Український центр досліджень хижих птахів

Переміщення шуліки чорного з передавачем із України

Протягом декількох років під керівництвом чеського орнітолога Івана Літерака (Ivan Literák) в різних країнах Європи здійснюються проєкти щодо мічення передавачами різних видів хижих птахів. Саме за участі цієї команди в 2019 році було надіто передавач на гібридне пташеня шулік рудого (Milvus milvus) і чорного (M. migrans) у Львівській області, про результати переміщень якого можна прочитати на нашому сайті . У 2021 році нами було реалізовано спільний чесько-український проєкт щодо мічення чорного шуліки. Нижче наводимо основні отримані результати.

Влітку 2019 року головною метою досліджень чеських колег було мічення шуліки чорного на сході України, оскільки міграція птахів із цієї території була вивчена недостатньо.
У польовій експедиції 2019 року брали участь Максим Височин (НПП «Дворічанський»), Антон Біатов (НПП «Слобожанський»), Іван Літерак та Ярослав Шкрабал (J. Škrábal) (Університет ветеринарних наук, Чеська Республіка).

Під час досліджень хижих птахів на Сході України одному з авторів цього повідомлення (Максим Височин) було відомо два гнізда чорного шуліки. Одне з них було розташоване в околицях смт Дворічна (Харківська область) на території національного природного парку «Дворічанський». Огляд цього гнізда командою дослідників 1 липня 2019 року засвідчив, що в ньому перебувало оперене пташеня. Це була молода самка. Для її мічення було використано передавач виробництва Ecotone (GPS-GSM-модель), який кріпили методом рюкзака за допомогою тефлонового шнурка.
Друге відоме нам гніздо було розташовано за декілька кілометрів від першого, поблизу с. Новомлинськ. Його перевірка принесла доволі несподіваний результат – в 2019 році його зайняла пара орлів-карликів (Hieraaetus pennatus). У гнізді було одне пухове пташеня. На жаль, малий вік птаха не дозволив надіти на нього передавач.
У результаті мічення передавачем молодої самиці чорного шуліки було отримано велику кількість цікавих наукових даних, частина з яких опублікована (Literak et al., 2021). Вони також доступні онлайн (BirdTelemetry).

Міграція молодого птаха розпочалась 01.08.2019 р. За один день шуліка подолав відстань від своєї гніздової ділянки у Дворічанському районі Харківської області до узбережжя Азовського моря біля міста Таганрог (РФ). Відпочивши один день «на морі», він рушив на захід – оминув Маріуполь, перетнув у районі м. Енергодара Дніпро, побував поблизу м. Кропивницького, мігрував південніше майже до м. Миколаєва і на досить тривалий час зупинився біля м. Мелітополя (Запорізька область). Звідти полетів до Криму, де 7 вересня 2019 року з південного його узбережжя в районі мису Форос стартував, перелітаючи Чорне море. Наступного дня сигнал від передавача вже надходив з узбережжя Туреччини, неподалік м. Синопу. Далі шлях міграції шуліки пролягав через Сирію, Ліван, Ізраїль; в Єгипті вздовж Нілу до місця його зимівлі в Південному Судані. Після успішної зимівлі, у першій декаді травня 2020 року, шуліка неспішно вирушив у зворотному напрямку – на північ. Спочатку його весняний шлях був дуже подібним до осіннього – через Єгипет, Ізраїль та Сирію до Туреччини. Однак цього разу шуліка не захотів перелітати Чорне море, дещо відхилився на схід і облетів море вздовж його східного узбережжя через Грузію. 1 липня 2020 року шуліка досягнув Ставропольського краю (РФ), де провів близько двох місяців. У той самий час, як і в 2019 році – в першій декаді серпня – шуліка розпочав осінню міграцію. Птах летів через Грузію та Сирію, але початкове відхилення на схід далося в знаки – Червоне море цього разу він облітав вздовж східного узбережжя і до Африки потрапив через Ефіопію. Місце зимівлі 2020/2021 рр. було розташоване на тій самій широті, що і минулого року – поблизу кордонів Ефіопії – Судану – Еритреї. Наприкінці квітня 2021 року шуліка знову неспішно вирушив на північ за знайомим маршрутом через Єгипет, Ізраїль, Сирію, Туреччину та Грузію. Однак цього року він мігрував далі на північ, ніде надовго не зупиняючись та зробив великий гак – долетів до Республіки Мордовії (РФ), після чого повернув на захід та відвідав Сумську, Полтавську, Харківську та Луганську області України. Ненадовго затримався у Ставропольському краї (РФ) та 1.09.2021 року вирушив на південь. Зимував у Африці в тому самому регіоні. Влітку 2022 року він знову повертався до гніздового ареалу, але до розмноження не приступав. Інформація про переміщення цього птаха за 2023 рік на даний момент ще не оприлюднена.

Джерела

Literák I., Ovčiariková S., Škrábal J., Matušík H., Raab R., Spakovszky P., Vysochin M., Tamás E. A., Kalocsa B. Weather-influenced water-crossing behaviour of Black kites (Milvus migrans) during migration. Biologia. 2021. 76. P. 1267–1273.

BirdTelemetry. URL: http://www.birdtelemetry.cz/en/maps/ ?druh=black-kite&jedinec=kite04-b (дата звернення: 27.11.2023)

Височин М. (Донбаська національна академія будівництва і архітектури), Біатов А. (НПП «Слобожанський»), Literák I., Škrábal J. (Університет ветеринарних наук, Чеська Республіка)

Рекомендоване посилання:Височин М., Біатов А., Literák I., Škrábal J. Переміщення шуліки чорного з передавачем із України. – Український центр досліджень хижих птахів. 28.11.2023. https://raptors.org.ua/6772. Дата звернення: .