Цікавий випадок гніздування луня очеретяного
Лунь очеретяний (Circus aeruginosus) зазвичай влаштовує гнізда на берегах озер, ставків, морів, на озерах серед боліт, на річкових і морських островах, на лиманах і в заплавах – завжди у заростях очерету або комишу та інших болотних рослин і розріджених кущів (Зубаровський, 1977; Cramp, Simmons, 1980). У 2020 році в Херсонській області нами було знайдено гніздо луня очеретяного, влаштоване у нетиповому місці.
У регіоні досліджень (Бериславський район Херсонської області) лунь очеретяний є звичайним гніздовим видом. Гнізда влаштовує серед водної рослинності по берегах річок та ставків. 10 червня 2020 року неподалік с. Раківка нами було знайдено гніздо цього виду, розташоване на землі серед поля, засадженого ячменем. При нашому наближенні з гнізда злетіла самка, яка насиджувала 1 яйце. Самець тримався поруч. Гніздо було зроблено із сухих стебел ячменю, різноманітних трав’янистих рослин та невеликої кількості минулорічних стебел соняшнику. Лоток вистелений більш ніжними стеблами та листям злаків. Нетиповим у даному випадку є не тільки влаштування гнізда на землі, а і велика відстань від нього до водойм. На відстані 2,5 км від гнізда, на околиці с. Раківка, розташовано невеликий пересихаючий ставок. У 2020 році води в ньому не було зовсім. Найближчою постійною водоймою є Каховське водосховище, відстань до якого становить 16 км.
12 червня у гнізді нами було виявлено 2 яйця, які продовжувала насиджувати самка. Для проведення спостережень за поведінкою птахів біля гнізда 15 червня було встановлено відеокамеру. У ці дні нам стало відомо про плани аграріїв збирати врожай на цьому полі. Спроби домовитись про залишення недоторканою ділянки навколо гнізда очеретяного луня були безрезультатними. Тому 16 червня нами було здійснено спробу врятувати гніздо – його було перенесено разом із яйцями у балку за 200 м від первісного місця розташування. Наступного дня ячмінь на місці гніздування луня було скошено. На жаль, наша спроба врятувати кладку була безрезультатною – птахи не проявили інтересу до перенесеного гнізда.
Ймовірною причиною такого незвичного розташування гнізда очеретяного луня була дуже висока щільність мишоподібних гризунів у регіоні наших досліджень у 2020 році. На нашу думку, наявність багатої кормової бази та відсутність звичних умов для гніздування призвели до влаштування гнізда на землі. Цього ж року неподалік від гнізда очеретяного луня нами було виявлено випадок гніздування вухатої сови (Asio otus) на землі, про що був матеріал на сайті.
Автор дякує Максиму Гаврилюку за допомогу в підготовці публікації.
Микола Змієвський, спеціально для сайту Українського центру досліджень хижих птахів.