Міграція великих підорликів територією України (за даними стеження за допомогою передавачів)

Підорлик великий (Aquila clanga) за критеріями МСОП належить до уразливих видів. В Україні він залишається одним з найменш вивчених хижих птахів. Його чисельність оцінюють лише в 10-20 пар (Домашевський, 2009). У той же час через територію України мігрують підорлики, що гніздяться у більш північних регіонах – Білорусі та країнах Балтії. Зокрема, в Білорусі гніздиться 90-120 пар цього виду (Домбровский, 2009). Однак візуальних спостережень, що дозволяють охарактеризувати терміни та шляхи міграції великих підорликів територією України, дуже мало.

У 2017 році в Білорусі було реалізовано проект мічення великих підорликів передавачами, який дозволяє отримати нові дані щодо цього питання. Основними виконавцями проекту стали знані фахівці великих підорликів – Уло Вялі (Естонія) та Валерій Домбровський (Білорусь). Більш детально про мічення птахів можна прочитати на сайті «Ахова птушак Бацькаўшчыны». Крім того, раніше в Естонії було надіто передавачі на 3-х великих підорликів. Результати стеження за переміщеннями цих птахів доступні на сайті.

Нами у цьому повідомлення проаналізовано осінні переміщення 9 підорликів – 6 з Білорусі та 3 – з Естонії. Усі білоруські підорлики були відловленими дорослими у гніздовий період 2017 року. Підорликам з Естонії передавачі було надіто багато років тому, станом на 2017 рік вони є дорослими.

Читати далі »

Международная конференция по сохранению местообитаний, охране и изучению малого подорлика в Болгарии

11-14 сентября 2017 года в Болгарии проходила Международная конференция, посвященная охране и изучению малого подорлика (Clanga pomarina). Организаторами выступили Болгарское общество охраны птиц (BSPB – BirdLife Bulgaria) и Административное лесное агентство (EFA). Название конференции – «Сохранение ключевых лесных местообитаний малого подорлика в Болгарии».

Местом для проведения конференции был выбран г. Бургас, который расположен на побережье Черного моря у знаменитой курортной зоны возле Золотых песков. В работе конференции приняли участие около 60 исследователей малого подорлика из 15 стран Европы и юго-западной Азии (Иран). Участники конференции выступили с устными докладами и представили тематические постеры. Помимо современного состояния популяций орлов в странах Европы, обсуждались проблемы охраны птиц на местах гнездования и на путях миграций. Также были обсуждения по питанию орлов в различных местообитаниях ареала. Согласно информации наших коллег, на просторах всего ареала гнездования малого подорлика его состояние является стабильным с некоторой флуктуацией в отдельные годы. Только в Венгрии за последние десятилетия численность сократилась почти в два раза. Причиной является неправильное (не усовершенствованное) ведение лесного и сельского хозяйства. В Европейской части России малый подорлик расширяет свой гнездовой ареал и продвигается на восток. С этим связано то, что на Кавказе, а именно в Грузии, в местах концентраций перелетных хищных птиц осенью, регистрируется до 9000 малых подорликов. В Украине, как и прежде, гнездовая популяция оценивается в 1100-1300 пар.

Очень важным моментом совещания было общение с коллегами, где мы делились своими достижениями, новостями в области изучения и охраны хищных птиц. По окончании заседаний была организована экскурсия в окрестностях города. Мы посетили место гнездования малого подорлика, где нам показали охотничьи биотопы пары орлов и их гнездо. Вторая часть экскурсии была на специализированной смотровой точке, расположенной на берегу Бургаского озера. Здесь мы наблюдали скопления птиц водно-болотного комплекса. В это время в небе фиксировали пролетные стаи канюков, среди редких хищных птиц были большой подорлик, степной лунь и сапсан.

Хотим выразить благодарность организаторам за возможность принять участие в работе конференции.

