяции стабильны, тренд других видов не поддается оценке из-за того, что эти птицы перестали гнездиться или гнездятся в небольшом количестве.
Существенное сокращение численности отмечается у черного коршуна, лугового луня, большого подорлика, тювика и степной пустельги. Увеличение численности наблюдается у курганника, могильника, орлана-белохвоста, балобана и сапсана. Стабильны, с небольшими колебаниями, популяции змееяда, орла-карлика, малого подорлика, беркута, черного грифа и белоголового сипа.
Из сов увеличение численности отмечается у филина, длиннохвостой и бородатой неясытей. Тренды других сов объективно оценить трудно из-за слабой изученности этих птиц.
Однако если смотреть на данные табл., бросается в глаза существенные различия в оценке численности некоторых видов. В большинстве случаев это связано с более интенсивными исследованиями, которые позволили получить новые данные. В результате создается впечатление, что численность «возросла». Это относится к луговому луню, змееяду, малому подорлику, черному грифу, белоголовому сипу и филину.
Таблица
| Вид | Червона книга України (1994) | BirdLife International (2004) | Червона книга України (2009) |
|---|---|---|---|
| Скопа (Pandion haliaetus) |
4-5 пар | 0-2 пары | 1-2 пары |
| Красный коршун (Milvus milvus) |
Очень редкий | 0 | 0 |
| Черный коршун (M. migrans) |
− | 1500-1800 пар | 1000 пар |
| Полевой лунь (Cyrcus cyaneus) |
Отдельные пары | 10-25 пар | 10-20 пар |
| Луговой лунь (C. pygargus) |
− | 1500-2400 | 2000-3000 |
| Степной лунь (C. macrourus) |
0-1 пары | 0 | 0 |
| Тювик (Accipiter brevipes) |
Ок. 50 пар | 30-45 пар | <40-50 пар |
| Курганник (Buteo rufinus) |
2-8 пар | 50-150 пар | >250 пар |
| Змееяд (Circaetus gallicus) |
Редкий | 160-300 пар | 250-300 пар |
| Орел-карлик (Hieraaetus pennatus) |
450-500 пар | 240-380 пар | 450-500 пар |
| Большой подорлик (Aquila clanga) |
100-150 пар | 30-45 пар | 10-20 пар |
| Малый подорлик (Aquila pomarina) |
Немногочисленный | 500-1000 пар | 500-1000 − 1200-1500 пар |
| Могильник (Aquila heliaca) |
Ок. 50 пар | 45-75 пар | >100 пар |
| Беркут (Aquila chrysaetos) |
6-7 пар | 3-5 пар | 10-15 пар |
| Орлан-белохвост (Haliaeetus albicilla) |
30-35 (возможно, до 50) пар | 80-100 пар | 100-120 пар |
| Черный гриф (Aegypius monachus) |
4-5 пар, ок. 30 ос. | 2-3 пары | 5-11 пар, ок. 50 ос. |
| Белоголовый сип (Gyps fulvus) |
70 ос. | 8-10 пар | 10-16 пар, 80-100 ос. |
| Балобан (Falco cherrug) |
Ок. 150 пар | 45-80 пар | 250-300 пар |
| Сапсан (F. peregrinus) |
15-20 пар | 10-50 пар | 120-130 пар |
| Степная пустельга (F. naumanni) |
Ок. 100 пар | 5-10 пар | 0-1 (?) |
| Филин (Bubo bubo) |
Ок. 50 пар | 150-200 пар | 200 пар |
| Болотная сова (Asio flammenus) |
− | 850-1700 пар | 850-1700 пар |
| Сплюшка (Otus scops) |
− | 4200-4700 пар | 2000-4000 пар |
| Мохноногий сыч (Aegolius funereus) |
Редкий | 150-350 пар | Редкий |
| Воробьиный сычик (Glaucidium paserinum) |
? | 150-350 пар | 150-350 пар |
| Длиннохвостая неясыть (Strix uralensis) |
? | 400-900 пар | 1000 ос. |
| Бородатая неясыть (Strix nebulosa) |
3-4 пары | 15-100 пар | 20-35 пар |
| Сипуха (Tyto alba) |
Численность низкая | 5-10 пар | До 30 пар |
Червона книга України. Тваринний світ / За ред. М. М. Щербака. − К. : Укр. енциклопедія, 1994. − 464 с.
