Український центр досліджень хижих птахів

Сучасний стан вивченості гніздової популяції змієїда в Україні та рекомендації стосовно обліку його гніздових територій

Оцінку чисельності гніздової популяції змієїда (Circaetus gallicus) в Україні в минулому проводили неодноразово, зокрема під час підготовки чергового видання Червоної книги України. В основі такої оцінки зазвичай були знахідки гнізд та зустрічі птахів у гніздовий період. Однак, можливість розрізнити дорослих територіальних птахів і нестатевозрілих була обмеженою. У той же час, молоді змієїди в гніздовий сезон трапляються як на традиційних гніздових територіях, так і в місцях, багатих на здобич, але непридатних для гніздування. В останні десятиліття завдяки застосуванню фото- і відеознімкування, розповсюдженню бьордвотчінгу і накопиченню даних у відкритих базах спостережень стало можливим відокремлювати дорослих (потенційно гніздових) птахів від молодих (які кочують і ще не мають своєї території). На основі таких даних нами було проаналізовано наявну інформацію та створено мапу відомих та ймовірних гніздових територій змієїда в Україні.

◄ 1 2

Гніздова територія – це район, який регулярно відвідує пара хижих птахів протягом періоду гніздування з тієї або іншої причини (Гаврилюк, 2009). У змієїдів вона є великою за площею і вкрай неоднорідною за частотою відвідування птахами різних її частин. Переважно, вона має неправильну форму та складається з певних ділянок, що розташовані на відстанях від декількох до декількох десятків кілометрів у різних напрямках від гнізда. Між цими ділянками птахи пересуваються зазвичай сталими маршрутами. Вони міцно прив’язані до своєї гніздової території та добре обізнані щодо важливих особливостей різних місць в її межах і доступності здобичі в різні періоди. У цьому плані змієїди у використанні території подібні до інших видів, об’єкти живлення яких нечисельні та розповсюджені спорадично. Якщо дорослий змієїд з якоїсь причини не розмножується, наприклад, коли втратив партнера і ще не знайшов іншого, він все одно продовжує триматись на добре знайомій місцевості, зменшуючи тим самим ризики для життя та витрати на пошуки здобичі. Тут можна було б провести аналогію з рибалкою, який постійно живе в певному районі, добре знає навколишні водойми, що і коли в них клює, коли і куди слід їхати на риболовлю та які дороги в який час краще оминати.

Мапа гніздових територій змієїда створена з використанням кіл помаранчевого кольору радіусом 10 км у якості позначок. Таке позначення гніздової території застосоване радше для зручності та є значною мірою умовним. З одного боку, це досить звичайна відстань від гнізда з пташеням, на якій дорослі змієїди полюють протягом гніздового сезону. Однак, разом з тим вони ніколи не відвідують певні частини території всередині цих умовних кіл. І навпаки, в деяких напрямках вони з певною регулярністю літають на відстані, що є істотно більшими за 10 км. Таких висновків можна дійти за результатами прямих спостережень і телеметричних досліджень у різних країнах (Україна, Угорщина, Ізраїль, Польща). Проте, загалом площа, обмежена колом з радіусом 10 км, приблизно відповідає площі території, де розташована більшість місць полювання однієї пари змієїдів.

Перегляд мапи в повноекранному режимі: варіант 1; варіант 2; варіант 3.

Позначки розставлені на наведеній мапі за власними знахідками гніздових територій і ділянок, за інформацією з відкритих баз даних спостережень, а також на підставі повідомлень від науковців і любителів птахів. Були враховані лише дані, зібрані з 2011 року, тобто з 2-ї декади поточного століття. До уваги були взяті зображення дорослих змієїдів, отримані в період з 10-го квітня до 20-го серпня, або спостереження птахів, що демонстрували типово гніздову поведінку. В описі кожної позначки наведені вибіркові дати і автори відносно недавніх спостережень, які можна вважати показовими для кожної конкретної території.
Деякі з кіл-позначок істотною мірою перекриваються. Це лише ті гніздові території, для яких точно відомо про присутність різних територіальних пар змієїда відносно недалеко одна від одної. Однак, у більшості регіонів, де ймовірна висока щільність гніздування, як-от Чернігівська, Житомирська, Рівненська області тощо, відомі гніздові території позначені одиничними колами саме тому, що будь-які дані про місцезнаходження сусідніх гніздових ділянок наразі відсутні.
На даний час на мапу нанесені загалом 68 підтверджених та ймовірних гніздових територій. Цілком очевидно, що вона не завершена та оновлюватиметься з надходженням і опрацюванням нової інформації шляхом додавання нових позначок, уточнення їх розташування, оновлення дат і авторів показових спостережень. Загальна поточна кількість територій наведена в описі до мапи. Щоб узяти участь у її доповненні, рекомендуємо завантажувати фото- і відеозображення змієїдів у обрані вами онлайн ресурси із зазначенням дати та місця знімкування, або відправляти дані на адреси pk@raptors.org.ua або mon@raptors.org.ua.

Рекомендації з пошуку гніздових територій змієїдів, наведені нижче, були складені нами на основі власного багаторічного досвіду та літературних джерел.

