Сучасні бази даних спостережень за живою природою є важливим інструментом моніторингу тваринного і рослинного світу, передусім, завдяки тому, що дані збираються на чималій території від значної кількості спостерігачів. Створення і розвиток таких баз були зумовлені розвитком інтернету, спочатку дротового, пізніше і мобільного. Далі ми спробуємо на деяких прикладах розглянути можливості, переваги та вади сучасних онлайн ресурсів, що створені для збору та первинної обробки польових спостережень за об’єктами живої природи, зокрема денними хижими птахами та совами.
Почнемо з вад. Нічим не обмежена свобода створення ресурсів для реєстрації спостережень вилилась у чималу кількість сайтів із різноманітним оформленням та інструментарієм. З розвитком мобільного інтернету для деяких із них були розроблені спеціальні застосунки для мобільних пристроїв, а згодом почали застосовуватись технології штучного інтелекту для швидкого визначення видів. Різноманіття пропозицій призводить до виникнення притаманних йому проблем, серед яких слід згадати наступні:
– неузгодженість технічних рішень при створенні різних мережевих ресурсів, що перешкоджає об’єднанню зібраних у них первинних даних для подальшої обробки;
– загальна складність баз даних, яка унеможливлює прорахування всіх потенційних викликів майбутнього і, як наслідок, спричиняє виникнення певних меж для подальшого розвитку, коли база вже містить значну кількість цінних спостережень;
– “параліч вибору” користувача, коли важко визначити, який саме ресурс найзручніший та найбільш відповідний вимогам та побажанням конкретної людини. Причому проблеми вибору стають тим гострішими, чим більше спостережень накопичується в орнітолога, бьордвотчера чи просто любителя птахів.
І як результат:
– розпорошеність даних по різних ресурсах, що важко змінити з огляду на природній консерватизм користувачів;
– дублювання спостережень у різних базах, яке дуже складно відсіяти при обробці;
– відсутність гарантій довгострокового фінансування і технічної підтримки конкретних мережевих ресурсів.
У бібліографічному переліку наведено 58 робіт, які містять інформацію про денних і нічних хижих птахів із території України, що вийшли друком у 2020 р. Ймовірно, бібліографія неповна, тому, якщо Ви маєте до неї доповнення, пишіть Максиму Гаврилюку (mg@raptors.org.ua). Файл буде оновлюватися з отриманням нової інформації.
У наших попередніх повідомленнях були наведені результати моніторингу розмноження змієїда (Circaetus gallicus), а також вибору та зміни гніздових ділянок і дерев. Окрім згаданих тем у процесі досліджень, що проводились протягом 2004-2021 років на території Київської, Чернігівської та Сумської областей, ми також фокусувалися на вивченні поведінки змієїда шляхом здебільшого прямих спостережень біля гніздових ділянок, а також […]
У 2021 році в рамках виконання проєкту «Полісся – дика природа без кордонів», що впроваджує Українське товариство охорони птахів, нами проводилось дослідження підорлика великого (Clanga clanga) в Рівненській області. Зокрема, було встановлено 8 фотопасток на гнізда цього виду в Рівненському природному заповіднику. Метою робіт було вивчення особливостей екології великого підорлика та успішності гніздування. У ході […]
Совка (Otus scops) вважається звичайним гніздовим видом півдня України. Проте дані щодо її гніздової біології в науковій літературі до сьогодні є уривчастими. Ідея досліджувати совку виникла у нас досить давно. Зокрема, до цього нас спонукали знахідки у 2014 – 2016 рр. двох гнізд совок, влаштованих у старих гніздах сороки (Pica pica) на скумпії (Cotinus coggygria). […]
У нашому попередньому дописі ми наводили результати моніторингу розмноження змієїда (Circaetus gallicus) в північних областях України за 18 років (2004-2021). У цьому повідомлені ми проводимо аналіз окремих характеристик вибору гніздових дерев і гніздових ділянок змієїда за результатами спостережень у зазначений період. Отримані дані можуть бути використані при розробці рекомендацій щодо встановлення охоронних зон навколо гнізд […]
У бібліографічному переліку наведено 77 робіт, які містять інформацію про соколоподібних і сов із території України, що вийшли друком у 2019 р. Ймовірно, бібліографія неповна, тому, якщо Ви маєте до неї доповнення, пишіть Максиму Гаврилюку (mg@raptors.org.ua). Файл буде оновлюватися з отриманням нової інформації.
[in English] Допомогти Україні можна, перерахувавши кошти: • на спеціальний рахунок Національного банку для Української армії; • фонду підтримки Сил оборони України «Повернись живим»; • підтримати в інший, прийнятний для вас, спосіб.
Ми продовжуємо зимовий моніторинг чисельності орлана-білохвоста (Haliaeetus albicilla) на території Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника, який розпочали ще взимку 2008-2009 рр. та здійснюємо щороку. Дивіться на нашому сайті результати аналогічних обліків за 2021 рік. Перший етап обліків 2021/2022 рр. було проведено 28-29 грудня 2021 року. Результати було опубліковано на сайті. Другий етап зимових обліків було проведено […]
У 2021 році ми продовжили здійснювати моніторинг за популяцією орлана-білохвоста (Haliaeetus albicilla) на Середньому Дніпрі. З результатами досліджень у 2020 році можна ознайомитись у нас на сайті). Відеосюжет, відзнятий під час контролю гнізд орлана-білохвоста на Середньому Дніпрі в 2021 році. 2021 рік був досить продуктивним для наших досліджень. Ще у зимовий період ми знайшли гнізда […]
Почнемо з вад. Нічим не обмежена свобода створення ресурсів для реєстрації спостережень вилилась у чималу кількість сайтів із різноманітним оформленням та інструментарієм. З розвитком мобільного інтернету для деяких із них були розроблені спеціальні застосунки для мобільних пристроїв, а згодом почали застосовуватись технології штучного інтелекту для швидкого визначення видів. Різноманіття пропозицій призводить до виникнення притаманних йому проблем, серед яких слід згадати наступні: