Володимиру Валентиновичу Івановському – 70 років!

17 грудня 2016 року дослідник хижих птахів Білорусі святкує свій ювілей.

Володимир Валентинович народився в 1946 році в Дагестані. Його дитинство пройшло у Ставропольському краї. У 1975 закінчив Таганрозький педагогічний інститут за спеціальністю викладач математики, а в 1981 році – Орехово-Зуївський педагогічний інститут за спеціальністю викладач біології. З 1972 року пов’язав своє життя з Вітебською областю Білорусі та, за його словами, закохався у природу Вітебського Поозерʾя.

Захоплення хижими птахами розпочалося після книги В.М. Галушина «Хищные птицы». На сьогодні Володимир Валентинович – визнаний фахівець з хижих птахів.
Першим вагомим результатом дослідження соколоподібних став захист у 1986 році кандидатської дисертації на тему: «Рідкісні хижі птахи Білоруського Поозерʾя та шляхи їх охорони».
Володимир Валентинович відомий розробкою «піків-дереволазів», схему яких уперше опублікував у 1989 році. Нині його модернізовану модель використовують багато орнітологів, що вивчають біологію птахів, гнізда яких розташовано на важкодоступних деревах.

Читать далее »

Обліки орланів-білохвостів на місцях осінньої концентрації в районі Кременчуцького водосховища восени 2016 року

У 2016 році нами було продовжено моніторинг чисельності орлана-білохвоста (Haliaeetus albicilla) на місцях концентрації в осінній період у районі Кременчуцького водосховища. Результати досліджень за попередні роки можна прочитати на нашому сайті (2009 рік, 2010 рік, 2011 рік, 2013 рік, 2014 рік, 2015 рік).

Орлани-білохвости на ставках. Фото М. Борисенко.

Обліки орланів проводили протягом вересня – листопада в місцях концентрації орланів – на риборозплідних ставках та мілководних ділянках водосховища, де концентруються водоплавні птахи. Обліками охоплено три ділянки: ставки біля смт Іркліїв (Чорнобаївський район Черкаської області); ставки біля сіл Липове – Бугаївка (Глобинський район Полтавської області) та прилеглі ділянки Сульської затоки; акваторія Кременчуцького водосховища в районі Липівського орнітологічного заказника (Золотоніський район Черкаської області). У порівнянні з минулим роком не було проведено обліків на ставках біля с. Лозівок (Черкаський район) та біля сіл Червона Слобода – Сагунівка (Черкаський район). У Липівському заказнику обстеження проводили 2-3 рази на місяць, у цьому випадку за кожний місяць використано максимальну чисельність. Усього було проведено 11 обліків. У них, крім авторів повідомлення, також брали участь David Soares, Катерина Лавріненко, Інна Шиндер та Ірина Пуха.

Читать далее »

Новий випадок загибелі скопи в Україні

Як відомо, територією України проходить шлях міграції скоп, що гніздяться у більш північних регіонах – Фінляндії, Прибалтиці. Мігруючи Україною, ці хижаки, на превеликий жаль, нерідко гинуть з вини людини. Про такі випадки ми вже писали раніше – див. тут і тут. Осінь 2016 року не стала виключенням.

Наприкінці жовтня до нас надійшло повідомлення про загибель «орла з датчиками» від місцевих мешканців. Трагічний випадок стався на кордоні Черкаської і Кіровоградської областей – біля с. Станіславівка (Новоархангельський район Кіровоградської обл.). Було повідомлено, що птах потонув, заплутавшись у браконьєрській сітці на невеликому ставку. Надані фотографії дозволили визначити вид – скопа. Птах мав два кільця – металеве та кольорове. За інформацією центру кільцювання, скопу помітив Joosep Tuvi пташеням у гнізді 6 липня 2016 року біля селища Iisaku на північному сході Естонії. Отже, це була перша міграція птаха, під час якої він подолав по прямій майже 1200 км.

З одного боку – отримано нові цінні відомості про міграцію хижих птахів. З іншого – залишився гіркий присмак від випадку загибелі скопи з вини людини. Допоки екологічна свідомість не буде на вищому рівні, таких випадків уникнути буде важко.

Максим Гаврилюк, Олександр Ілюха
Черкаський національний університет ім. Б. Хмельницького

Постановою Кабінету Міністрів України заборонено санітарні рубки навколо гнізд хижих птахів, занесених до Червоної книги України

26 жовтня 2016 року Кабінет Міністрів України постановою №756 вніс зміни до постанови «Про затвердження Санітарних правил в лісах України». За новою редакцією документа, забороняється здійснення заходів з поліпшення санітарного стану лісів навколо місць гніздування хижих птахів, занесених до Червоної книги України (радіусом 500 метрів), та чорного лелеки (радіусом 1000 метрів), токовищ глухарів, тетеруків (радіусом 300 метрів). Внесено також ряд інших доповнень, що посилюють контроль за санітарними рубками.

Це важливий крок для реальної охорони хижих птахів, якій відповідає практиці веденні лісового господарства в країнах Західної Європи.

Вітаємо прийняття цієї постанови!

Максим Гаврилюк, Український центр досліджень хижих птахів

Зустріч міченого сипу білоголового неподалік Біосферного заповідника «Асканія-Нова»

Зальоти птахів-некрофагів в материкову частину України відбувалися завжди, але в досить обмеженій кількості. На даний час такі випадки відомі майже для всіх областей країни. Найбільш цікаві ті зустрічі птахів, коли вдається з’ясувати їх походження, завдяки кольоровим міткам на них. Відомо вже два зальоти мічених білоголових сипів (Gyps fulvus) в Україну – в 2005 році хорватського птаха до Криму (Goran Sušić, 2016 особисте повідомлення, Аппак та ін., 2007) та болгарського птаха до Київщини в 2015 році (Панчук та ін., 2015).

