Під час спостережень за гніздовими ділянками змієїдів у період 2004-2021 рр. ми фіксували різноманітну поведінку птахів, яку згодом стало можливо розділити на звичайну і таку, що справляє враження, навпаки, нетипової. В нашому попередньому дописі був детально викладений метод порівняння спостережень певної поведінки на прикладі відвідувань зайнятих гніздових ділянок змієїдів іншими особинами цього виду протягом сезону розмноження. Такий самий метод може бути застосований для оцінки інших поведінкових аспектів та отримання відповіді на питання: яку поведінку демонструють усі представники виду більш-менш однаково, а яка і в якій мірі індивідуальна, тобто характерна лише для окремих особин або пар.
Далі ми спробуємо з’ясувати, наскільки часто у змієїдів спостерігається та чи інша поведінка та наскільки індивідуальною вона є, застосовуючи статистичне порівняння частот її фіксації біля гніздових ділянок. Нижче наведені посилання на таблиці і діаграми, які є найбільш інформативними з тих, що були створені в процесі обробки даних. Для них збережена первинна нумерація.
Виконання гірляндового польоту самцями та самицями. Так званий “гірляндовий” демонстраційний політ, або політ “у фестонах”, виконується змієїдом, що претендує на певну територію, з метою привернути увагу інших змієїдів здалеку. Він є характерним також для багатьох інших видів хижих птахів і являє собою ритмічне хвилеподібне повторювання підйомів і спусків зазвичай на значній висоті із зігнутими і піднесеними крилами і помахами ними на вершинах хвиль. У ці моменти навіть людина неозброєним оком бачить характерні білі “спалахи” крил змієїда на сонці з відстані в декілька кілометрів. Поблизу гніздових ділянок самці (відео 1: 0:00-2:10; 2: 8:44-9:03) виконували такий політ у середньому в 4 рази частіше за самиць (відео 3: 0:55-1:20; 4: 0:47-1:46): ♂/♀=27/6 (33/8); n=33 (41); P=0,003 (0,001), у дужках – включно з випадками різною мірою непевної ідентифікації статі або поведінки. Як показано на діаграмі 1.04, на початку сезону розмноження спостережень таких польотів було набагато більше, ніж пізніше – у період від завершального етапу насиджування кладки і до відльоту змієїдів на зимівлю, а саме: у березні-квітні частота реєстрацій була вища у 22 рази, а в травні – у 9 разів, ніж із червня до вересня. Подальший аналіз виявив, що певні самці у весняні місяці виконують гірляндовий політ у середньому в 6-7 разів частіше за інших (1.05, 1.06 і 1.07, 1.08). Серед самиць деякі не виконували його ніколи, себто була статистично підтверджена наявність тих, для яких імовірність демонстрації такої поведінки наближується до нуля, і тих, які демонструють її певною мірою регулярно (1.16). Читати далі »
В Україні гриф чорний (Aegypius monachus) гніздиться лише в Криму поодинокими парами. В материковій частині зустрічається вкрай рідко. Використання радіотелеметрії дає можливість отримати нові цікаві данні стосовно особливостей поведінки та біології, добових переміщень та географії поширення виду. В Європі упродовж останніх років у рамках різних програм здійснювалось мічення чорних грифів GPS-GSM передавачами. В 2020 р. […]
Протягом багатьох років нами проводяться дослідження гніздової біології хижих птахів Рівненського природного заповідника. У попередніх дописах було висвітлено результати наших досліджень гніздового життя підорлика великого (Clanga clanga) та осоїда (Pernis apivorus) за допомогою фотопасток, які встановлювали біля їхніх гнізд. Наявність більшої кількості фотопасток дало нам можливість розширити спектр досліджень на інші види хижих птахів. У […]
Відновлення здібності хижих птахів повноцінно існувати в дикій природі після тривалої реабілітації – це складний процес, який важко проконтролювати. Зазвичай їх доля з моменту випуску з неволі залишається невідомою. Однак, змогу дізнатись її надає застосування методів телеметрії. Восени 2019 року GPS-GSM передавачем у Львівській області був помічений молодий змієїд після реабілітації в центрі «Вільні крила». […]
Матеріали, представлені у даній публікації, є результатом спостережень протягом 2012–2021 років, які, у свою чергу, продовжують аналогічні попередні дослідження (Домашевский и др., 2012). Для виявлення гнізд та територіальних пар орлана-білохвоста (Haliaeetus albicilla) використовували методику прочісування середньо- та старовікових лісових масивів, що примикають до водно-болотних угідь з відкритим плесом. Також використовували методику точкових обліків на майданчиках […]
Проєкт із мічення великого підорлика (Clanga clanga) GPS-GSM передавачами було розпочато нами у 2019 році за підтримки міжнародного гранту Ecotone-Telemetry та на сьогодні триває вже 4-й рік. Із деякими матеріалами цих досліджень можна ознайомитись у тематичній добірці дописів на нашому сайті. У даній публікації ми розглянемо питання локалізації великих підорликів у зимовий період упродовж 2019 […]
Сучасні бази даних спостережень за живою природою є важливим інструментом моніторингу тваринного і рослинного світу, передусім, завдяки тому, що дані збираються на чималій території від значної кількості спостерігачів. Створення і розвиток таких баз були зумовлені розвитком інтернету, спочатку дротового, пізніше і мобільного. Далі ми спробуємо на деяких прикладах розглянути можливості, переваги та вади сучасних онлайн […]
У бібліографічному переліку наведено 58 робіт, які містять інформацію про денних і нічних хижих птахів із території України, що вийшли друком у 2020 р. Ймовірно, бібліографія неповна, тому, якщо Ви маєте до неї доповнення, пишіть Максиму Гаврилюку (mg@raptors.org.ua). Файл буде оновлюватися з отриманням нової інформації.
У наших попередніх повідомленнях були наведені результати моніторингу розмноження змієїда (Circaetus gallicus), а також вибору та зміни гніздових ділянок і дерев. Окрім згаданих тем у процесі досліджень, що проводились протягом 2004-2021 років на території Київської, Чернігівської та Сумської областей, ми також фокусувалися на вивченні поведінки змієїда шляхом здебільшого прямих спостережень біля гніздових ділянок, а також […]
У 2021 році в рамках виконання проєкту «Полісся – дика природа без кордонів», що впроваджує Українське товариство охорони птахів, нами проводилось дослідження підорлика великого (Clanga clanga) в Рівненській області. Зокрема, було встановлено 8 фотопасток на гнізда цього виду в Рівненському природному заповіднику. Метою робіт було вивчення особливостей екології великого підорлика та успішності гніздування. У ході […]
