Гніздування скопи у Черемському природному заповіднику
Скопа (Pandion haliaetus) під час сезонних міграцій трапляється по всій території України. Станом на 2009 рік (Гаврись, Химин, 2009) чисельність виду в Україні становила не більше 1-2 гніздових пар. На території країни відомі лише поодинокі достовірні знахідки заселених гнізд.
Фото: Олександр Добринський, Михайло Франчук, Андрій Семенюк
Зменшення чисельності скопи в Україні відмічається з початку 20 ст. За даними Червоної книги України 2009 року (Гаврись, Химин, 2009), у 1980-1990 рр. було відомо два жилих гнізда в заплаві р. Десни (Чернігівська, Сумська обл.) та одне на Корнинському водосховищі (Житомирська обл.). Також перебування скопи передбачалось у заплаві р. Тетерев (Житомирська обл.) та Рівненському природному заповіднику (масив Переброди). На той час було достовірно відомо два жилих гнізда у Волинській області, обидва – на територіях природно-заповідного фонду загальнодержавного значення: Черемський природний заповідник (з 2006 р.) та НПП «Прип’ять-Стохід» (з 2008 р.).
Гніздо і гніздові біотопи скопи у Черемському природному заповіднику в 2023 р.
Метою цього повідомлення є узагальнення існуючих історичних даних щодо статусу скопи в Україні, а також представлення результатів моніторингу виду в Черемському природному заповіднику.
За даними працівників Черемського природного заповідника, було відомо про наявність гнізда скопи на території сучасного заповідника ще з кінця 1980-х років. Ґрунтовні дослідження виду розпочались із створенням на початку 2000-х років Черемського природного заповідника, де протягом 2007-2011 рр. його фауну вивчав Михайло Химин (Літопис…, 2008-2012). Виконувалась наукова тема: «Проведення інвентаризації хребетних тварин Черемського природного заповідника (встановлення видового складу хребетних тварин, визначення статусу їх перебування, визначення їх раритетної компоненти та розподілу за основними фауністичними комплексами)». З 2007 року в заповіднику були розпочаті спостереження за гніздом скопи. За даними М. Химина (Літопис…, 2008-2012.), у 2007 р. у гнізді скопи вивелось 1 пташеня; у 2008 р. вивелось мінімум 1 пташеня (припускалось виведення 2-х); у 2009 і 2010 рр. вид спостерігали на гніздовій ділянці, однак птахи не розмножувались. У 2010 році гніздо восени впало.
Згідно зі спостереженнями співробітників заповідника, починаючи з 2011 року скопа почала будувати нові гнізда неподалік старого, періодично повертаючись на старе місце. Починаючи з цього періоду і до 2023 року пару спіткали постійні невдачі через руйнування гнізд у осінньо-зимовий період. Кожного року гніздо падало, птахи його відбудовували у декількох місцях на болоті. За цей період факти успішного розмноження виду не реєстрували. Дорослі птахи кожного сезону трималися гніздової території.
У 2021 році гніздо скопи на території заповіднику обстежував Юрій Кузьменко (особ. повід.), однак ознак розмноження виду виявлено не було.
Навесні 2023 року працівники Черемського природного заповідника відмітили присутність скопи на болоті неподалік старого місця гніздування. Птахи побудували нове гніздо на поодинокій старій сосні неподалік озера, яке оточено верховим болотом. На початку червня відмічено пару скопи, самка сиділа на гнізді, ймовірно насиджуючи кладку чи обігріваючи пташенят. На підставі цих спостережень, науковці заповідника звернулись за допомогою до орнітологів із сусіднього Рівненського природного заповідника, які мають досвід моніторингу денних хижих птахів.
Враховуючи той факт, що вилуплення пташенят скопи у найближчій популяції зазвичай припадає на кінець травня – початок червня, та з огляду на те, що це найбільш критичний період для виживання пташенят, ми запланували наші дослідження на третю декаду червня.
Перевірку гнізда здійснювали із застосуванням дрону, запускаючи його за 1 км від гнізда. Здійснювали фото і відео фіксацію вмісту гнізда, гніздового біотопу та спостерігали за поведінкою дорослих птахів.
