Продуктивність гніздування змієїда в трьох північних областях України в 2004-2021 роках
Згідно з Європейським Червоним списком птахів змієїд (Circaetus gallicus) належить до рідкісних видів хижих птахів, популяції яких повільно зростають, а їхній стан не викликає занепокоєння. У той же час вид включено до Червоної книги України. Починаючи з 2004 року нами проводиться моніторинг розмноження змієїда у Київській, Чернігівській та Сумській областях, у районах, що належать до зон мішаних лісів і лісостепу. Нижче представлені деякі результати оцінки продуктивності гніздування змієїда в цих регіонах України.
Загалом за 18 років (2004-2021) було відслідковано 94 випадки з достовірним результатом розмноження, коли у територіальної пари змієїдів, що зайняли гніздову ділянку, пташеня або успішно залишило гніздо, або ні. Ще у 4 випадках результат розмноження не був підтверджений, але серед них ймовірно позитивні та ймовірно негативні результати розподіляються 2/2, тобто їх включення не мало б значного впливу на загальну статистику. Спостереження проводились на зайнятих гніздових ділянках 16 різних пар, пошук гнізд починався зазвичай у липні, підйом на гнізда не здійснювався, за деякими виключеннями в окремих ситуаціях. Індивідуальна ідентифікація територіальних птахів забезпечувалась за допомогою регулярного знімкування з використанням довгофокусних об’єктивів; з цією метою було зроблено понад 50 тисяч знімків змієїдів, здебільшого в польоті.
За період спостережень 55 молодих змієїдів успішно вилетіли із гнізд. Таким чином, середня продуктивність гніздування склала 0,59 молодих птахів на пару або зайняту гніздову територію. Цей показник дуже близький до продуктивності розмноження змієїда у Франції, яка була визначена на базі набагато ширшої статистичної вибірки: 2605/4577 = 0,57 молодих птахів на пару. Для півночі Білорусі Володимир Івановський наводить наступні дані: за період 1981-1988 рр. продуктивність складала 0,6 молодих птахів на пару; 1989-2010 рр. – 0,87; 1981-2002 рр. – 0,82. Однак, порівнюючи ці цифри, треба враховувати, яким чином визначались зайняті гніздові ділянки в рамках окремих досліджень, чи включались до розрахунку пари, що зайняли гніздову територію, але без підтвердження, що вони приступали до розмноження. Наприклад, Бернар Жубе і Жан-П’єр Малафос стверджують, що близько 10% територіальних пар змієїдів у центральній Франції регулярно утримуються від розмноження з невідомих причин. Підтвердити чи спростувати ці висновки для півночі України ми не можемо, оскільки, не турбуючи птахів на початку сезону, не обстежуючи гніздові ділянки до того моменту, коли це стає безпечно, неможливо відрізнити випадки, коли розмноження перервалось на початку, від тих, коли птахи взагалі до нього не приступили. При тому, що гніздова територія змієїдів дуже стала, господарі охороняють її від інших представників свого виду і намагаються зберегти за собою протягом багатьох років, незалежно від поточного успіху розмноження.
У середньому можна вважати, що для стабільної популяції у 7 територіальних пар змієїдів успішно лишають гніздо 4 пташенят. За даними французьких дослідників успіх розмноження коливається від пари до пари, від року до року, при цьому, найпотужнішим фактором, що впливає на кінцевий результат розмноження, є погодні умови у найбільш чутливі періоди репродуктивного циклу. Ми не маємо достатньої кількості спостережень за один рік, щоб підтвердити річні коливання, але індивідуальна різниця статистично виражена і серед наших підконтрольних пар. Структура отриманих даних наведена на діаграмі 1. Найбільша кількість пар, за якими тривали спостереження протягом одного року – 8, тобто менше 10% від загальної чисельності змієїда в трьох областях. Продуктивність має помітну статистичну різницю лише для 2016 і 2018 років (2/7 проти 6/7). Тому для детальнішого вивчення річних коливань успіху розмноження необхідно залучити більше спостерігачів і включити до програми моніторингу більшу кількість гніздових пар змієїдів. Однак, загальний масив зібраних даних дозволяє проаналізувати, чи наявні будь-які тенденції, виражені в часі. З цією метою ми об’єднали дані за декілька років у послідовні періоди за розміром вибірки: не менше 10, не менше 20 та не менше 30 пар на сезон розмноження. Результати порівняння показника продуктивності за ці періоди наведені на діаграмах 3, 4, 5. Аналізуючи отримані результати, можна дійти висновку, що різниця, а відповідно, і можливі тенденції зміни продуктивності за весь період спостережень з 2004 по 2021 рр. не знаходять статистичного підтвердження, тобто продуктивність розмноження змієїда на півночі України виглядає сталою і в середньому відповідає значенню, що характеризує стабільну популяцію.
