Український центр досліджень хижих птахів

Альтернативна методика моніторингу змієїда в Україні

У наших попередніх дописах було наведено результати моніторингу розмноження змієїда (Circaetus gallicus) на півночі України в 2004-2021 роках та проаналізовано інші спостереження, що були проведені під час збору цих даних. Також було наголошено на цінності виду як біоіндикатора стану екосистем. Однак в умовах повномасштабної війни, коли доступ до багатьох традиційних місць гніздування змієїда обмежений, а також беручи до уваги повоєнний досвід інших країн, особливо довготермінове забруднення територій вибухонебезпечними предметами, варто розглянути альтернативний підхід до польових досліджень, що проводитимуться з метою оцінки успішності гніздування, щільності популяції, зміни чисельності цього виду хижих птахів.

Традиційний метод моніторингу заснований на пошуку території, що регулярно використовується змієїдами для влаштування гніздових ділянок. Зазвичай вона розташовується всередині великих лісових масивів та має 2 кілометри завдовжки. Самі гніздові ділянки мають істотно менші розміри. Під ними ми розуміємо територію, де господарі не лише реагують на візити представників свого виду, але також активно захищають її від потенційних небезпек для потомства. Якщо спостерігач перебуває біля такої двокілометрової зони на початку сезону розмноження та ідентифікує дорослих птахів за допомогою фото- чи відео-знімкування, то за їхньою поведінкою досить нескладно визначити, чи займають вони гніздову ділянку, де саме, та чи намагаються приступити до розмноження. Повторні візити наприкінці сезону дають змогу знайти жиле гніздо та визначити репродуктивний успіх.
Дані, отримані у такий спосіб, максимально точні, проте перед дослідником постають наступні проблеми:
a) знайти місце розташування гніздової ділянки важко, її початкове визначення зазвичай вимагає багато часу, змушує надовго зосереджуватись лише на одній парі; як наслідок, усе це суттєво обмежує загальну кількість підконтрольних пар, зменшує статистичну вибірку;
b) сучасні українські реалії такі, що пересування дослідників лісовими територіями нерідко заборонені та/або небезпечні;
c) незважаючи на всі намагання менше турбувати змієїдів, самі собою візити на гніздову ділянку, тим паче регулярні, вже є подразником спокою. З певною невеликою ймовірністю вони можуть спричинити негативні наслідки для птахів.

Таким чином, існує потреба запропонувати метод здійснення моніторингу, який дозволив би:
1) контролювати більше гніздових пар, навіть певною мірою нехтуючи точністю визначення результату гніздування;
2) охопити спостереженнями більше різних регіонів країни;
3) одночасно істотно знизити ризики для спостерігача, повʼязані з пересуванням місцевістю, що залишатиметься забрудненою вибухонебезпечними предметами внаслідок обстрілів, мінування та бойових дій;
4) збирати дані з територій, для яких існуватимуть ті чи інші обмеження доступу;
5) зменшити турбування птахів людиною та за потреби проводити групові спостереження, не порушуючи їхній спокій.

Далі наводимо опис альтернативного підходу до моніторингових досліджень змієїда, що заснований на збиранні переважно непрямих підтверджень територіальної поведінки і гніздування птахів та значною мірою відповідає перерахованим вимогам. Практичні поради щодо польових спостережень та пошуку гніздових територій можна знайти у нашому попередньому дописі.

Для розрахунку успішності гніздування виду необхідно отримати дві наступні характеристики:

• загальну кількість пар, що беруть участь у розмноженні (t);
• кількість пар, що успішно вигодували пташенят (s).

Успішність гніздування визначається як відношення: s/t. Дорослі територіальні змієїди складають продуктивну частину популяції та мають тісний багаторічний звʼязок із гніздовою територією, не дозволяючи розмножуватись на ній іншим представникам свого виду. Крім того, у стабільній популяції змієїда певна частина територіальних пар утримується від розмноження з різних причин. Наприклад, у департаменті Haute-Loire (центральна Франція) щорічна частка таких випадків складає 10-11 % від загального числа пар, при вибірці більше 90 облікованих пар (Joubert, 2006). З огляду на це, якщо метою є оцінка продуктивності популяції, то базову кількість (t) мають складати не пари, які приступили до гніздування, а всі територіальні пари дорослих птахів. За нашими оцінками, для популяції змієїда, чисельність якої не змінюється, відношення s/t в середньому дорівнює 4/7 (0,57). Оскільки змієїди вигодовують завжди лише одне пташеня, то для них річні показники частки успішних пар і середньої кількості пташенят на пару збігаються.

