Бібліографія робіт по хижих птахах України за 2015 рік

У бібліографічному переліку наведено 49 робіт, які містять інформацію про соколоподібних і сов із території України, що вийшли друком у 2015 р. Ймовірно, бібліографія неповна, тому, якщо Ви маєте до неї доповнення, пишіть Максиму Гаврилюку (mg@raptors.org.ua). Файл буде оновлюватися з отриманням нової інформації.

Два кібчика з румунськими передатчиками гніздяться в Україні

У країнах Західної Європи триває вивчення міграції кібчиків (Falco vespertinus) за допомогою супутникових передатчиків. Раніше ми вже писали про випадки, коли у післягніздовий період кібчики з Угорщини трималися перед початком осінньої міграції на території України, а також про міграцію через територію України кібчиків, помічених у Казахстані. Мічення кібчиків триває, представляємо нові результати (з деталями переміщень птахів можна ознайомитись на сайті satellitetracking.eu).

Двоє птахів було відловлено та помічено в Румунії на місцях передміграційної концентрації. Доросла самка, якій було дано імʾя Marina, була відловена 14.09.2015. Вона вже дві зими успішно провела в Африці та вдруге повернулася на місце гніздування. В обох випадках вона гніздиться на території України – біля м. Красноперекопська (Крим). Характерно, що під час міграції кожного разу вона використовувала інший пролітний шлях та перетинала Середземне море. Самка, якій було дано імʾя Ringló, було відловено 22.09.2016. На момент відлову птах мав вбрання другого календарного року. Самка успішно перезимувала в Африці та на гніздування повернулася в Україну – в Кілійський район Одеської області. Цікаво, що міграційний шлях мав петлеподібну форму – кібчик повернувся в Європу через Гібралтар.

Так мічення кібчиків за кордоном допомагає нам більше дізнатися про птахів України, адже для них кордонів не існує.

Максим Гаврилюк, Український центр досліджень хижих птахів

Конференція «Орлан-білохвіст 2017»

5-7 жовтня 2017 року в Естонії відбудеться Міжнародна конференція, присвячена орлану-білохвосту (Haliaeetus albicilla). Конференція організована естонським Eagle Club за підтримки Міністерства навколишнього середовища Естонії та Центру екологічних інвестицій Естонії. Раніше аналогічна конференція проходила у 2000 році у Швеції.

Seaeagle 2017 conference

Попередньо заплановано наступні напрямки роботи конференції:

популяційна динаміка і генетика;
антропогенні загрози (отруєння свинцем, полювання, вітряна енергетика);
орлани як індикатори стану довкілля;
покращення поінформованості громадськості;
досвід охорони і ефективного управління;
взаємовідносини з іншими видами.

Пропонується дві форми представлення матеріалів: усна доповідь (20 хв.) або стендова доповідь (постер).
Реєстрація запрошених учасників конференції відкрита до 30 квітня. Після цього буде доступна вільна реєстрація (до 80 учасників конференції).
Організатори конференції планують оплатити учасникам усі місцеві витрати – трансфер від аеропорту до місця проведення конференції та у зворотному напрямку, проживання і харчування.

Більш детальну інформацію щодо конференції можна знайти на сайті: http://www.kotkas.ee/seaeagle2017/

Хищные птицы Приворсклья

В 2010 году в сборнике «Птахи степового Придніпров’я» была опубликована работа автора данного сообщения «Хищные птицы Приворсклья», которая была написана на русском языке и переведена редактором издания на украинский, при этом перевод содержит отдельные ошибки. После указанной публикации были собраны новые сведения о встречах хищных птиц в бассейне р. Ворскла, что и побудило к написанию новой работы. Также удалось сделать несколько снимков найденных гнезд хищных птиц.

С точки зрения орнитологических исследований, долина р. Ворскла в пределах Полтавской области является практически не изученной. Лишь в работах Н.И. Гавриленко содержатся некоторые сведения, касающиеся орнитофауны Полтавской области в целом (Гавриленко, 1917, 1929). Есть ряд работ, касающихся хищных птиц р. Кагамлык (Роговий, 1999) и окрестностей с. Лазорки Оржицкого района Полтавской области (Шаповал, 2013 а, б, в) (р. Гнилая Оржица, приток р. Сула). При этом фактически отсутствуют литературные сведения о хищных птицах р. Ворскла в пределах Украины, а особенно нижнего ее течения.