Червона книга України. Тваринний світ / За ред. І. А. Акімова. − К.: Вид-во «Глобалконсалтінг», 2009. − 600 с.
BirdLife International. Birds in Europe: population estimates, trends and conservation status. − Cambridge, UK: BirdLife International, 2004. − 374 pp. (BirdLife Conservation Series No. 12).
Максим Гаврилюк
Рекомендоване посилання:Гаврилюк М. Современная численность редких видов хищных птиц Украины. – Український центр досліджень хижих птахів. 03.04.2010. https://raptors.org.ua/182. Дата звернення: .
10 коментарів
Ви маєте увійти, щоб коментувати.
Информация по численности хищных птиц в Украине очень своевременна и необходима. Эти данные являются основой для оценки влияния хищников в биогеоценозах и базисом для дальнейших действий по их охране и увеличению популяции. Просмотрев таблицу не могу согласиться с оценкой численности курганника в Украине. В 1994 г. только в одном из районов Днепропетровской обл. была та численность, которая дана для всей Украины. Сейчас численность курганника в области я оцениваю в 180-200 пар и это по весьма скромным подсчётам.
Если Вы были в курсе как выходила Красная книга, то наверное знаете что очерки писались как и положенно в 2006 году а данные приведенны на год или два еще раньше. Курганник продолжает резселяться и увеличивает свою численность по всему ареалу в том числе и в Украине. В прошлом году мы нашли первое гнездо в Ростовской области, а в этом может найдем я думаю до 10 пар. Можно узнать в каком районе в 1994 году было 8 пар кургаников? На чем основываються Ваши данные что в Днепропетровской области 180-200 пар? Кто Вы? Как с Вами связаться?
Я извиняюсь, что комментарий прошёл без имени – сбил настройки (запускал программу Ccleaner). В Беркуте Т 14-2 за 2005 г. в моей статье есть данные о 5 парах курганника в Новомосковском р-не в 1994 г. В этом году во время пеших экскур. 5.04 в дол.Мокрой Суры от Верховцево (Верхнед. р-н) до гран. с Кринич. р-ном (15 км) – 2 пары, 28.03 у с. Шульговка (Петриков. р-н) – 2 пары, 10.04 между сс. Елизаветовка-Сотницкое-Радсело (Петриков. р-н, 9 км.)- 3 пары (3 гнезда). В 2009 г. в одном только урочище Волошанская дача (орнитологический заказник в Юрьевском р-не) на площ. в 650 га гнездилось 5 пар, при этом было только 2 пары об. канюков. Думаю, что курганники уже более-менее равномерно (по сравнению с 1990-ми годами) гнезд. во всех районах области в количестве ок. 8-10-12 пар на р-н в зависим. от площади.
