Різні аспекти гніздової біології та екології підорлика великого (Clanga clanga) протягом багатьох років вивчаються в Рівненському природному заповіднику. Більше про наші дослідження можна почитати за посиланням. Територія заповідника за понад 10 років постійного моніторингу стала своєрідною науково-дослідною ділянкою та дала змогу розв’язати безліч питань щодо біології великого підорлика та середовища його існування. Отримана наукова інформація є цінною для аналізу стану болотних екосистем та запланованих робіт з відновлення гідрологічного режиму масивів Сомине і Сира Погоня заповідника, де цей вид мешкає.
Наразі, окрім Рівненського природного заповідника, підорлик великий мешкає і в інших місцях. Ядро української популяції зосереджено на крайній півночі в межах Прип’ятського Полісся, також є локальні поселення у Чорнобильській зоні відчуження та інших місцях. Масштабні дослідження підорлика на цих територіях, які здійснювались під керівництвом Сергія Домашевського, закінчились в 2016 році (Домашевский, 2017). Надалі моніторинг на цих територіях проводився спорадично, десь більше активно (як в Рівненському заповіднику), десь менш, а подекуди – зовсім не проводився. Також незалежно розвивались і інші напрямки досліджень виду, до прикладу телеметрія.
Протягом останніх років значно зросла увага до підорлика великого як індикатора стану середовища. Він є ключовим видом для ряду національних і міжнародних проєктів, інтерес до нього зростає як до модельного виду водно-болотних угідь та лісів Полісся. Тому ми хочемо представити вам результати спільної роботи декількох об’єктів ПЗФ та проєктів, що дали змогу розширити географію досліджень цього рідкісного виду. Дана співпраця здійснена за участі трьох об’єктів ПЗФ Прип’ятського Полісся – Рівненського природного заповідника, НПП «Нобельський» та «Прип’ять-Стохід». Коротке резюме результатів наводимо далі.
Співпраця передбачала як спільні зусилля щодо вивчення виду, так і продовження започаткованих у минулому. Тому ми умовно розділили роботи на наступні етапи.
Оцінку чисельності гніздової популяції змієїда (Circaetus gallicus) в Україні в минулому проводили неодноразово, зокрема під час підготовки чергового видання Червоної книги України. В основі такої оцінки зазвичай були знахідки гнізд та зустрічі птахів у гніздовий період. Однак, можливість розрізнити дорослих територіальних птахів і нестатевозрілих була обмеженою. У той же час, молоді змієїди в гніздовий сезон […]
Моніторинг за популяцією орлана-білохвоста (Haliaeetus albicilla) на Середньому Дніпрі здійснюється нами протягом багатьох років. Це дозволяє відстежувати загальну динаміку чисельності та успішність гніздування. Через війну росії проти України та враховуючи існуючі обмеження, у 2024 році польові роботи було проведено не в повному обсязі. Тим не менш, результати заслуговують на увагу. Загалом нами у 2024 році […]
Сип білоголовий (Gyps fulvus) на півночі України є рідкісним залітним видом. З початку 2000-х років відомо лише чотири спостереження. 4 липня 2003 року молодого птаха спіймали біля с. Старовичі Іванківського району (Домашевський, 2004). 1 червня 2015 року білоголовий сип залетів до одного з подвір’їв у м. Богуслав. Він мав кільця, тому згодом було з’ясовано, що […]
Вивчення хижих птахів на території Чорнобильської зони відчуження проводиться нами протягом 2008-2024 рр. У 2016 р. тут створено Чорнобильський радіаційно-екологічний біосферний заповідник. Територія досліджень розташована на півночі Київської області, переважно у міжріччі річок Уж і Прип’ять. Загальна площа Чорнобильської зони відчуження (ЧЗВ) сягає близько 2600 км². Матеріали, представлені в даній роботі, є результатом спостережень з […]
Моніторинг українського ядра гніздової популяції підорлика великого (Clanga clanga), що знаходиться в Рівненському природному заповіднику, триває вже протягом 13 сезонів. За ці роки дослідження лише наростали і поступово вивчались різні аспекти гніздового життя, здійснені телеметричні дослідження міграції, мічення пташенят, генетичні дослідження гібридизації із спорідненим видом – підорликом малим (Сlanga pomarina), трофіка тощо. Про деякі результати […]
У наших попередніх дописах, присвячених аналізу поведінки змієїдів, ми наводили дані польових спостережень, які були отримані переважно завдяки індивідуальній ідентифікації птахів на фотознімках. Регулярне знімкування змієїдів біля їхніх постійних гніздових ділянок дозволило ідентифікувати місцевих самців і самиць, пташенят після вильоту з гнізда, а також відвідувачів зайнятої гніздової ділянки різного віку і статі. У той же […]
Раніше ми вже писали про реалізацію проєкту щодо вивчення переміщень великого підорлика (Clanga clanga) в Україні. Він здійснюється за підтримки міжнародного гранту Ecotone-Telemetry. Мічення птахів було розпочато нами в 2019 році; використовували GPS-GSM передавачі. Їх було надіто як на дорослих особин, так і на пташенят у гніздах. У даному дописі ми більш детально зупинимося на […]
Протягом декількох років під керівництвом чеського орнітолога Івана Літерака (Ivan Literák) в різних країнах Європи реалізуються проєкти щодо мічення передавачами хижих птахів. У попередніх матеріалах на нашому сайті можна прочитати про мічення на території України гібридного пташеня шулік рудого і чорного у Львівській області та шуліки чорного в Харківський області. Представляємо вашій увазі новий матеріал […]
Пугач (Bubo bubo) на території Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника і зоні відчуження Чорнобильскої АЕС є рідкісним гніздовим птахом. Його дослідження на цій території ми проводимо багато років. У 2012 році вперше було виявлено гніздо пугача, а в 2021 знайдено нове місце гніздування. У даній публікації представлено узагальнення щодо сучасного стану популяції пугача в Чорнобильській зоні […]