Сергей Домашевский, Украинский центр исследований хищных птиц

Переміщення балабанів з передавачами: результати червня – вересня 2017 року

У 2017 році нами було продовжено вивчення міграційних переміщень балабана (Falco cherrug). У ході експедиції у червні на двох пташенят балабана (обидва самці) нами було надіто передавачі. Нижче наведено інформацію про їхні переміщення протягом червня – вересня 2017 року.

Пташенята отримали ім’я Макс та Юра. Після вильоту з гнізда вони тримались на гніздовій території, як правило, не далі 3 км від гнізда.
Протягом 21-23 липня Макс здійснив свою першу мандрівку територією України – він відвідав Одеську, Миколаївську та Кіровоградську області. Крайньою точкою його подорожі був Новгородківський район Кіровоградської області. Макс здолав близько 840 км за цей час та повернувся до свого гнізда.
Балабан Юра почав свою мандрівку наступного дня – 22 липня та подорожував у північно-східному напрямку протягом 6 днів. За цей час він відвідав Одеську, Миколаївську, Дніпроптровську, Запорізьку та Херсонську області, після чого повернувся до свого гнізда. За ці дні він здолав понад 1400 км.
Балабан Макс здійснив іще одну подорож протягом 26-27 липня у північно-західному напрямку. Він залетів на територію Румунії, Молдови та швидко повернувся назад, здолавши понад 550 км.

Читати далі »

Випадок гніздування гібридної пари шуліки рудого та шуліки чорного у Львівській області

Шуліка рудий (Milvus milvus) є рідкісним залітним (пролітним?) птахом на території України. Протягом останніх декількох десятків років достовірні випадки гніздування не зафіксовані. Тим цікавішим є виявлений випадок гніздування гібридної пари рудого та чорного (Milvus migrans) шуліки.

Фото М. Скирпан.

У Львівській області 12 квітня 2017 року ми спостерігали шуліку рудого з гніздовим матеріалом. Для підтвердження факту гніздування нами 9 травня був здійснений повторний виїзд, під час якого було знайдене гніздо, на якому перебував шуліка рудий. Гніздо розташовувалось на дубі, на бічній гілці на висоті близько 18 метрів. Гніздо виглядало рихлим і, скоріш за все, воно цьогорічне. Характерно, що особину шуліки рудого на цій території ми спостерігали і в попередні роки, зокрема, у 2015–2016 рр. Проте, на нашу думку, у цей період шуліка рудий тут не гніздився.
При перегляді фотографій особини шуліки рудого за 2017 рік стало зрозуміло, що на усіх фото одна і та ж особина (по особливостях оперення та линяння).

При перевірці гнізда 15 червня ми спостерігали дорослих птахів обох видів шулік, які ширяли одночасно в районі гнізда, що наштовхнуло на думку про утворення гібридної пари.
При наступному відвідуванні гнізда 28 червня ми виявили двох пташенят, а також одночасно спостерігали на гнізді дорослих птахів обох видів шулік.
Пізніше було здійснено ще декілька виїздів (10.07, 23.07, 09.08, 15.08) під час яких спостерігали, як дорослих птахів, так і молодих. 9 серпня молоді пташенята уже були льотні, а 15 серпня вдалось сфотографувати молодого птаха в польоті.

Відтак, це, ймовірно, перший випадок гніздування гібридної пари шулік в Україні.

Микола Скирпан, Ігор Горбань, Роман Данилевич, Ірина Тимків

Моніторинг гніздування сови бородатої в Рівненській області

Моніторинг популяції сови бородатої (Strix nebulosa) у Рівненському природному заповіднику здійснюється протягом 5 років. З результатами робіт за 2015 рік можна ознайомитись на нашому сайті. У даному повідомлені наведено результати досліджень за 2017 рік.

