Сучасний стан популяції пугача в Чорнобильській зоні відчуження
Пугач (Bubo bubo) на території Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника і зоні відчуження Чорнобильскої АЕС є рідкісним гніздовим птахом. Його дослідження на цій території ми проводимо багато років. У 2012 році вперше було виявлено гніздо пугача, а в 2021 знайдено нове місце гніздування. У даній публікації представлено узагальнення щодо сучасного стану популяції пугача в Чорнобильській зоні відчуження з урахуванням отриманих нових даних.
Про перебування пугача в районі сучасної Чорнобильської зони відчуження згадували ще в 50-х рр. ХХ століття (Жежерин, 1969), але пугач і тоді був дуже рідкісним. Нині у Чорнобильському радіаційно-екологічному біосферному заповіднику гніздиться близько 10-15 пар цих птахів (Гащак та ін., 2006; Домашевский и др., 2012). Оселяється пугач переважно біля відкритих і заболочених ділянок лісу.
У сутінках бачили пугача 17.01.2018 р. у долині Прип’яті біля с. Крива Гора. Пелетка пугача знайдена 5.05.2021 р. у с. Лубянка.
Навесні 2021 року, з метою пошуку цього виду, ми цілеспрямовано відвідали багато місць, де раніше дослідники спостерігали пугача, а також перспективні місця для його перебування. Використовували провокування птахів на запис голосу і обстеження горищ будівель (оскільки в заповіднику відомі випадки гніздування виду під дахами будівель (Домашевский и др., 2012). Проте цими методами пугача ми не виявили.
Цього ж, 2021 року, в центрі недобудованої градирні біля Чорнобильської АЕС 20 травня було знайдено мертве пташеня віком близько місяця. Тут же тримались і дорослі птахи. За нашими спостереженнями, пугачі гніздилися на будівельних лісах на висоті біля 100 м всередині градирні. На цьому ж місці у сутінках було чутно голос пугача 9.02 і 16.02.2022 р. Ймовірно, в цей рік птахи також гніздилися. На цьому місці були послід, пелетки, пір’я жертв і пір’я пугачів. У 2023 р. гніздування, ймовірно, було невдалим – пташеня віком близько 1,5 місяця знову випало із гнізда та загинуло. Залишилося не з’ясованим, чи були в гнізді іще пташенята. Наші подальші спостереження за цією парою жодних ознак присутності молоді не виявили.
Спектр живлення виду в Чорнобильській зоні відчуження дуже широкий – переважають птахи; знаходили залишки таких видів, як чапля (Ardea sp.), крижень (Anas platyrhynchos), боривітер звичайний (F. tinnunculus), тетерук (Tetrao tetrix), куріпка сіра (Perdix perdix), слуква (Scolopax rusticola), мартин звичайний (Larus ridibundus), сова вухата (Asio otus), сова сіра (Strix aluco), крук (Corvus corax), припутень (Columba palumbus), дрізд чорний (Turdus merula), заєць сірий (Lepus europaeus), їжак білочеревий (Erinaceus roumanicus).
Сергій Домашевський (Чорнобильський радіаційно-екологічний біосферний заповідник, Український центр досліджень хижих птахів)
Література
Жежерин В.П. Орнитофауна украинского Полесья и ее зависимость от ландшафтних русловий и антропических факторов. Видовой состав гнездящихся птиц, распределение по территории, численность, вопросы охраны, зоогеография: Дис. … канд.биол.наук. – К., 1969. – 539 с.
Гащак С.П., Вишневський Д.О., Заліський О.О. Фауна хребетних тварин Чорнобильської зони відчуження (Україна). – Славутич, 2006. – 98 с.
Домашевский С.В., Гащак С.П., Чижевский И.В. Дневные хищные птицы и совы Чернобыльской зоны отчуждения. – Беркут. –2012. –21 (1-2). С. 64-81.