Читать далее »

Регистрации воробьиного сычика (Glaucidium passerinum) в Киевской области

Воробьиный сычик внесен в последнее издание Красной книги Украины (Башта, Кузьменко, 2009). На территории нашего государства этот вид обитает преимущественно в хвойных лесах Украинских Карпат. В последние десятилетия его стали очень редко регистрировать в северных участках Украинского Полесья на территориях, которые граничат с Беларусью и Россией, а это Сумская (Кныш, Бугаев, 2009), Черниговская (Домашевский, 2008), Житомирская (Жила, 1998; Жила, Кузьменко, 1998; Домашевський, 2008а), Ровенская (Химин, 2006, 2008, 2009) и Волынская области (Гнатина, Шкаран, 2011). Участившиеся встречи территориальных птиц на гнездовых участках на севере Украины является следствием расширения ареала воробьиного сычика на юг.

Первая находка воробьиного сычика в Киевской области относится к осенне-зимнему периоду на севере бывшей Полтавской губернии: 21.12.1916 г. в окрестностях с. Софиевка Переяславского уезда (сейчас Барышевский район Киевской области) найден мертвый обмерзший экземпляр (Гавриленко, 1929). Учитывая сроки находки, данная особь относилась к кочующей. Единственная встреча в гнездовой период с этим видом в Киевской области произошла в Чернобыльской зоне отчуждения (ЧЗО) на границе с Беларусью у с. Баровичи Наровлянского района Гомельской области. Сычик наблюдался А.С. Влащенко 30.06.2009 г. в Лубянском лесничестве. Птица в сумерках подлетела близко к человеку во время отлова рукокрылых (Домашевский и др., 2012). По личному сообщению В.Ч. Домбровского, 19.11.2016 г. им в белоруской части наблюдался воробьиный сычик у с. Ясенок, что в 3-4 км на север от с. Боровичи.

Читать далее »

Спостереження деяких видів сов на Київщині

12 лютого 2017 року в Миронівському та Кагарлицькому районах Київської області на ділянці довжиною в 33 км від с. Маслівка до м. Ржищів були проведені нічні обліки совоподібних. В якості засобу пересування використовувався автомобіль.

На всьому шляху нам вдалося зустріти 4 сови, дві з яких були болотяними (Asio flammeus), одна — вухата (Asio otus), видову належність ще однієї нам не вдалося встановити — сова досить швидко злетіла з присади і зникла у полях. Як відомо, сова болотяна занесена до Червоної книги України (2009). Зимує на всій території країни, проте конкретних випадків зустрічі взимку на півночі країни обмаль.

Спостереження проводилися вночі після 22:00 за київським часом. Сови сиділи на присадах (деревах, камінні) вздовж узбіччя дороги. Обидві болотяні сови знаходилися на відстані до 1 км від межі населеного пункту. В місцях, де узбіччя було щільно засаджене дорослими високими деревами, сови виявлені не були. Найбільш характерні місця присад — сухі низькі дерева, велике каміння, одиночні молоді невисокі дерева. В усіх випадках з присади птах мав можливість вільно злетіти. До сов під’їжджали повільно із ввімкненими фарами. Фотографували не виходячи із авто.

А. Сімон, І. Петрущенков, О. Малигіна

Обліки зимуючих орланів-білохвостів на Середньому Дніпрі в січні 2017 року

У січні 2017 року в ході традиційних зимових обліків водно-болотних птахів нами було здійснено також облік орланів-білохвостів (Haliaeetus albicilla). Результати наших досліджень за попередні роки можна знайти на сайті (2010, 2011, 2012, 2011-2012, 2014, 2016).