Найкращій спосіб обліку гніздових пар змієїдів – реєстрація фактів і напрямків віднесення птахами здобичі до гнізда.
Точку для спостережень у відомих або потенційних місцях полювання змієїдів слід обирати таким чином, щоб вона забезпечувала найкращий огляд, особливо в перспективних напрямках, наприклад, у бік розташування великого лісового масиву, або відразу на декілька старих лісів.
На територіях, багатих на здобич, тобто змій і ящірок, часто разом з дорослими змієїдами полюють і молоді, нестатевозрілі. На відміну від птахів, що розмножуються, вони не змушені регулярно повертатись на гніздову ділянку та змінювати район полювання, якщо пошуки здобичі не дають досить швидкого результату. Таким чином, молодий птах тримається в місці спостережень зазвичай довше, він помітніший за дорослих і привертає більше уваги спостерігача. Якщо метою є визначення напрямку розташування гніздової ділянки, дослідникові слід швидко оцінити вік змієїда та не приділяти увагу молодому птахові, продовжуючи вишукувати дорослих. Тим паче не можна відволікатися та витрачати час на спостереження за іншими видами птахів. Рекомендації з визначення віку змієїда були наведені в нашому попередньому дописі.
Не варто розраховувати, що дорослий змієїд з’явиться десь поблизу, слід перевіряти всіх хижих птахів, що трапляються на будь-якій відстані. Задача загалом зводиться до того, щоб якомога швидше знайти дорослого змієїда, що полює, подовгу зависаючи в повітрі, чи з присади, і тримати його в полі зору іноді годинами, доки він не спіймає здобич, злетить з нею, набере достатню висоту і через деякий час попрямує до гніздової ділянки. Якщо хижак не проковтнув змію ще на землі, або за декілька хвилин, піднявшись у повітря, і після того не продовжив полювати, слід вважати, що він здобув її не для себе: самець може полювати для пташеня або самиці, самиця – лише для пташеня. Тоді треба налаштуватись на відстежування подальших пересувань змієїда протягом близько півгодини аж до моменту, коли він обере чіткий напрямок руху до гнізда і зрештою зникне в далині. Краще не тримати бінокль в руках, а встановити його на штатив чи монопод, або використати зорову трубу зі штативом, що дозволить довше слідкувати за птахом і точніше зафіксувати напрямок його польоту. Також завжди є можливість випадково побачити змієїда, який пролітає повз зі здобиччю. Тому варто знімкувати всіх змієїдів, що потрапляють у поле зору, та, продовжуючи стеження, одночасно перевіряти наявність у них здобичі. Помітити її в хижака в польоті буває непросто, через те ліпше зробити серію фотознімків або зняти відео, щоб отримати зображення птаха в дещо різних ракурсах. Приклади зображень дорослих змієїдів зі здобиччю наведені у фотогалереї.
Азимут надійніше встановлювати за допомогою GPS за двома точками з максимально точно визначеними координатами, ніж використовуючи магнітний компас, або напрямок руху за GPS, що мають суттєві похибки. Коли, несучи здобич, змієїд остаточно зник за деревами або в мареві, важливо відразу знайти якийсь чіткий орієнтир точно в тому напрямку. Він повинен бути розташований на відстані від точки спостереження як мінімум на порядок більше похибки вимірювання GPS, тобто якщо похибка 5 м, то відстань не менше 50 м тощо, і до нього має бути легко дістатися. Перша точка, координати якої слід зберегти – це точка спостереження, друга – у безпосередній близькості від орієнтиру. Між ними має бути легко провести пряму за допомогою застосунку на мобільному чи стаціонарному пристрої, яка показуватиме напрямок.
Під час подальших пошуків гніздових ділянок слід враховувати особливості їх розташування і використання змієїдами, а також обов’язково дотримуватись правил безпеки, насамперед здійснюючи пошуки в періоди сезону розмноження, які є відносно безпечними з погляду ризику завдання шкоди птахам.

Поза тим, існують і інші можливості виявлення територіальних змієїдів за такими ознаками, як то територіальні конфлікти за їхньої участі, виконання ними гірляндового польоту, спільні польоти дорослих і молодих цьогорічних птахів тощо. Проте, така поведінка не настільки звичайна і передбачувана, як полювання, її можна спостерігати радше випадково.

Знаходити нові гніздові території та регулярно підтверджувати присутність дорослих особин змієїда на вже відомих важливо не лише з метою моніторингу його гніздової популяції в Україні, а ще опосередковано – для оцінки стану місцевих екосистем, одним з індикаторів якого є гніздування цього виду хижих птахів. Також є сенс у перспективі використати ознаки гніздових територій змієїда, відомі з наявних емпіричних даних, для навчання нейромережі. Після чого з її допомогою слід доповнити мапу позначками місць, де змієїди мешкають гіпотетично, з певною ймовірністю. Надалі можна буде застосовувати побудовану модель розподілу територіальних пар у польових дослідженнях для прискорення збору даних та отримання повнішої картини поточного стану популяції.

Насамкінець висловлюємо щиру вдячність всім, хто ділився результатами власних спостережень у приватній комунікації або розміщував їх на загальнодоступних ресурсах, а саме: Гаврилюк М., Гладкевич С., Глеба В., Горшков К., Гриб О., Гринюк П., Домашевський С., Казанник В., Кайстро В., Кисельов Р., Комаровський Д., Літовкіна Е., Ман Є., Міськов А., Мороз В., Мухін Ю., Олексенко В., Олійник О., Ортік І., Павленко О., Панчук О., Петриченко Д., Петрович С., Письменний П., Причепа М., Ралдугіна О., Ро С., Сапуга О., Сімон А., Скирпан М., Скітер А., Скубрій Н., Сніцар О., Степанов Я., Студзинська М., Фатерига О., Фоміна О., Франчук М., Шайда С., Шеремет О., Шубенкіна О. та інші, а також тим, хто братиме участь у збиранні даних у майбутньому.

Костянтин Письменний (Український центр досліджень хижих птахів)

Рекомендоване посилання:Письменний К. Сучасний стан вивченості гніздової популяції змієїда в Україні та рекомендації стосовно обліку його гніздових територій. – Український центр досліджень хижих птахів. 31.08.2024. https://raptors.org.ua/6974. Дата звернення: .

Позначено: Моніторинг змієїда