Як згадувалось раніше, лише фото- або відео-знімкування забезпечують надійність визначення вікових ознак дорослих змієїдів. Основні з них наведені у дописі Gabor Papp, також їх опис можна знайти в інших джерелах, але узагальнено це:

• темна зверху голова, що не контрастує з плечима та спиною;
• широкі темні поперечні смуги, однакові на всіх без винятку махових перах, і найширша з них йде по краю крила;
• чіткі темно-бурі поперечні відмітини на нижній частині тіла, особливо по краю великих нижніх покривних пер першорядних і другорядних махових.

Спираючись на власний багаторічний досвід спостережень та аналізу поведінки змієїдів, а також даних з фенології розмноження виду в Україні, нижче наводимо критерії, які дають змогу визначити характеристики t і s. Зазначені критерії або ознаки згруповані нами за категоріями фактів, що підтверджуються відповідними спостереженнями.

1. Наявність місць, потенційно придатних для гніздування. Оцінка робиться для радіусу до 10 км від точки спостереження, оскільки зі збільшенням відстані до гнізда знижуються як імовірність зустрічі птахів, так і можливості інтерпретувати їхню поведінку. Детальніше про вибір гніздових ділянок можна прочитати в одному з наших попередніх дописів.
   • Лісові масиви щонайменше півкілометра завширшки, всередині яких ростуть старі сосни.
   • Дикі, маловідвідувані гірські схили Криму і Карпат, вкриті деревною рослинністю з розвиненими кронами.
   • Інші види деревних насаджень, де в умовах України можуть гніздитись змієїди, але знахідки їхніх гнізд невідомі щонайменше в поточному сторіччі (наприклад, дубові гаї).
2. Факт зайняття території дорослими птахами. За основу для подальшої перевірки можна взяти мапу відомих та ймовірних гніздових територій змієїда в Україні, що ми почали складати рік тому.
   • Реєстрація хоча б одного з дорослих птахів з 10 квітня до 20 серпня.
   • Реєстрація ідентифікованих постійних господарів території у будь-який час з початку весняної до завершення осінньої міграції.
   • Територіальні конфлікти за участі дорослих птахів протягом усього сезону розмноження: кружляння з витягнутою шиєю, складеним хвостом, витягнутими, підведеними та широко розкритими крилами, переслідування з високими та потужними помахами крил, гучні характерні крики тощо.
   • Демонстраційні польоти, такі як гірляндовий політ, тривалий ковзний політ з гніздобудівним матеріалом тощо.
3. Гніздування.
   • Віднесення здобичі дорослим птахом в певному напрямку в будь-який час. Це є єдиною надійною ознакою гніздування, окрім безпосередніх спостережень активності птахів біля гнізда, результатів обстеження гніздового дерева та ознак успішного гніздування (п.7).
4. Місцерозташування гніздової ділянки.
   • Віднесення здобичі дорослими змієїдами в певному напрямку та на певну відстань, що очевидно відмінні від напрямку та відстані розташування ділянок відомих сусідніх пар.
   • Регулярні тривалі спільні польоти ідентифікованої територіальної пари дорослих змієїдів над певною ділянкою всередині лісового масиву, коли птахи не полюють, а відлітають туди з місць полювання.
   • Відпочинок дорослого птаха, найчастіше самця, в типовому місці гніздування на присаді рано вранці до вильоту на полювання та пізно увечері перед ночівлею. Змієїд повинен мати змогу спостерігати за гніздом з відстані 50-200 метрів від гніздового дерева. У гірській місцевості має сидіти вище або на протилежному схилі навпроти гнізда. Місце спостереження такого птаха вказує на розташування гніздової ділянки.
5. Залишення території дорослими птахами. Може бути визначено лише в разі спостережень ознак її зайняття в попередні роки.
   • Умовна ознака: неможливість зустріти дорослих змієїдів 2 роки поспіль в традиційних місцях полювання в неспекотну, сонячну погоду. Для цього цілеспрямованими пошуками повинно бути охоплено по декілька днів у квітні, а також у серпні – на початку вересня. Вони повинні бути проведені з 9 ранку до 5 вечора і тривати загалом не менше 16 годин у кожному періоді.
6. Неуспішне гніздування. Може бути визначено лише в разі попередніх спостережень ознак гніздування в поточному сезоні.
   • Одночасні тривалі спостереження ідентифікованих самця і самиці з однієї пари далеко (в декількох кілометрах) від їхньої гніздової ділянки з третьої декади квітня до другої декади червня.
   • Умовна ознака: неможливість побачити в традиційних місцях полювання віднесення дорослим змієїдом здобичі в певному напрямку або ідентифікованими місцевими змієїдами в напрямку гніздової ділянки. Спостереження мають відбуватись з 9 ранку до 5 вечора в неспекотну, сонячну погоду протягом кількох днів цілеспрямованих пошуків з другої декади серпня і до кінця вересня. Загальна тривалість – не менше 16 годин.
7. Успішне гніздування.
   • Віднесення здобичі в певному напрямку з другої декади серпня і до відльоту на зимівлю в кінці вересня – на початку жовтня.
   • Реєстрація на гніздовій території молодого змієїда в ювенільному вбранні першого календарного року до третьої декади вересня. Молодий птах з часом може відлітати все далі від гніздової ділянки після вильоту з гнізда та голосно кричить кожного разу, як бачить дорослого змієїда, вимагаючи в нього їжу.
   • Спільні польоти молодого птаха першого календарного року разом з ідентифікованим дорослим місцевим територіальним змієїдом.

