Регіональний ландшафтний парк «Краматорський» має площу 2247,82 га, розташований у Донецькій області. Наші дослідження фауни та екології хижих птахів на території парку та в його околицях тривали протягом 2004-2011 рр. та були продовжені в 2020 році.
Протягом лютого-грудня 2020 року під час досліджень території регіонального ландшафтного парку «Краматорський» та його околиць (північ Донецької області) нами проводився пошук гнізд хижих птахів з їх подальшим оглядом у весняно-літній період (квітень – червень). Загалом було зареєстровано 66 гнізд, які належали денним хижим птахам або вороновим. Серед них у гніздовий сезон 2020 року птахами було зайнято 27 гнізд, які належали шуліці чорному Milvus migrans Boddaert, 1783 (1 гніздо), яструбу великому Accipiter gentilis Linnaeus, 1758 (10 гнізд), канюку звичайному Buteo buteo Linnaeus, 1758 (10 гнізд), орлу-карлику Hieraaetus pennatus Gmelin, 1788 (1 гніздо), боривітру звичайному Falco tinnunculus Linnaeus, 1758 (2 гнізда) та круку Corvus corax Linnaeus, 1758 (3 гнізда). Гнізда переважно розташовувались у байрачних дібровах. По одному гнізду крука та боривітра були знайдені на металевих опорах ЛЕМ. Ще одне гніздо боривітра розташовувалось на технічному поверсі 9-ти поверхового будинку у місті Краматорськ. Також у вироблених крейдяних кар’єрах та по крейдяних ущелинах було виявлено 7 локацій пугача Bubo bubo Linnaeus, 1758. На одній ділянці птахи підтверджено гніздились.
Навпроти 2 гнізд канюка звичайного було встановлено фотопастки, за допомогою яких було отримано декілька годин відеоматеріалу з реакцій пташенят на дорослих птахів, їх живлення тощо.
Дослідження денних хижих птахів на цих територіях нами здійснювалось і раніше – у 2004-2011 роках. За останні 10 років на 5 ділянках зник на гніздуванні орел-карлик, на 1 ділянці перестав зустрічатись шуліка чорний. Не зустріли у місцях колишнього гніздування і яструба малого. Також протягом 2020 року в околицях міста Краматорськ не реєстрували осоїда, луня лучного та канюка степового. Але у той же час спостерігали орлана-білохвоста на ділянках, де вид раніше не реєструвався (поблизу смт Ясногірка та Шабельківка). Вірогідно, залишення місць гніздування «лісовими» хижими птахами пов’язано з активним лісокористуванням у байрачних лісах протягом 2015-2019 років, а саме рубкою стиглих та пристигаючих дерев.
У 2021 році спостереження за денними хижими птахами та пошук (перевірка) їх гнізд на півночі Донеччини буде продовжено.
9 лютого 2021 року в Інституті зоології ім. І.І. Шмальгаузена НАН України відбувся захист кандидатської дисертації Височина Максима Олеговича на тему: «Денні хижі птахи (Falconiformes) Донецького кряжу: особливості біотопічного розподілу і динаміка популяцій у градієнті антропогенного навантаження». Спеціальність 03.00.08 – зоологія. Науковий керівник: Атемасова Тетяна Андріївна, кандидат біологічних наук, Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, […]
У січні 2021 року нами було продовжено обліки зимуючих орланів-білохвостів (Haliaeetus albicilla) на території Чорнобильського радіаційно-екологічного заповідника. Із результатами попередніх робіт можна ознайомитись за посиланням. Другий етап зимових обліків 2020/2021 рр. було проведено з 25 по 27 січня 2021 року. Як і під час першого етапу, ми обстежували лівий та правий береги Прип’яті, а також […]
Як повідомлялося раніше, у 2019 році нами були розпочато дослідження підорлика великого (Clanga clanga) на півночі України за грантової підтримки ECOTONE TELEMETRY GRANT 2018. Його метою є вивчення поведінки великих підорликів у гніздовий період та їх міграційних переміщень за допомогою GSM-передавачів. Результати робіт за 2019 та початок 2020 можна прочитати за посиланням. Із помічених нами у […]
Як і минулі роки, ми продовжуємо зимовий моніторинг чисельності орлана-білохвоста (Haliaeetus albicilla) на території Чорнобильського радіаційно-екологічного заповідника, який почали ще взимку 2008-2009 рр. та здійснюємо щороку (див. за 2018 , 2019, 2020). Перший етап зимових обліків 2020/2021 рр. було проведено з 14 по 17 грудня 2020 року. Знаючи, де орлани частіше зустрічаються, ми обстежували лівий та […]
29/11/2020. Гаврилюк М., Омер Т., Шеремет О., Казанник В., Причепа М., Сапуга О., Сніцар О. Польові дослідження
Могильник (Aquila heliaca) у Середньому Придніпров’ї є рідкісним видом. Останні знахідки гнізд у регіоні стосуються території Знам’янського району Кіровоградської області та датовані кінцем ХХ ст. (Грищенко, 2001; Шевцов и др., 2004). Пізніше – 19.06.2016 р. – у цих місцях спостерігали дорослого птаха. Дорослого могильника також спостерігали 06.05.1999 р. біля с. Поселянівка (Олександрійський район Кіровоградської області). […]
В весенне-летний период 2019-2020 гг. во время орнитологических наблюдений в южной части Акимовского района Запорожской области на территории проектируемой ветроэлектростанции нами проводился учёт хищных птиц и сов. Всего собрана информация о 15 видах. В данном сообщении мы представляем результаты исследования лугового луня (Circus pygargus), анализируем основные угрозы на местах гнездования и делимся нашим опытом охраны […]
Восьмий рік поспіль продовжуються дослідження гніздової популяції підорлика великого (Clanga clanga) в умовах Рівненського природного заповідника. Деякі результати досліджень за 2017-2018 рр. ви можете прочитати на нашому сайті. Після закінчення польових робіт 2020 року хочемо представити коротенький звіт про виконану роботу. Традиційно, кожного року нами перевіряється стан гніздування відомих та потенційних місць гніздування на предмет […]
Змієїд (Circaetus gallicus) належить до рідкісних гніздових видів хижих птахів зони відчуження Чорнобильської АЕС. Прямі спостереження у сезон розмноження показують, що за щільністю гніздових територій змієїда зона відчуження не має суттєвих відмінностей від інших районів українського Полісся. Проте знахідки жилих гнізд цього виду в її межах не відомі з моменту аварії 1986 року. У рамках […]
Гриф чорний (Aegypius monachus) в Україні гніздиться тільки у Гірському Криму. Його зальоти за межі Кримського півострова протягом останніх десятиліть є дуже рідкісними. Походження таких птахів є нез’ясованим. Цвелих О.М. із спавторами (Грифовые птицы…, 2018) вважають, що ці грифи мають європейська (а не кавказьке) походження. У 2020 році нестатевозрілий чорний гриф із передавачем широко кочував […]
