Моніторинг гніздування сови бородатої в Рівненській області

Моніторинг популяції сови бородатої (Strix nebulosa) у Рівненському природному заповіднику здійснюється протягом 5 років. З результатами робіт за 2015 рік можна ознайомитись на нашому сайті. У даному повідомлені наведено результати досліджень за 2017 рік.

Рівненським природним заповідником 2017 рік оголошено як «Регіональний рік сов», що передбачає проведення ряду екологоосвітніх та наукових заходів, пов’язаних із життям сов. Одним із них є моніторинг популяції сови бородатої. Його здійснювали на 4 масивах Рівненського ПЗ («Сомине», Сарненський район; «Переброди», Дубровицький, Рокитнівський р-ни; «Сира Погоня», Рокитнівський р-н; «Білоозерський», Вололодимерецький р-н) та їх околиць (віддаль від меж заповідника приблизно на 10-15 км). Площа, охоплена дослідженням, складає близько 550 км2, їх проводили протягом березня – червня.

Починаючи з початку березня перевірялись усі потенційні місця гніздування – гнізда денних хижих птахів, чорного лелеки, штучні платформи, інші об’єкти (борті, трухляві нішоподібні дерева), а також проводились нічні обліки. Загалом обстежено близько 80 гнізд, серед яких 60 – у заповіднику. Проведено 10 нічних обліків.
У результаті виявилось, що із 80 гнізд 20 були зайняті совою бородатою, додатково також відмічено 5 гніздових територій під час нічних обліків. На гнізда ми вилазили за допомогою спеціального спелеологічного спорядження, кільцювання пташенят проводили на гніздах та на присадах, на які вони сідали після вильоту з гнізда.

Читати далі »

Експедиція з вивчення балабана на півдні України в 2017 роцi

Вивчення поширення, чисельності та екології балабана (Falco cherrug) на півдні України здійснюється нами багато років. Результати досліджень за 2016 рік можна прочитати на нашому сайті. У 2017 році було здійснено експедицію в Одеську область. Поїздка мала на меті: перевірку відомих місць гніздування балабана для моніторингу популяції, пошук нових міць гніздування, мічення молодих птахів передатчиками для вивчення їхніх подальших міграційних переміщень.

Експедиція відбулася в рамках міжнародного проекту, присвяченого вивченню і охороні балабана. У першій його частині 29-30 травня Юрій Милобог та Максим Гаврилюк здійснювали моніторинг гніздових територій балабана. Він був продовжений протягом 31 травня – 4 червня спільно з угорським фахівцем Matyas Prommer. 2 травня учасники експедиції зустрілися з Emanuel Baltag (Румунія) та Віталій Ашдер (Молдова) та провели спільні дослідження на території Молдови.

У ході експедиції на території Одеської області нами було перевірено 8 відомих гніздових територій балабана. У трьох випадках на місцях, де у 2016 році гніздились балабани, цього року дорослих птахів виявлено не було. Ще дві пари трималися на гніздовій території, проте не мали пташенят. Лише три пари балабанів мали пташенят. Характерно, що в одному з цих випадків пташенята в гнізді ще були у першому пуховому наряді.

Читати далі »

Знахідка луня лучного на гніздуванні в Черкаській області

Лунь лучний (Circus pygargus) в Україні гніздиться переважно в Поліссі, у центральній України є рідкісним на гніздуванні (Полуда, 2009). Судячи з літератури, у ХІХ – на початку ХХ ст. він був звичайним гніздовим видом на території Черкаської області. Але пізніше чисельність скоротилася. Під час спеціальних досліджень хижих птахів у Черкаській області В.І. Стригунов (1986) у гніздовий період виявив лише одну пару на Ірдинських болотах, проте гнізда знайти не вдалось.

Протягом останніх 20-30 років падіння чисельності луня лучного в Україні продовжилось. Тому не дивно, що в цей період на Черкащині його гнізд не знаходили. Грищенко В.М. спостерігав пару лучних лунів 18.05.2005 р. у долині р. Супой біля с. Підставки Золотоніського району (Гаврилюк та ін., 2005). Було також декілька зустрічей поодиноких птахів у першій половині травня, проте це могли бути пролітні птахи.

23 липня 2017 року під час обстеження долини р. Тясмин нами протягом дня в одному місці неодноразово спостерігалися самець і самка лучного луня. Гніздо цієї пари було знайдене на луках, які біля села використовуються для випасу. Гніздо було розташовано в пониженні рельєфу шириною 30-40 м та довжиною близько 100 м, заросле осокою та місцями кропивою. Висота осоки на момент виявлення гнізда становила 60-80 см. Гніздо виглядало як витоптана платформа на землі із залишками шерсті та пір’я. На цьому місці виявлено двоє повністю оперених пташенят, які при появі спостережника сховалися у траву поруч з гніздом.
Характерно, що самець лучного луня відганяв іншого самця з гніздової території. Це дозволяє передбачати гніздування ще однієї пари неподалік.

