Уже десятий рік поспіль відбуваються роботи щодо кільцюванню підорлика великого (Clanga clanga) в Україні. Єдиним плацдармом в Україні для цієї роботи виступають обширні болота Рівненського природного заповідника, де зосереджено ядро української популяції підорлика та налагоджена практика роботи із цим видом.
Фото: Михайло Франчук, В’ячеслав Кайстро, дані зворотів Українського центру кільцювання
У цьому дописі ми наводимо короткі результати польових робіт за 2021 рік, а також результати багаторічного мічення виду. Про результати польових робіт у попередні роки можна прочитати в нашому дописі.
Традиційно мічення підорлика великого відбулось у період липня-серпня. Це зручний період для роботи з цим видом, оскільки передбачає найменший вплив дослідника на виводок і гніздову пару, а також оптимальний морфологічно – виводки на останній фазі постембріонального розвитку та практично готові до самостійного покидання гнізда.
У кожному попередньому дописі про моніторинг підорлика великого, який ми з координатором по цьому виду Сергієм Домашевським та нашими численними колегами по полю, писали про певні труднощі у польовій роботі – це непрохідні і топкі болота, рої мошки, комарів та ґедзів. Дослідження цього року також були не легкими, оскільки припали на період аномальної спеки. В результаті двох тижнів спеки вода в болоті спала до нуля, розвелося багато ґедзів. Уся робота проводилась або вранці чи ввечері. Були моменти, коли ми змушені були припиняти роботу через ризик теплового удару, бо в болоті особливий мікроклімат – задушно. А також не хотіли наражати пташенят на додатковий стрес у спеку.
У результаті обстеження 11 відомих гнізд у межах заповіднику, встановлено що у п’яти з них були виводки. Для підорлика великого зазвичай по одному пташеняті у виводку є нормою, хоча бувають і винятки. В усіх перевірених нами гніздах цього року було по одному пташеня. Згідно національної практики кільцювання, пташенят підорлика великого помічено металевими кільцями серії «N» або «Х», а також на основі міжнародної схеми кольорового мічення на них також надіто сірі пластикові кільця серії «U».
За період наших досліджень у 2012-2021 рр. нам вдалось помітити близько 50 особин підорлика великого. За цей час ми отримали 6 зворотів від наших підорликів. Їх спостерігали у Туреччині, Ізраїлі, Болгарії та Білорусі.
Автор щиро вдячний за допомогу у проведенні даних польових робіт В’ячеславу Кайстро та співробітникам Карасинського, Північного і Грабунського природоохоронних відділень Рівненського природного заповідника.
У Чорнобильському біосферному радіаційно-екологічному біосферному заповіднику пугач (Bubo bubo) є рідкісним гніздовим видом. Раніше його відзначали в Яковецькому лісництві (в 1959 р.) і на сусідній території Дніпровсько-Тетерівського мисливського господарства (в 1955 р.) (Жежерін, 1969). У 1970-х рр. пугач також був зареєстрований у лісах уздовж р. Уж між селами Іллінці і Черевач (Рідкісні та зникаючі …, […]
Застосування передавачів різних конструкцій дозволяють отримати нові дані щодо індивідуального переміщення та причин загибелі хижих птахів. Представляємо вашій увазі історію життя орлана-білохвоста (Haliaeetus albicilla), який народився в Сербії, був врятований у Румунії та трагічно загинув в Україні. Фото: Bartha Botond Zsolt та Максим Височин Основна популяція орлана-білохвоста в Сербії гніздиться вздовж Дунаю. Задор народився в […]
Як відомо, сова вухата (Asio otus) у період гніздування тісно пов’язана із деревною рослинністю, де влаштовує кладку у старих гніздах воронових або хижих птахів (Пукинский, 1977). В Європі та Північній Америці відомі поодинокі випадки гніздування сови вухатої на землі (Glue, 1977; Maples et al., 1995). У 2020 році нами було виявлено унікальний випадок гніздування цього […]
16 березня 2021 року в Інституті зоології ім. І. І. Шмальгаузена НАН України відбувся захист кандидатської дисертації Кузьменка Юрія Валерійовича на тему: «Совоподібні (Strigiformes) Центрального та Східного Полісся України». Спеціальність 03.00.08 – зоологія. Науковий керівник: Гаврись Гліб Георгійович, кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник Інституту зоології ім. І. І. Шмальгаузена НАН України, завідувач відділу фауни та […]
Регіональний ландшафтний парк «Краматорський» має площу 2247,82 га, розташований у Донецькій області. Наші дослідження фауни та екології хижих птахів на території парку та в його околицях тривали протягом 2004-2011 рр. та були продовжені в 2020 році. Протягом лютого-грудня 2020 року під час досліджень території регіонального ландшафтного парку «Краматорський» та його околиць (північ Донецької області) нами […]
9 лютого 2021 року в Інституті зоології ім. І.І. Шмальгаузена НАН України відбувся захист кандидатської дисертації Височина Максима Олеговича на тему: «Денні хижі птахи (Falconiformes) Донецького кряжу: особливості біотопічного розподілу і динаміка популяцій у градієнті антропогенного навантаження». Спеціальність 03.00.08 – зоологія. Науковий керівник: Атемасова Тетяна Андріївна, кандидат біологічних наук, Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, […]
У січні 2021 року нами було продовжено обліки зимуючих орланів-білохвостів (Haliaeetus albicilla) на території Чорнобильського радіаційно-екологічного заповідника. Із результатами попередніх робіт можна ознайомитись за посиланням. Другий етап зимових обліків 2020/2021 рр. було проведено з 25 по 27 січня 2021 року. Як і під час першого етапу, ми обстежували лівий та правий береги Прип’яті, а також […]
Як повідомлялося раніше, у 2019 році нами були розпочато дослідження підорлика великого (Clanga clanga) на півночі України за грантової підтримки ECOTONE TELEMETRY GRANT 2018. Його метою є вивчення поведінки великих підорликів у гніздовий період та їх міграційних переміщень за допомогою GSM-передавачів. Результати робіт за 2019 та початок 2020 можна прочитати за посиланням. Із помічених нами у […]
Як і минулі роки, ми продовжуємо зимовий моніторинг чисельності орлана-білохвоста (Haliaeetus albicilla) на території Чорнобильського радіаційно-екологічного заповідника, який почали ще взимку 2008-2009 рр. та здійснюємо щороку (див. за 2018 , 2019, 2020). Перший етап зимових обліків 2020/2021 рр. було проведено з 14 по 17 грудня 2020 року. Знаючи, де орлани частіше зустрічаються, ми обстежували лівий та […]
