Змієїд на півночі України. Відвідування зайнятих гніздових ділянок іншими змієїдами в різні періоди
У наших попередніх повідомленнях були наведені результати моніторингу розмноження змієїда (Circaetus gallicus), а також вибору та зміни гніздових ділянок і дерев. Окрім згаданих тем у процесі досліджень, що проводились протягом 2004-2021 років на території Київської, Чернігівської та Сумської областей, ми також фокусувалися на вивченні поведінки змієїда шляхом здебільшого прямих спостережень біля гніздових ділянок, а також регулярного знімкування птахів. Нижче подані результати аналізу відвідування зайнятих гніздових ділянок іншими змієїдами під час міграцій та протягом періоду розмноження.
Насамперед слід зазначити, що, регулярно фотографуючи змієїдів біля гніздових ділянок, ми зібрали базу даних у понад 50 тисяч зображень, яка дозволила досить легко відрізняти місцевих птахів від інших змієїдів за типовими індивідуальними ознаками, до яких можна віднести: загальне забарвлення з урахуванням змін під час линяння з квітня до вересня, загальні обриси здебільшого у ковзаючому польоті, окремі прикмети, такі як форма тіла, шиї, голови та дзьоба. Зазвичай, наявність комплексу візуальних ознак разом із деякими особливостями поведінки дозволяє пересвідчитись у правильній ідентифікації певного птаха на певній території (Pismennyi, 2018). До того ж треба додати, що серед представників роду Circaetus саме Circaetus gallicus виділяється вираженою індивідуальною мінливістю забарвлення (Joubert, 2007), і ця особливість дає змогу спостерігачеві найбільш надійно відрізняти одного птаха від іншого. Ідентифікуючи місцевих територіальних птахів та інших змієїдів, а також птахів у дорослому та перехідному вбранні за характерними ознаками (Campora, Cattaneo, 2005; Forsman, 1999), ми проаналізували відвідування молодими та дорослими змієїдами декількох гніздових ділянок у періоди міграцій та розмноження за 18 років і 2283 години спостережень, з котрих 1929 (84%) – за 10 сезонів з 2012 до 2021 року включно.