Читати далі »

Бібліографія робіт по хижих птахах України за 2015 рік

У бібліографічному переліку наведено 49 робіт, які містять інформацію про соколоподібних і сов із території України, що вийшли друком у 2015 р. Ймовірно, бібліографія неповна, тому, якщо Ви маєте до неї доповнення, пишіть Максиму Гаврилюку (mg@raptors.org.ua). Файл буде оновлюватися з отриманням нової інформації.

Два кібчика з румунськими передатчиками гніздяться в Україні

У країнах Західної Європи триває вивчення міграції кібчиків (Falco vespertinus) за допомогою супутникових передатчиків. Раніше ми вже писали про випадки, коли у післягніздовий період кібчики з Угорщини трималися перед початком осінньої міграції на території України, а також про міграцію через територію України кібчиків, помічених у Казахстані. Мічення кібчиків триває, представляємо нові результати (з деталями переміщень птахів можна ознайомитись на сайті satellitetracking.eu).

Двоє птахів було відловлено та помічено в Румунії на місцях передміграційної концентрації. Доросла самка, якій було дано імʾя Marina, була відловена 14.09.2015. Вона вже дві зими успішно провела в Африці та вдруге повернулася на місце гніздування. В обох випадках вона гніздиться на території України – біля м. Красноперекопська (Крим). Характерно, що під час міграції кожного разу вона використовувала інший пролітний шлях та перетинала Середземне море. Самка, якій було дано імʾя Ringló, було відловено 22.09.2016. На момент відлову птах мав вбрання другого календарного року. Самка успішно перезимувала в Африці та на гніздування повернулася в Україну – в Кілійський район Одеської області. Цікаво, що міграційний шлях мав петлеподібну форму – кібчик повернувся в Європу через Гібралтар.

Так мічення кібчиків за кордоном допомагає нам більше дізнатися про птахів України, адже для них кордонів не існує.

Максим Гаврилюк, Український центр досліджень хижих птахів

Конференція «Орлан-білохвіст 2017»

5-7 жовтня 2017 року в Естонії відбудеться Міжнародна конференція, присвячена орлану-білохвосту (Haliaeetus albicilla). Конференція організована естонським Eagle Club за підтримки Міністерства навколишнього середовища Естонії та Центру екологічних інвестицій Естонії. Раніше аналогічна конференція проходила у 2000 році у Швеції.

Seaeagle 2017 conference

Попередньо заплановано наступні напрямки роботи конференції:

популяційна динаміка і генетика;
антропогенні загрози (отруєння свинцем, полювання, вітряна енергетика);
орлани як індикатори стану довкілля;
покращення поінформованості громадськості;
досвід охорони і ефективного управління;
взаємовідносини з іншими видами.

Пропонується дві форми представлення матеріалів: усна доповідь (20 хв.) або стендова доповідь (постер).
Реєстрація запрошених учасників конференції відкрита до 30 квітня. Після цього буде доступна вільна реєстрація (до 80 учасників конференції).
Організатори конференції планують оплатити учасникам усі місцеві витрати – трансфер від аеропорту до місця проведення конференції та у зворотному напрямку, проживання і харчування.

Більш детальну інформацію щодо конференції можна знайти на сайті: http://www.kotkas.ee/seaeagle2017/

Хищные птицы Приворсклья

В 2010 году в сборнике «Птахи степового Придніпров’я» была опубликована работа автора данного сообщения «Хищные птицы Приворсклья», которая была написана на русском языке и переведена редактором издания на украинский, при этом перевод содержит отдельные ошибки. После указанной публикации были собраны новые сведения о встречах хищных птиц в бассейне р. Ворскла, что и побудило к написанию новой работы. Также удалось сделать несколько снимков найденных гнезд хищных птиц.

С точки зрения орнитологических исследований, долина р. Ворскла в пределах Полтавской области является практически не изученной. Лишь в работах Н.И. Гавриленко содержатся некоторые сведения, касающиеся орнитофауны Полтавской области в целом (Гавриленко, 1917, 1929). Есть ряд работ, касающихся хищных птиц р. Кагамлык (Роговий, 1999) и окрестностей с. Лазорки Оржицкого района Полтавской области (Шаповал, 2013 а, б, в) (р. Гнилая Оржица, приток р. Сула). При этом фактически отсутствуют литературные сведения о хищных птицах р. Ворскла в пределах Украины, а особенно нижнего ее течения.