Як відомо, основу живлення змієїда складають плазуни, особливо змії, які самі знаходяться на вершині трофічного ланцюжка. Всі види змій, що живуть на півночі України, нечисленні. Для того, щоб забезпечити себе і пташеня здобиччю, змієїдам доводиться використовувати чималу за площею територію. За даними ізраїльських дослідників, дорослі змієїди можуть літати на полювання за 20-35 км від жилого гнізда. В Угорщині самця змієїда декілька разів фотографували на відстані більше 40 км від гнізда (особисте повідомлення Gábor Papp). Ми спостерігали полювання дорослого птаха більше ніж за 20 км від гніздової ділянки. Саме стан великої території, де полює змієїд, значною мірою визначає його репродуктивний успіх. Таким чином, останній може слугувати для неї яскравим показником цілісності та збалансованості екологічних зв’язків.
Висловлюємо щиру подяку Сергію Домашевському, Олександру Панчуку та Артему Скітеру за допомогу в пошуку та обстеженні гніздових ділянок змієїда в різні роки. Сподіваємось на приєднання більшої кількості спостерігачів у різних регіонах України. Нагадуємо, що при пошуку гніздових ділянок та спостереженнях за ними слід керуватись принципами толерантної орнітології.
В наших наступних дописах ми більш детально зупинимось на факторах, що впливають на репродуктивність змієїда, розглянемо причини невдалого гніздування, вибір гніздових дерев, залежно від поточного успіху розмноження, частоту зміни гнізд, структуру гніздових ділянок, індивідуальні особливості пар і окремих птахів, внутрішньо- та міжвидові відносини тощо.
Костянтин Письменний, Андрій Сімон (Український центр досліджень хижих птахів)
Література
Friedemann G., Leshem Y., Kerem L., Shacham B., Bar-Massada A., McClain KM., Bohrer G., Izhaki I., 2016 – Multidimensional differentiation in foraging resource use during breeding of two sympatric top predators. – Scientific Reports 6, 35031. doi:10.1038/srep35031
Ivanovsky V., Shamovich D., 2011 – Ecology of Short-toed Eagle in Belarussian Poozerie // Berkut. 20 (1-2): pp. 81-89.
Joubert B. et al., 2018 – Cahier de la surveillance 2017. Circaète Jean-le-Blanc Circaetus gallicus [Journal of the Short-toed Eagle monitoring in 2017] // short-toed-eagle.net
Malafosse J.-P. et Joubert B., 2004 – Circaète Jean-le-Blanc Circaetus gallicus (Gmelin) 1788 // in Thiollay J.-M. et Bretagnolle V. (coord.), Rapaces nicheurs de France, Distribution, effectifs et conservation, Delachaux et Niestlé, Paris: pp. 60-65.
Zaiontz Ch., 2020 – Proportion parameter confidence interval // www.real-statistics.com
Вентцель Е. С., 1969 – Теория вероятностей. – М.: Наука. − 576 с.
Володарський Є. Т., Кошева Л. О., 2008 – Статистична обробка даних: Навч. посібник. – К.: НАУ. − 308 с.
Гаврилюк М. Н., 2009 – Методичні рекомендації до програми моніторингу хижих птахів України. − Черкаси. − 20 с.
Гмурман В. Е., 1979 – Руководство к решению задач по теории вероятностей и математической статистике. – М.: Высшая школа. − 400 с.
Домашевский С. В., 2005 – Распространение, численность и миграции змееяда (Circaetus gallicus) в Киевской области // Заповідна справа в Україні, 11 (1): pp. 45-49.
Домашевський С. В., Письменний К. А., 2009 – Змієїд Circaetus gallicus // Червона книга України. Тваринний світ: с. 425.