Рівненським природним заповідником 2017 рік оголошено як «Регіональний рік сов», що передбачає проведення ряду екологоосвітніх та наукових заходів, пов’язаних із життям сов. Одним із них є моніторинг популяції сови бородатої. Його здійснювали на 4 масивах Рівненського ПЗ («Сомине», Сарненський район; «Переброди», Дубровицький, Рокитнівський р-ни; «Сира Погоня», Рокитнівський р-н; «Білоозерський», Вололодимерецький р-н) та їх околиць (віддаль від меж заповідника приблизно на 10-15 км). Площа, охоплена дослідженням, складає близько 550 км2, їх проводили протягом березня – червня.

Починаючи з початку березня перевірялись усі потенційні місця гніздування – гнізда денних хижих птахів, чорного лелеки, штучні платформи, інші об’єкти (борті, трухляві нішоподібні дерева), а також проводились нічні обліки. Загалом обстежено близько 80 гнізд, серед яких 60 – у заповіднику. Проведено 10 нічних обліків.
У результаті виявилось, що із 80 гнізд 20 були зайняті совою бородатою, додатково також відмічено 5 гніздових територій під час нічних обліків. На гнізда ми вилазили за допомогою спеціального спелеологічного спорядження, кільцювання пташенят проводили на гніздах та на присадах, на які вони сідали після вильоту з гнізда.

Читати далі »

Експедиція з вивчення балабана на півдні України в 2017 роцi

Вивчення поширення, чисельності та екології балабана (Falco cherrug) на півдні України здійснюється нами багато років. Результати досліджень за 2016 рік можна прочитати на нашому сайті. У 2017 році було здійснено експедицію в Одеську область. Поїздка мала на меті: перевірку відомих місць гніздування балабана для моніторингу популяції, пошук нових міць гніздування, мічення молодих птахів передавачами для вивчення їхніх подальших міграційних переміщень.

Експедиція відбулася в рамках міжнародного проекту, присвяченого вивченню і охороні балабана. У першій його частині 29-30 травня Юрій Милобог та Максим Гаврилюк здійснювали моніторинг гніздових територій балабана. Він був продовжений протягом 31 травня – 4 червня спільно з угорським фахівцем Matyas Prommer. 2 травня учасники експедиції зустрілися з Emanuel Baltag (Румунія) та Віталій Ашдер (Молдова) та провели спільні дослідження на території Молдови.

У ході експедиції на території Одеської області нами було перевірено 8 відомих гніздових територій балабана. У трьох випадках на місцях, де у 2016 році гніздились балабани, цього року дорослих птахів виявлено не було. Ще дві пари трималися на гніздовій території, проте не мали пташенят. Лише три пари балабанів мали пташенят. Характерно, що в одному з цих випадків пташенята в гнізді ще були у першому пуховому наряді.

Читати далі »

Знахідка луня лучного на гніздуванні в Черкаській області

Лунь лучний (Circus pygargus) в Україні гніздиться переважно в Поліссі, у центральній України є рідкісним на гніздуванні (Полуда, 2009). Судячи з літератури, у ХІХ – на початку ХХ ст. він був звичайним гніздовим видом на території Черкаської області. Але пізніше чисельність скоротилася. Під час спеціальних досліджень хижих птахів у Черкаській області В.І. Стригунов (1986) у гніздовий період виявив лише одну пару на Ірдинських болотах, проте гнізда знайти не вдалось.

Протягом останніх 20-30 років падіння чисельності луня лучного в Україні продовжилось. Тому не дивно, що в цей період на Черкащині його гнізд не знаходили. Грищенко В.М. спостерігав пару лучних лунів 18.05.2005 р. у долині р. Супой біля с. Підставки Золотоніського району (Гаврилюк та ін., 2005). Було також декілька зустрічей поодиноких птахів у першій половині травня, проте це могли бути пролітні птахи.