Проста арифметика для УЦДХП: в Дніпроп. обл.22 райони.8 пар степ.канюка на район-це реальний мінімум(тільки в радіусі 15км від мого села з 2005 р.постійно живе 2 пари).Перемножуємо – і результат,наведений паном Володимиром,вже не повинен нікого дивувати і викликати недовіру.А щодо кількості степ.канюка у ВолошИнській дачі(офіційне уточнення назви з 2008р.)і прилеглих до неї байраків,то там ще рахувати й рахувати…Можливо проводити обліки в Ростовській обл.престижніше,можливо…Тим часом на Січеславщині,у Вишневському заказнику розвелися сапсани, а у дачі,вказаній вище-пугачі і великі підорлики!Не вірите-читайте”Каталог унікальних природних об’єктів Дніпропетровщини”!Його “під Євро-2012” випустили у нас “знавці”орнітофауни(от би дати Платіні прочитати)….орлана-білохвоста “круті”конкретно замовляють на опудала!Щось віддаляємось,панове, від місцевого стану справ.P.S.Вибачте за повчальний тон-спрацювало професійне…
Шановний Віктор.Перше.За 12 років дослідження степової зони ми зареєстрували 168 пар степового канюка, з них 13 пар в Дніпропетровській області. Всі територіальні пари й гнізда закартовані. Я особисто побував в усих районах Дніпропетровської області без виключення. Це до того що Ростовську область досліджувать пристижніше, а що відбувається дома ми не знаємо. Друге. Слідуючи вашій методиці я не знаю скільки пар яструба коротконого ви б загніздили в Україні, якщо тільки в Станично-Луганському районі Ви знайшли б на гніздуванні 7 пар. Так я вам відповім, що ніде більше, дослідивши всі заплавні ліси Сіверського Донця ми його не знайшли. По степовому канюку. Райони які знаходяться в півдній і південно-західній частині (Софіївський, Криворізький, Апостолівський, Пятихатський,) відрізняються від районів Придніпровя. Дуже мало байрачних та плакорних лісів. З 4 гнізд степового канюка які ми знайши в цих районах 3 були в лісополосах. Не знайшли ми його на гніздуванні в Нікопольському районі. Всього одна пара на Покровький, Межовський, Васильківський район, при тому що я особливу увагу приділяв лісам які знаходяться в долині річки Вовча. За 4 дні цього року з 2.04 по 5 04 ми досліджували Херсонську область. Побували в Нововоронцовському, Каховському, Голопристанському, Скадовському, Каланчацькому, Береславському, Новотроїцькому, Чаплинському, Горностаївському, Нижньосирогозькому районі. Знайшли 7 нових гнізд степового канюка. 4 гнізда в Чаплинському районі в межай заповідника. Всі гнізда в лісополосі. 2 гнізда – Горностаївський район в байрачному лісі. 1- Нижньосирогозькому (байрачний ліс) . Якби ми проводили дослідження тільки в Чаплинському районі, а оцінювали чисельність по вашій методиці Ви уявляєте що з цього б вийшло.
Тому ваші розрахунки не коректні. Але я згодний з Володимиром в загальній оцінці чисельності по області, тим більше що вона з кожним роком збільшується, а ареал розширюється. По моїм розрахункам на 2009 рік в області гніздилось 120-150 пар. Що стосується ”Каталога унікальних природних об’єктів Дніпропетровщини”, я його не бачив, але якщо там є відомості про які Ви згадуєте, то обговорювати такі дурниці в мене нема ніякого бажання.
Совершенно согласен с Юрием. Орнитолог, как правило, посещает живописные территории, там где действительно сконцентрированы птицы. Бегать по скучным лесополосам вряд ли кто захочет. Разве что сбор материала на определенную тему. Вот и появляется желание экстраполировать на всю территорию. Мне не хотелось бы обижать авторов каталога, только верить всему написанному не стоит. С одним из из них я общался, и он прекрасно понимает, что ошибок там предостаточно. Так что сапсанов и, тем более, большого подорлика там днем с огнем…
Сьогодні я знайшов гніздо степового боривітра,в тому що це саме степовий боривітер я цілковито переконаний бо у пташенят світлі кігті, а крім цієї пари я бачив ще кілька таких самих птахів. Загніздились вони у старому сорочому гнізді на низенькому сухому кущі лоху на висоті 2,5 метра, який росте у штучній ямі глибиною 1 метр і площею 1,5 га. Гніздо знаходиться на межі старого саду і великого простору неораних земель старого аеродрому.
Сергей, здравствуйте! Вы не сообщили где живёте (область, район…), это важно для любой интересной находки. Описанные Вами птенцы и гнездо скорее всего кобчика. Хотите доказать, что это степная пустельга – присылайте фотографии (и не только птенцов, но и взрослых птиц).
Шановний Сергій. Якщо Ви доведете що знайшли степового боривітра Вам буде виплачена грошова премія у розмірі 1000 у.е.
http://mybirds.ru/forums/index.php?showtopic=60961