У наших попередніх дописах було наведено результати моніторингу розмноження змієїда (Circaetus gallicus) на півночі України в 2004-2021 роках та проаналізовано інші спостереження, що були проведені під час збору цих даних. Також було наголошено на цінності виду як біоіндикатора стану екосистем. Однак в умовах повномасштабної війни, коли доступ до багатьох традиційних місць гніздування змієїда обмежений, а також беручи до уваги повоєнний досвід інших країн, особливо довготермінове забруднення територій вибухонебезпечними предметами, варто розглянути альтернативний підхід до польових досліджень, що проводитимуться з метою оцінки успішності гніздування, щільності популяції, зміни чисельності цього виду хижих птахів.
Традиційний метод моніторингу заснований на пошуку території, що регулярно використовується змієїдами для влаштування гніздових ділянок. Зазвичай вона розташовується всередині великих лісових масивів та має 2 кілометри завдовжки. Самі гніздові ділянки мають істотно менші розміри. Під ними ми розуміємо територію, де господарі не лише реагують на візити представників свого виду, але також активно захищають її від потенційних небезпек для потомства. Якщо спостерігач перебуває біля такої двокілометрової зони на початку сезону розмноження та ідентифікує дорослих птахів за допомогою фото- чи відео-знімкування, то за їхньою поведінкою досить нескладно визначити, чи займають вони гніздову ділянку, де саме, та чи намагаються приступити до розмноження. Повторні візити наприкінці сезону дають змогу знайти жиле гніздо та визначити репродуктивний успіх.
Дані, отримані у такий спосіб, максимально точні, проте перед дослідником постають наступні проблеми:
a) знайти місце розташування гніздової ділянки важко, її початкове визначення зазвичай вимагає багато часу, змушує надовго зосереджуватись лише на одній парі; як наслідок, усе це суттєво обмежує загальну кількість підконтрольних пар, зменшує статистичну вибірку;
b) сучасні українські реалії такі, що пересування дослідників лісовими територіями нерідко заборонені та/або небезпечні;
c) незважаючи на всі намагання менше турбувати змієїдів, самі собою візити на гніздову ділянку, тим паче регулярні, вже є подразником спокою. З певною невеликою ймовірністю вони можуть спричинити негативні наслідки для птахів.
Таким чином, існує потреба запропонувати метод здійснення моніторингу, який дозволив би:
1) контролювати більше гніздових пар, навіть певною мірою нехтуючи точністю визначення результату гніздування;
2) охопити спостереженнями більше різних регіонів країни;
3) одночасно істотно знизити ризики для спостерігача, повʼязані з пересуванням місцевістю, що залишатиметься забрудненою вибухонебезпечними предметами внаслідок обстрілів, мінування та бойових дій;
4) збирати дані з територій, для яких існуватимуть ті чи інші обмеження доступу;
5) зменшити турбування птахів людиною та за потреби проводити групові спостереження, не порушуючи їхній спокій.
Рецензія на видання: Хижі птахи Миколаївської області та прилеглих територій / К. О. Редінов, П. С. Панченко, З. О. Петрович, Д. С. Олійник, О. О. Форманюк. – Миколаїв : Вид-во Швець В.М., 2024. – 394 с. Вихід під час широкомасштабної війни наукового видання – вже само по собі є вагомою подією. Однак публікація рецензованої книги заслуговує окремої уваги. Адже хижі […]
Протягом багатьох років ми здійснюємо моніторинг гніздової популяції орлана-білохвоста (Haliaeetus albicilla) на Середньому Дніпрі. Із результатами можна ознайомитись на нашому сайті. Ці дані є основою для загальнонаціонального моніторингу популяції цього виду, який занесено до Червоної книги України. У 2025 році було вирішено представити усі наявні результати – як власні, так і зібрані іншими авторами в […]
Раніше ми вже проводили дослідження особливостей міграції хижих птахів на території Одеської області в осінній період. Результати можна прочитати на нашому сайті. У 2025 році під час виконання одного з проєктів ми мали змогу приділити більше уваги вивченню міграції хижих птахів Одеської області. Отримані нові дані дозволяють скласти уявлення про їх видовий склад та інтенсивність […]
Сов Поліського природного заповідника досліджували різні науковці. При цьому основну увагу традиційно приділяли вивченню сови бородатої (Strix nebulosa) як нового гніздового виду у фауні України. Інформація щодо інших видів зазвичай обмежувалась переліком зустрічей. Вивчення фауни та екології сов району Поліського природного заповідника було розпочато нами наприкінці 1990-х років. У даному повідомленні представлено результати досліджень за […]
Вивчення денних хижих птахів на Сході України (переважно у Донецькій та Харківській областях) проводилось нами протягом 1994-2022 років. Було накопичено значний матеріал щодо екології та біології різних представників цієї групи птахів. Одним із добре вивчених видів виявився яструб великий (Astur gentilis). У цьому нарисі ми наводимо дані щодо чисельності, особливостей біології, екології та етології цього […]
Працівниками Рівненського природного заповідника протягом багатьох років здійснюється моніторинг за станом популяцій різних видів птахів. У даній публікації представлено окремі результати щодо вивчення гніздового консерватизму сови сірої (Strix aluco). Сова сіра – типовий представник бореальної фауни, звичайний, широкопоширений вид в Україні. Гніздиться у різноманітних біотопах природного та антропогенного походження. Веде осілий спосіб життя, тому зв’язок […]
З 2019 року ми здійснюємо моніторинг гнізд хижих птахів, а також чорних лелек (Ciconia nigra) на території Київської області за допомогою фотопасток. Про деякі результати ми писали в попередньому матеріалі. У цьому дописі ми наводимо аналіз використання гнізд підорликів хижими птахами у гніздовий період. Дослідження проводились у 2020 році біля двох гнізд, які в 2019 […]
У бібліографічному переліку наведено 39 робіт, які містять інформацію про денних і нічних хижих птахів із території України, що вийшли друком у 2022 р. Ймовірно, бібліографія неповна, тому, якщо Ви маєте до неї доповнення, пишіть Максиму Гаврилюку (mg@raptors.org.ua). Файл буде оновлюватися з отриманням нової інформації.
Територія Кіровоградської області донині залишається слабко вивченою в орнітологічному відношенні. Під час виконання одного з проектів ми мали змогу приділити більше уваги вивченню міграції хижих птахів на цій території. Отримані дані дозволяють скласти уявлення про видовий склад та інтенсивність міграції цієї групи птахів на Кіровоградщині. Дослідження проводилися з 20.08 по 16.10.2024 р. у Голованівському районі […]