23 липня 2017 року під час обстеження долини р. Тясмин нами протягом дня в одному місці неодноразово спостерігалися самець і самка лучного луня. Гніздо цієї пари було знайдене на луках, які біля села використовуються для випасу. Гніздо було розташовано в пониженні рельєфу шириною 30-40 м та довжиною близько 100 м, заросле осокою та місцями кропивою. Висота осоки на момент виявлення гнізда становила 60-80 см. Гніздо виглядало як витоптана платформа на землі із залишками шерсті та пір’я. На цьому місці виявлено двоє повністю оперених пташенят, які при появі спостережника сховалися у траву поруч з гніздом.
Характерно, що самець лучного луня відганяв іншого самця з гніздової території. Це дозволяє передбачати гніздування ще однієї пари неподалік.

Читати далі »

Бібліографія робіт по хижих птахах України за 2015 рік

У бібліографічному переліку наведено 49 робіт, які містять інформацію про соколоподібних і сов із території України, що вийшли друком у 2015 р. Ймовірно, бібліографія неповна, тому, якщо Ви маєте до неї доповнення, пишіть Максиму Гаврилюку (mg@raptors.org.ua). Файл буде оновлюватися з отриманням нової інформації.

Два кібчика з румунськими передавачами гніздяться в Україні

У країнах Західної Європи триває вивчення міграції кібчиків (Falco vespertinus) за допомогою супутникових передавачів. Раніше ми вже писали про випадки, коли у післягніздовий період кібчики з Угорщини трималися перед початком осінньої міграції на території України, а також про міграцію через територію України кібчиків, помічених у Казахстані. Мічення кібчиків триває, представляємо нові результати (з деталями переміщень птахів можна ознайомитись на сайті satellitetracking.eu).

Двоє птахів було відловлено та помічено в Румунії на місцях передміграційної концентрації. Доросла самка, якій було дано імʾя Marina, була відловена 14.09.2015. Вона вже дві зими успішно провела в Африці та вдруге повернулася на місце гніздування. В обох випадках вона гніздиться на території України – біля м. Красноперекопська (Крим). Характерно, що під час міграції кожного разу вона використовувала інший пролітний шлях та перетинала Середземне море. Самка, якій було дано імʾя Ringló, було відловено 22.09.2016. На момент відлову птах мав вбрання другого календарного року. Самка успішно перезимувала в Африці та на гніздування повернулася в Україну – в Кілійський район Одеської області. Цікаво, що міграційний шлях мав петлеподібну форму – кібчик повернувся в Європу через Гібралтар.

Так мічення кібчиків за кордоном допомагає нам більше дізнатися про птахів України, адже для них кордонів не існує.

Максим Гаврилюк, Український центр досліджень хижих птахів

Конференція «Орлан-білохвіст 2017»

5-7 жовтня 2017 року в Естонії відбудеться Міжнародна конференція, присвячена орлану-білохвосту (Haliaeetus albicilla). Конференція організована естонським Eagle Club за підтримки Міністерства навколишнього середовища Естонії та Центру екологічних інвестицій Естонії. Раніше аналогічна конференція проходила у 2000 році у Швеції.

Seaeagle 2017 conference

Попередньо заплановано наступні напрямки роботи конференції:

популяційна динаміка і генетика;
антропогенні загрози (отруєння свинцем, полювання, вітряна енергетика);
орлани як індикатори стану довкілля;
покращення поінформованості громадськості;
досвід охорони і ефективного управління;
взаємовідносини з іншими видами.

Пропонується дві форми представлення матеріалів: усна доповідь (20 хв.) або стендова доповідь (постер).
Реєстрація запрошених учасників конференції відкрита до 30 квітня. Після цього буде доступна вільна реєстрація (до 80 учасників конференції).
Організатори конференції планують оплатити учасникам усі місцеві витрати – трансфер від аеропорту до місця проведення конференції та у зворотному напрямку, проживання і харчування.

Більш детальну інформацію щодо конференції можна знайти на сайті: http://www.kotkas.ee/seaeagle2017/