Попередня оцінка місцевості за ознаками відповідної категорії (1) дозволяє зробити правильний вибір місць для подальших спостережень. За кількістю зайнятих територій (2) отримуємо необхідне значення t. Його підтверджують спостереження змієїдів, що приступили до гніздування (3), збільшує можливість розпізнавання сусідніх пар (4) та зменшує визначення покинутих територій (5). Нарешті, облік пар із ознаками невдалого (6) та успішного (7) гніздування дає значення s. Ретельний аналіз спостережень з рознесенням їх до наведених категорій надає змогу визначити чисельність, щільність та продуктивність гніздової популяції змієїда, а також відстежити їх зміни. Усі непевні спостереження слід окремо відмічати та використовувати в кінцевих розрахунках, враховуючи їх повністю, з оцінними ваговими коефіцієнтами та виключаючи взагалі. Шкалу вагових коефіцієнтів у діапазоні більше 0 та менше 1 слід скласти довільно від меншого до більшого ступеня впевненості спостерігача з детальними поясненнями. Тоді кожне непевне спостереження слід додати до загальної суми, попередньо помноживши на відповідний коефіцієнт. Таким шляхом можна порівняти результати з усіма припущеннями та без них у числовому вираженні.

В оцінці місцевості важливу роль відіграє використання географічних карт і картування місць, потенційно придатних для облаштування змієїдами гніздових ділянок. Після знаходження та огляду декількох зайнятих ділянок у певній місцевості дослідник не може не помітити, що вони мають подібні риси та відповідають одному патерну, ознаки якого можна побачити на картах та відповідних супутникових зображеннях. Наприклад, це можуть бути ділянки старого розрідженого соснового лісу всередині лісового масиву, який межує із заплавою річки; порослі старими хвойними деревами схили, що розташовані лише в певному напрямку через вплив постійних погодних чинників у гірському ландшафті тощо. Банальне твердження «якщо хочеш знайти змієїда, мусиш думати, як змієїд» у даному випадку набуває цілком практичного сенсу: птахи бачать і оцінюють місцевість так само, як дослідник, що уявляє її за супутниковими зображеннями на моніторі або за картографічними позначками.

