Згідно з Європейським Червоним списком птахів змієїд (Circaetus gallicus) належить до рідкісних видів хижих птахів, популяції яких повільно зростають, а їхній стан не викликає занепокоєння. У той же час вид включено до Червоної книги України. Починаючи з 2004 року нами проводиться моніторинг розмноження змієїда у Київській, Чернігівській та Сумській областях, у районах, що належать до зон мішаних лісів і лісостепу. Нижче представлені деякі результати оцінки продуктивності гніздування змієїда в цих регіонах України.
Загалом за 18 років (2004-2021) було відслідковано 94 випадки з достовірним результатом розмноження, коли у територіальної пари змієїдів, що зайняли гніздову ділянку, пташеня або успішно залишило гніздо, або ні. Ще у 4 випадках результат розмноження не був підтверджений, але серед них ймовірно позитивні та ймовірно негативні результати розподіляються 2/2, тобто їх включення не мало б значного впливу на загальну статистику. Спостереження проводились на зайнятих гніздових ділянках 16 різних пар, пошук гнізд починався зазвичай у липні, підйом на гнізда не здійснювався, за деякими виключеннями в окремих ситуаціях. Індивідуальна ідентифікація територіальних птахів забезпечувалась за допомогою регулярного знімкування з використанням довгофокусних об’єктивів; з цією метою було зроблено понад 50 тисяч знімків змієїдів, здебільшого в польоті.
За період спостережень 55 молодих змієїдів успішно вилетіли із гнізд. Таким чином, середня продуктивність гніздування склала 0,59 молодих птахів на пару або зайняту гніздову територію. Цей показник дуже близький до продуктивності розмноження змієїда у Франції, яка була визначена на базі набагато ширшої статистичної вибірки: 2605/4577 = 0,57 молодих птахів на пару. Для півночі Білорусі Володимир Івановський наводить наступні дані: за період 1981-1988 рр. продуктивність складала 0,6 молодих птахів на пару; 1989-2010 рр. – 0,87; 1981-2002 рр. – 0,82. Однак, порівнюючи ці цифри, треба враховувати, яким чином визначались зайняті гніздові ділянки в рамках окремих досліджень, чи включались до розрахунку пари, що зайняли гніздову територію, але без підтвердження, що вони приступали до розмноження. Наприклад, Бернар Жубе і Жан-П’єр Малафос стверджують, що близько 10% територіальних пар змієїдів у центральній Франції регулярно утримуються від розмноження з невідомих причин. Підтвердити чи спростувати ці висновки для півночі України ми не можемо, оскільки, не турбуючи птахів на початку сезону, не обстежуючи гніздові ділянки до того моменту, коли це стає безпечно, неможливо відрізнити випадки, коли розмноження перервалось на початку, від тих, коли птахи взагалі до нього не приступили. При тому, що гніздова територія змієїдів дуже стала, господарі охороняють її від інших представників свого виду і намагаються зберегти за собою протягом багатьох років, незалежно від поточного успіху розмноження.
Шуліка рудий (Milvus milvus Linnaeus, 1758) є рідкісним гніздовим птахом на території України. Гібридна пара шулік рудого та чорного (Milvus migrans Boddaert, 1783) гніздиться в Львівській області ще з 2017 року. Фото шуліки з птахофабрики – 17.06.2021 Львівська область, Львівський район. Автор – Микола Скирпан У 2018 – 2021 рр. спільно із науковцями з Університету […]
Уже десятий рік поспіль відбуваються роботи щодо кільцюванню підорлика великого (Clanga clanga) в Україні. Єдиним плацдармом в Україні для цієї роботи виступають обширні болота Рівненського природного заповідника, де зосереджено ядро української популяції підорлика та налагоджена практика роботи із цим видом. Фото: Михайло Франчук, В’ячеслав Кайстро, дані зворотів Українського центру кільцювання У цьому дописі ми наводимо […]
У Чорнобильському біосферному радіаційно-екологічному біосферному заповіднику пугач (Bubo bubo) є рідкісним гніздовим видом. Раніше його відзначали в Яковецькому лісництві (в 1959 р.) і на сусідній території Дніпровсько-Тетерівського мисливського господарства (в 1955 р.) (Жежерін, 1969). У 1970-х рр. пугач також був зареєстрований у лісах уздовж р. Уж між селами Іллінці і Черевач (Рідкісні та зникаючі …, […]
Застосування передавачів різних конструкцій дозволяють отримати нові дані щодо індивідуального переміщення та причин загибелі хижих птахів. Представляємо вашій увазі історію життя орлана-білохвоста (Haliaeetus albicilla), який народився в Сербії, був врятований у Румунії та трагічно загинув в Україні. Фото: Bartha Botond Zsolt та Максим Височин Основна популяція орлана-білохвоста в Сербії гніздиться вздовж Дунаю. Задор народився в […]
Як відомо, сова вухата (Asio otus) у період гніздування тісно пов’язана із деревною рослинністю, де влаштовує кладку у старих гніздах воронових або хижих птахів (Пукинский, 1977). В Європі та Північній Америці відомі поодинокі випадки гніздування сови вухатої на землі (Glue, 1977; Maples et al., 1995). У 2020 році нами було виявлено унікальний випадок гніздування цього […]
16 березня 2021 року в Інституті зоології ім. І. І. Шмальгаузена НАН України відбувся захист кандидатської дисертації Кузьменка Юрія Валерійовича на тему: «Совоподібні (Strigiformes) Центрального та Східного Полісся України». Спеціальність 03.00.08 – зоологія. Науковий керівник: Гаврись Гліб Георгійович, кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник Інституту зоології ім. І. І. Шмальгаузена НАН України, завідувач відділу фауни та […]
Регіональний ландшафтний парк «Краматорський» має площу 2247,82 га, розташований у Донецькій області. Наші дослідження фауни та екології хижих птахів на території парку та в його околицях тривали протягом 2004-2011 рр. та були продовжені в 2020 році. Протягом лютого-грудня 2020 року під час досліджень території регіонального ландшафтного парку «Краматорський» та його околиць (північ Донецької області) нами […]
9 лютого 2021 року в Інституті зоології ім. І.І. Шмальгаузена НАН України відбувся захист кандидатської дисертації Височина Максима Олеговича на тему: «Денні хижі птахи (Falconiformes) Донецького кряжу: особливості біотопічного розподілу і динаміка популяцій у градієнті антропогенного навантаження». Спеціальність 03.00.08 – зоологія. Науковий керівник: Атемасова Тетяна Андріївна, кандидат біологічних наук, Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, […]
У січні 2021 року нами було продовжено обліки зимуючих орланів-білохвостів (Haliaeetus albicilla) на території Чорнобильського радіаційно-екологічного заповідника. Із результатами попередніх робіт можна ознайомитись за посиланням. Другий етап зимових обліків 2020/2021 рр. було проведено з 25 по 27 січня 2021 року. Як і під час першого етапу, ми обстежували лівий та правий береги Прип’яті, а також […]