Погодні умови грудня 2016 року та січня 2017 року в цілому відповідали зимовому періоду. Вже у першій декаді грудня розпочалося замерзання акваторії Кременчуцького водосховища і на початку третьої декади цього місяця льодова обстановка стала типовою для зими – незамерзаючими залишились ділянки Дніпра нижче ГЕС, а також у місцях скидів теплих вод. Площа відкритої води відрізнялася залежно від морозів. Так, у результаті потепління наприкінці грудня – на початку січня на Кременчуцькому водосховищі утворилася велика ополонка. Під час сильних морозів навіть біля ГЕС ділянки відкритої води залишались невеликими. Проте, як показують наші спостереження біля Канівської ГЕС водоплавні птахи, а разом з ними і орлани, успішно витримують такі зниження температури (детальніше див: Грищенко и др., 2013).

Читать далее »

Всесвітня конференція по совах (2017) – анонс

World Owl Conference 201726-30 вересня 2017 року в м. Евора (Португалія) відбудеться Всесвітня конференція по совах.

Ключові терміни:

• Реєстрація – з 1 березня до 31 серпня 2017 року (у т.ч. рання реєстрація – 1 березня – 31 травня, звичайна реєстрація – 1 червня – 31 серпня).
• Подання тез – з 1 березня до 15 серпня 2017 року.

Попередня аналогічна конференція проходила 10 років тому в Голландії.
Більше інформації про конференцію на офіційному сайті.

Володимиру Валентиновичу Івановському – 70 років!

17 грудня 2016 року дослідник хижих птахів Білорусі святкує свій ювілей.

Володимир Валентинович народився в 1946 році в Дагестані. Його дитинство пройшло у Ставропольському краї. У 1975 закінчив Таганрозький педагогічний інститут за спеціальністю викладач математики, а в 1981 році – Орехово-Зуївський педагогічний інститут за спеціальністю викладач біології. З 1972 року пов’язав своє життя з Вітебською областю Білорусі та, за його словами, закохався у природу Вітебського Поозерʾя.

Захоплення хижими птахами розпочалося після книги В.М. Галушина «Хищные птицы». На сьогодні Володимир Валентинович – визнаний фахівець з хижих птахів.
Першим вагомим результатом дослідження соколоподібних став захист у 1986 році кандидатської дисертації на тему: «Рідкісні хижі птахи Білоруського Поозерʾя та шляхи їх охорони».
Володимир Валентинович відомий розробкою «піків-дереволазів», схему яких уперше опублікував у 1989 році. Нині його модернізовану модель використовують багато орнітологів, що вивчають біологію птахів, гнізда яких розташовано на важкодоступних деревах.

Читать далее »

Обліки орланів-білохвостів на місцях осінньої концентрації в районі Кременчуцького водосховища восени 2016 року

У 2016 році нами було продовжено моніторинг чисельності орлана-білохвоста (Haliaeetus albicilla) на місцях концентрації в осінній період у районі Кременчуцького водосховища. Результати досліджень за попередні роки можна прочитати на нашому сайті (2009 рік, 2010 рік, 2011 рік, 2013 рік, 2014 рік, 2015 рік).

Орлани-білохвости на ставках. Фото М. Борисенко.

Обліки орланів проводили протягом вересня – листопада в місцях концентрації орланів – на риборозплідних ставках та мілководних ділянках водосховища, де концентруються водоплавні птахи. Обліками охоплено три ділянки: ставки біля смт Іркліїв (Чорнобаївський район Черкаської області); ставки біля сіл Липове – Бугаївка (Глобинський район Полтавської області) та прилеглі ділянки Сульської затоки; акваторія Кременчуцького водосховища в районі Липівського орнітологічного заказника (Золотоніський район Черкаської області). У порівнянні з минулим роком не було проведено обліків на ставках біля с. Лозівок (Черкаський район) та біля сіл Червона Слобода – Сагунівка (Черкаський район). У Липівському заказнику обстеження проводили 2-3 рази на місяць, у цьому випадку за кожний місяць використано максимальну чисельність. Усього було проведено 11 обліків. У них, крім авторів повідомлення, також брали участь David Soares, Катерина Лавріненко, Інна Шиндер та Ірина Пуха.

Читать далее »