Фото авторів

Нам пощастило зустрінути міченого сипа 5 жовтня 2016 року неподалік Біосферного заповідника «Асканія-Нова». Остання згадка про сипів у заповіднику належить Б. К. Фортунатову (1924), який пише, що після громадянської війни і голоду 1922 року в околицях Асканії з’явилися зграї, іноді з декількох десятків особин, грифа чорного (Aegypius monachus) і сипа білоголового. З тих часів, понад 90 років, сипи в цій місцині не спостерігалися.

Читать далее »

Роботи по хижих птахах на конференції Орнітологічні читання пам’яті М.А. Воїнственського

22-25 вересня 2016 року в містах Києві – Каневі проходили Орнітологічні читання пам’яті М.А. Воїнственського. У роботі конференції взяло участь понад 60 орнітологів з різних регіонів України. Серед доповідей декілька було присвячено хижим птахам. Нижче наводимо їх перелік та презентації деяких з них.

Учасники конференції. Фото М.М. Борисенко

Яцюк Є.О. Дисертація кандидата біологічних наук

Открыть файлПропонуємо вашій увазі автореферат дисертації:

Яцюк Є.О. Функціональна роль хижаків-генералістів в екосистемах дібров лівобережного лісостепу України на прикладі сірої сови (Strix aluco L.). – Автореф. дис.. …. канд. біол. наук: 03.00.16 екологія. – Київ, 2015. – 21 с.

Результаты заключительного этапа второго проекта по исследованию большого подорлика на северо-западе Украины

Во второй и третьей декадах июля 2016 г. наша команда провела мониторинг результатов гнездования большого подорлика (Aquila clanga) на территории Ровенской и Волынской областей. Как и в предыдущие годы, мы кольцевали птенцов металлическими и пластиковыми кольцами, выявляли случаи гибридизации большого подорлика с малым подорликом, неблагоприятные факторы, влияющие на успешность гнездования, а также проводили изучение спектра питания этого орла. Об экспедиции 2015 года можно прочитать у нас на сайте.

В августе и сентябре 2015 г. на значительной территории Ровенского природного заповедника, где обитают большие подорлики, прошли обширные лесные пожары. Некоторые гнездовые территории птиц были подвергнуты огню и видоизменились. Но, не смотря на это, лишь одна из всех проверенных гнездовых построек оказалась не занятой, вероятно, именно по этой причине. Можно предположить, что на видоизмененных территориях птицы в дальнейшем поменяют точки гнездования в пределах гнездовых территорий.

Читать далее »

Заліт бородача в Україну

Бородач, або ягнятник (Gypaetus barbatus) є рідкісним залітним птахом на території України. Востаннє його спостерігали ще на початку ХХ ст. на Закарпатті, причому надійних відомостей щодо цього не зберіглося (Зубаровський, 1977). У більш пізній період відомостей про зустрічі з цим хижаком не надходило. Відповідно до критеріїв МСОП бородач має природоохоронний статус «близький до загрозливого стану». Чисельність у світі оцінюється в 2-10 тис. особин, тоді як в Європі – 900-2100 особин (гніздиться лише 300-700 пар) (BirdLife International 2004). Поряд з цим в Європі існує багато програм, спрямованих на охорону цього виду. Одним із напрямків охорони є вирощування птахів у неволі з подальшим випуском.

Одного з молодих самців бородача на ім’я Adonis було випущено 16.02.2014 року на території Франції. Його було помічено супутниковим передавачем. Зазвичай молоді бородачі мандрують в Піренеях та Альпах. Однак Adonis влітку 2015 року здійснив «круїз» долетівши до півночі Німеччини, в район м. Гамбург. Влітку 2016 року цей птах мандрує в північно-східному напрямку. 22 червня 2016 року він перетнув кордон України в Карпатах, сигнал надійшов з околиць с. Костева Пастіль (Великоберезнянський район Закартаської області). Вже наступного дня бородач повернувся на територію Словаччини, звідки попрямував у Польщу та далі – у Білорусь. Згодом він повернувся в Україну: останнє місцезнаходження птаха на даний час (27 червня) було зафіксовано біля села Озерськ, що в Дубровицькому районі Рівненської області.

Таким чином, це перший задокументований заліт бородача в Україну за період понад 100 років. Пропонуємо надалі спостерігати за переміщеннями птаха разом.

Максим Гаврилюк,
Український центр досліджень хижих птахів

Каталог оологической коллекции Зоологического музея ННПМ НАН Украины

Каталог коллекций Зоологического музея ННПМ НАН Украины. Птицы. Оологическая коллекция. Вып. 1. НеворобьинообразныеКаталог коллекций Зоологического музея ННПМ НАН Украины. Птицы. Оологическая коллекция. Вып. 1. Неворобьинообразные – Non-Passeriformes / Пекло А.М. – Киев, 2016. — 214  с.

Несмотря на широкое распространение оологических коллекций, в Украине опубликовано небольшое количество их каталогов Среди них: Зоологического музея Киевского национального университета (Смогоржевский, Смогоржевская, 1989), Государственного природоведческого музея (г. Львов) (Бокотей, 1992), а также орнитолога-любителя А. В. Носаченко (Селиверстов, 2007).

В новоизданной книге старший научный сотрудник Зоологического музея Национального научно-природоведческого музея Национальной Академии наук Украины Александр Михайлович Пекло обобщил сведения о более 4 тысячах кладок, хранящихся в данном музее. Настоящая работа представляет собой итог 5-летнего труда автора и многолетней работы десятков коллекторов.

Читать далее »