Росія веде загарбницьку війну проти України!
• на спеціальний рахунок Національного банку для Української армії;
• фонду підтримки Сил оборони України «Повернись живим»;
• підтримати в інший, прийнятний для вас, спосіб.
Вивчення денних хижих птахів на Сході України (переважно у Донецькій та Харківській областях) проводилось нами протягом 1994-2022 років. Було накопичено значний матеріал щодо екології та біології різних представників цієї групи птахів. Одним із добре вивчених видів виявився яструб великий (Astur gentilis). У цьому нарисі ми наводимо дані щодо чисельності, особливостей біології, екології та етології цього виду.
Чисельність яструба великого в Європі оцінюється в 170-220 тис. пар, що становить 26 % його світового населення (IUCN, 2016). Тренд в останні роки невідомий. Але, беручи до уваги емпіричні дані, зібрані нами протягом майже 30 років у межах Сходу України, можна констатувати популяційні хвилі чисельності виду, які охоплюють 12-15-річні цикли. За нашими даними, до 2003 року і протягом 2020-2021 років яструб був більш рідкісним порівняно з другою половиною 2000-х років.
В ХІХ-ХХ ст. дослідниками спостерігалося значне зниження чисельності яструба великого в Європі (Orta et al, 2014). У 1950-1960-х роках відбувалась загибель птахів внаслідок отруєння пестицидами і важкими металами (Iverson, 1996). Розграбування гнізд для потреб соколиного полювання також становило серйозну загрозу для чисельності виду. Крім того, цей птах є потенційно вразливим для впливу вітроенергетичних підприємств (STRIX, 2012). Наведені антропічні фактори тим чи іншим чином впливають на яструбів у межах району наших досліджень. У теперішній час стримуючими чинниками збільшення чисельності виду є дефіцит гніздопридатних біотопів, конкурентні відносини з іншими видами хижих птахів (особливо, з орлом-карликом Hieraaetus pennatus), господарська та рекреаційна діяльність людини. Найбільш потужними чинниками, які впливають на зниження чисельності яструба великого, є переслідування хижих птахів з боку людини і знищення старих лісових масивів.
Працівниками Рівненського природного заповідника протягом багатьох років здійснюється моніторинг за станом популяцій різних видів птахів. У даній публікації представлено окремі результати щодо вивчення гніздового консерватизму сови сірої (Strix aluco). Сова сіра – типовий представник бореальної фауни, звичайний, широкопоширений вид в Україні. Гніздиться у різноманітних біотопах природного та антропогенного походження. Веде осілий спосіб життя, тому зв’язок […]
З 2019 року ми здійснюємо моніторинг гнізд хижих птахів, а також чорних лелек (Ciconia nigra) на території Київської області за допомогою фотопасток. Про деякі результати ми писали в попередньому матеріалі. У цьому дописі ми наводимо аналіз використання гнізд підорликів хижими птахами у гніздовий період. Дослідження проводились у 2020 році біля двох гнізд, які в 2019 […]
У бібліографічному переліку наведено 39 робіт, які містять інформацію про денних і нічних хижих птахів із території України, що вийшли друком у 2022 р. Ймовірно, бібліографія неповна, тому, якщо Ви маєте до неї доповнення, пишіть Максиму Гаврилюку (mg@raptors.org.ua). Файл буде оновлюватися з отриманням нової інформації.
Територія Кіровоградської області донині залишається слабко вивченою в орнітологічному відношенні. Під час виконання одного з проектів ми мали змогу приділити більше уваги вивченню міграції хижих птахів на цій території. Отримані дані дозволяють скласти уявлення про видовий склад та інтенсивність міграції цієї групи птахів на Кіровоградщині. Дослідження проводилися з 20.08 по 16.10.2024 р. у Голованівському районі […]
Використання фотопасток на гніздах хижих птахів дає можливість отримати доволі важливий і значний за обсягом матеріал, що раніше, був недоступним для науковців. Про це свідчать наші попередні дописи. Найбільш поширений методичний прийом у роботі з фотопастками передбачає їх встановлення на гнізді птаха навесні, до початку їх гніздування; перевірка влітку коли пташеня вже достатньо доросле і […]
Різні аспекти гніздової біології та екології підорлика великого (Clanga clanga) протягом багатьох років вивчаються в Рівненському природному заповіднику. Більше про наші дослідження можна почитати за посиланням. Територія заповідника за понад 10 років постійного моніторингу стала своєрідною науково-дослідною ділянкою та дала змогу розв’язати безліч питань щодо біології великого підорлика та середовища його існування. Отримана наукова інформація […]
Оцінку чисельності гніздової популяції змієїда (Circaetus gallicus) в Україні в минулому проводили неодноразово, зокрема під час підготовки чергового видання Червоної книги України. В основі такої оцінки зазвичай були знахідки гнізд та зустрічі птахів у гніздовий період. Однак, можливість розрізнити дорослих територіальних птахів і нестатевозрілих була обмеженою. У той же час, молоді змієїди в гніздовий сезон […]
Моніторинг за популяцією орлана-білохвоста (Haliaeetus albicilla) на Середньому Дніпрі здійснюється нами протягом багатьох років. Це дозволяє відстежувати загальну динаміку чисельності та успішність гніздування. Через війну росії проти України та враховуючи існуючі обмеження, у 2024 році польові роботи було проведено не в повному обсязі. Тим не менш, результати заслуговують на увагу. Загалом нами у 2024 році […]
Сип білоголовий (Gyps fulvus) на півночі України є рідкісним залітним видом. З початку 2000-х років відомо лише чотири спостереження. 4 липня 2003 року молодого птаха спіймали біля с. Старовичі Іванківського району (Домашевський, 2004). 1 червня 2015 року білоголовий сип залетів до одного з подвір’їв у м. Богуслав. Він мав кільця, тому згодом було з’ясовано, що […]