Читати далі »

Регистрации воробьиного сычика (Glaucidium passerinum) в Киевской области

Воробьиный сычик внесен в последнее издание Красной книги Украины (Башта, Кузьменко, 2009). На территории нашего государства этот вид обитает преимущественно в хвойных лесах Украинских Карпат. В последние десятилетия его стали очень редко регистрировать в северных участках Украинского Полесья на территориях, которые граничат с Беларусью и Россией, а это Сумская (Кныш, Бугаев, 2009), Черниговская (Домашевский, 2008), Житомирская (Жила, 1998; Жила, Кузьменко, 1998; Домашевський, 2008а), Ровенская (Химин, 2006, 2008, 2009) и Волынская области (Гнатина, Шкаран, 2011). Участившиеся встречи территориальных птиц на гнездовых участках на севере Украины является следствием расширения ареала воробьиного сычика на юг.

Первая находка воробьиного сычика в Киевской области относится к осенне-зимнему периоду на севере бывшей Полтавской губернии: 21.12.1916 г. в окрестностях с. Софиевка Переяславского уезда (сейчас Барышевский район Киевской области) найден мертвый обмерзший экземпляр (Гавриленко, 1929). Учитывая сроки находки, данная особь относилась к кочующей. Единственная встреча в гнездовой период с этим видом в Киевской области произошла в Чернобыльской зоне отчуждения (ЧЗО) на границе с Беларусью у с. Баровичи Наровлянского района Гомельской области. Сычик наблюдался А.С. Влащенко 30.06.2009 г. в Лубянском лесничестве. Птица в сумерках подлетела близко к человеку во время отлова рукокрылых (Домашевский и др., 2012). По личному сообщению В.Ч. Домбровского, 19.11.2016 г. им в белоруской части наблюдался воробьиный сычик у с. Ясенок, что в 3-4 км на север от с. Боровичи.

Читати далі »

Спостереження деяких видів сов на Київщині

12 лютого 2017 року в Миронівському та Кагарлицькому районах Київської області на ділянці довжиною в 33 км від с. Маслівка до м. Ржищів були проведені нічні обліки совоподібних. В якості засобу пересування використовувався автомобіль.

На всьому шляху нам вдалося зустріти 4 сови, дві з яких були болотяними (Asio flammeus), одна – вухата (Asio otus), видову належність ще однієї нам не вдалося встановити – сова досить швидко злетіла з присади і зникла у полях. Як відомо, сова болотяна занесена до Червоної книги України (2009). Зимує на всій території країни, проте конкретних випадків зустрічі взимку на півночі країни обмаль.

Спостереження проводилися вночі після 22:00 за київським часом. Сови сиділи на присадах (деревах, камінні) вздовж узбіччя дороги. Обидві болотяні сови знаходилися на відстані до 1 км від межі населеного пункту. В місцях, де узбіччя було щільно засаджене дорослими високими деревами, сови виявлені не були. Найбільш характерні місця присад – сухі низькі дерева, велике каміння, одиночні молоді невисокі дерева. В усіх випадках з присади птах мав можливість вільно злетіти. До сов під’їжджали повільно із ввімкненими фарами. Фотографували не виходячи із авто.

А. Сімон, І. Петрущенков, О. Малигіна

Обліки зимуючих орланів-білохвостів на Середньому Дніпрі в січні 2017 року

У січні 2017 року в ході традиційних зимових обліків водно-болотних птахів нами було здійснено також облік орланів-білохвостів (Haliaeetus albicilla). Результати наших досліджень за попередні роки можна знайти на сайті (2010, 2011, 2012, 2011-2012, 2014, 2016).

Погодні умови грудня 2016 року та січня 2017 року в цілому відповідали зимовому періоду. Вже у першій декаді грудня розпочалося замерзання акваторії Кременчуцького водосховища і на початку третьої декади цього місяця льодова обстановка стала типовою для зими – незамерзаючими залишились ділянки Дніпра нижче ГЕС, а також у місцях скидів теплих вод. Площа відкритої води відрізнялася залежно від морозів. Так, у результаті потепління наприкінці грудня – на початку січня на Кременчуцькому водосховищі утворилася велика ополонка. Під час сильних морозів навіть біля ГЕС ділянки відкритої води залишались невеликими. Проте, як показують наші спостереження біля Канівської ГЕС водоплавні птахи, а разом з ними і орлани, успішно витримують такі зниження температури (детальніше див: Грищенко и др., 2013).

Читати далі »