Найскладніше питання: коли саме слід вважати покинутою гніздову територію, що була зайнята змієїдами в попередні роки? На нього важко отримати однозначну відповідь, навіть перевіряючи гніздові ділянки безпосередньо. Очевидно, що в разі невдалого гніздування, або коли змієїди не приступали до розмноження взагалі, активність птахів значно падає, так само як і частота відвідувань ними конкретних місць. Відповідно, істотно знижується ймовірність побачити дорослого змієїда, та підтвердження його присутності на території потребує набагато більше часу.
З метою вирішення цієї задачі, окрім перевірки спостережень на відповідність категоріям 2-4, 6 і 7, пропонуємо також пересвідчитись, чи виконується умова 5. Обрані періоди збігаються з періодами міграційної активності, коли дорослі змієїди більше пересуваються гніздовою територією. Проте, їх слід відрізняти від мігрантів, які за гарних погодних умов в денні години переміщуються з південного заходу на північний схід навесні та у зворотному напрямку – восени. Варто враховувати, що змієїди також можуть полювати під час міграційних переміщень. Хоча, як правило, ретельне спостереження дозволяє зʼясувати загальний напрямок руху мігрантів і відокремити їх від місцевих птахів.
Наведена вище ознака покинутої території позначена в переліку як умовна, тому що результативність подібних спостережень істотно залежить від досвіду та навичок спостерігача; засобів, що він використовує; а також щільності гніздових територій у районі, що досліджується. Водночас, дуже важливо якомога швидше виявити ознаки можливого зменшення чисельності змієїда будь-яким доступним способом, зокрема і з обережністю застосовуючи субʼєктивну оцінку.

Описаний вище підхід до збору даних надає змогу збільшити кількість контрольованих гніздових територій змієїдів та одночасно зменшити пересування дослідників в їх межах. Проте, як уже неодноразово наголошувалось, отримати надійнішу загальну річну оцінку продуктивності гніздування реально лише за рахунок залучення більшого числа спостерігачів.

Представлена методика не виключає пошуку жилих гнізд змієїдів, коли їх можна знайти швидко та безпечно як для людини, так і для птахів. Вибіркові обстеження гніздових ділянок або моніторинг гнізд із застосуванням автоматичних фото- і відеокамер потрібні щонайменше для виявлення очікуваних зсувів у термінах розмноження внаслідок кліматичних змін. Також ці методи дозволяють зʼясовувати інші питання стосовно гніздової біології виду.
Однак, головна відмінність нової методики від традиційного підходу полягає у зміщенні фокусу уваги на місця полювання хижаків. Паралельно, застосовуючи відповідні етограми для подальшого статистичного аналізу, можна зібрати та проаналізувати більше інформації про такі аспекти біології змієїда як:

• використання різних кормових біотопів;
• вплив змін ландшафтів і господарської діяльності людини на їх живлення;
• поведінка птахів далі від гнізда у різних частинах їх гніздової території;
• внутрішньовидові та міжвидові відносини;
• залежність агресивності птахів від чисельності наявної здобичі та видів, що становлять небезпеку, тощо.

Також цікавими з погляду оцінки зміни вікового складу популяції та потенціалу її росту є регулярні обліки молодих нестатевозрілих змієїдів та порівняння їхньої чисельності з чисельністю дорослих.

Запропонований метод можна застосовувати і для проведення моніторингу інших видів хижих птахів, але слід памʼятати, що максимально точний результат досліджень може бути отриманий лише на основі глибоких знань поведінки виду та фенології його розмноження в конкретній частині ареалу. Тобто точність методу зумовлена можливостями інтерпретувати поведінку якнайправильніше.

Костянтин Письменний (Український центр досліджень хижих птахів), Bernard Joubert (French national Short-toed Snake Eagle network, co-founder)

Література

Joubert B., 2006 – Données sur la reproduction du Circaète Jean-le-Blanc Circaetus gallicus dans la haute vallée de l’Allier (Haute-Loire, France) // Alauda, 74 (1):1-12.

Гаврилюк М. Н., 2009 – Методичні рекомендації до програми моніторингу хижих птахів України. − Черкаси. − 20 с.

Рекомендоване посилання:Письменний К., Joubert B. Альтернативна методика моніторингу змієїда в Україні. – Український центр досліджень хижих птахів. 31.08.2025. https://raptors.org.ua/7434. Дата звернення: .

Позначено: Моніторинг змієїда