При перевірці гнізда 25.06.2023 року нами було виявлено пару птахів – самка щільно сиділа на гнізді, самець сидів неподалік гнізда на сухій сосні. Через деякий час ми спостерігали підліт до гнізда яструба великого (Accipiter gentilis), після чого самка і самець скопи здійнялись у повітря і почали відганяти яструба. Після повітряних атак до пари скопи підлетіла пара осоїда (Pernis apivorus), яка ширяла неподалік. Усі птахи ширяли у повітрі протягом 10 хвилин. При спостереженні за цією групою птахів нам вдалось зафіксувати одночасно 3 скопи (відома пара) і 1 птах, який підлетів з боку сусіднього озера. Завдяки зльоту самки з гнізда вдалося встановити його вміст – воно містило одне яйце. Відповідно до середніх термінів гніздування виду, у цей період уже мали бути пухові пташенята. Причина такого пізнього гніздування залишилась нам невідомою – чи птахи пізно приступили до розмноження, чи мали повторну кладку після розорення хижаками чи з інших причин. Тому було прийнято рішення обстежити це гніздо повторно через 2 тижні.
Повторне обстеження гнізда 9 липня виявило, що гніздо було порожнім без ознак виведення потомства. Додатково нами було обстежено територію під гніздом, де виявлено залишки свіжої шкарлупи одного яйця. За нашими припущеннями, яйце не було «бовтуном», а розорене невідомим хижаком.
Підсумовуючи результати досліджень, можемо констатувати наступне:
– наразі в Україні достовірно відомо гніздування однієї пари скопи з Черемського природного заповідника;
– територія водно-болотних угідь Черемського природного заповідника має важливе значення для існування скопи в Україні;
– вид проявляє типовий для нього гніздовий консерватизм, що полягає в сильному зв’язку з гніздовою територією (постійні спроби відбудови гнізда в одному місці протягом багатьох років);
– основним фактором, що впливає на успішність гніздування, є спосіб розміщення гнізда (на верхівці дерева), який вразливий від постійних руйнувань гніздової конструкції;
– у заповіднику вид гніздиться у комплексі умов, що включає водойму з декілька поодинокими деревами і оточений верховим болотом. Такий біотоп характерний для північних європейських популяцій;
– важливим заходом для підтримки гніздування виду в заповіднику може стати створення надійних штучних гніздівель у місцях розташування зруйнованих гнізд, а також подальший моніторинг із застосуванням сучасних засобів фіксації – фотопасток, дронів тощо.
Тетяна Семенюк-Пацаманюк, Андрій Семенюк (Черемський природний заповідник), Михайло Франчук (Рівненський природний заповідник, Український центр дослідження хижих птахів, Західноукраїнське орнітологічне товариство), Олександр Добринський (Західноукраїнське орнітологічне товариство)
Література
Гаврись Г.Г., Химин М.В. Скопа // Червона книга України. Тваринний світ / за ред. І. А. Акімова. – Київ: Глобалконсалтинг, 2009. – С. 417.
Літопис природи. Том 6. Черемський природний заповідник // Коніщук В.В., Царенко П.М., Шевчук Л.О., Химин М.В. та ін. – Маневичі, 2008. – 250 с.
Літопис природи. Том 7. Черемський природний заповідник // Шевчук Л.О., Пащук С.І., Коніщук В.В., Назарук Л.Ф., Химин М.В., Титар В.М. та ін. – Маневичі, 2009. – 216 с.
Літопис природи. Том 8. Черемський природний заповідник // Назарук Л.Ф., Шевчук Л.О., Коніщук В.В., Химин М.В., Титар В.М. та ін. – Маневичі, 2010. – 232 с.
Літопис природи. Том 9. Черемський природний заповідник // Шевчук Л.О., Семенюк-Пацаманюк Т.І., Химин М.В., Коніщук В.В. та ін. – Маневичі, 2011. – 182 с.
Літопис природи. Том 10. Черемський природний заповідник // Шевчук Л.О., Семенюк-Пацаманюк Т.І., Химин М.В., Коніщук В.В. та ін. – Маневичі, 2012. – 130 с.
Літопис природи. Том 12. Черемський природний заповідник // Чурило О.А., Шевчук Л.О., Химин М.В., Мандзюк І.О. та ін. – Маневичі, 2014. – 222 с.
Літопис природи. Том 13. Черемський природний заповідник // Шевчук Л.О., Химин М.В., Мандзюк І.О. та ін. – Маневичі, 2015. – 194 с.
Літопис природи. Том 14. Черемський природний заповідник // Шевчук Л.О., Семенюк-Пацаманюк Т.І., Химин М.В., та ін. – Маневичі, 2016. – 150 с.
Літопис природи. Том 15. Черемський природний заповідник. // Пащук С.І., Шевчук Л.О., Царенко П.М., Петльований О.А., Придюк М.П., Коніщук В.В., Химин М.В., та ін. – Маневичі, 2017. – 171 с.
Літопис природи. Том 16. Черемський природний заповідник. // Шевчук Л.О., Царенко П.М., Петльований О.А., Придюк М.П., Данилик І.М., Химин М.В., та ін. –
Маневичі, 2018. – 191 с.