Переміщення балабана Юра протягом травня – жовтня 2018 року та про причини скорочення чисельності виду

Нагадаємо, що в червні 2017 року нами в Одеській області було помічено передавачами двох пташенят балабана (Falco cherrug). Після вильоту з гнізда один з них тримався в Одеській області, де був застрелений браконьєрами у грудні 2017 року. Другий балабан успішно перезимував в Африці та навесні повернувся у степову зону Євразії. Про його переміщення ми писали раніше на нашому сайті.

Попри наші очікування, що він вернеться до України, балабан несподівано облетів Чорне море вздовж східного узбережжя, після чого повернув по степовій зоні на схід. Наприкінці квітня він був у центральній частині Казахстану, де і провів близько трьох місяців. Раніше в ході наших досліджень українських балабанів за допомогою передавачів ми вже мали один випадок, коли у 2012 році сокіл у віці одного року тривалий час перебував у Казахстані, після чого повернувся до України. Ці переміщення демонструють важливість всієї степової зони Євразії для цих птахів, а не тільки окремих її ділянок.

Читати далі »

Новое издание по грифам Украины

Недавно вышла из печати новая работа:

Грифовые птицы фауны УкраиныГрифовые птицы фауны Украины / А.Н. Цвелых, Б.А. Аппак, М.М. Бескаравайный, С.Ю. Костин, М.А. Осипова. – Киев: Фитосоциоцентр, 2018. – 188 с.

Монография посвящена грифовым птицам, входящим в состав фауны Украины: черному грифу Aegypius monachus, белоголовому сипу Gyps fulvus, стервятнику Neophron percnopterus и бородачу Gypaetus barbatus. Приведены исчерпывающие сведения о распространении грифовых птиц на территории Украины в прошлом и настоящем, представлены оригинальные данные о биологии, динамике численности, современной численности и составу популяций.

Для зоологов, специалистов в области охраны природы, преподавателей и студентов-биологов, а также всех кто интересуется птицами.

Обращаться к авторам можно по адресу: tsv@izan.kiev.ua.

Моніторинг гніздування орлана-білохвоста в Рівненській області у 2011-2018 рр.

МОНІТОРИНГ ГНІЗДУВАННЯ ОРЛАНА-БІЛОХВОСТА (HALIAEETUS ALBICILLA) В РІВНЕНСЬКІЙ ОБЛАСТІ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ 2011-2018 РР.

Моніторинг гніздування орлана-білохвоста (Haliaeetus albicilla) в Рівненській області здійснюється нами протягом 2011-2018 рр. Деякі дані стосовно орлана-білохвоста були опубліковані на сайті у попередні роки (2014, 2015).

У статті використані фото Михайла Франчука, Олександра Добринського, Тараса Кривульського, Павла Панченка, Вадима Яненка та Івана Комарницького

Перші докази гніздування орлана-білохвоста в Рівненській області датуються 1961 р., коли відмічено одну пару на гніздуванні в районі ставків в околицях с. Переброди Дубровицького району (Жежерін, 1969). Від 1961 по 2013 є дані, що підтверджують гніздування 1-2 пар у районі східних та північних ставків біля с. Переброди (Жежерін, 1969; Давиденко, Землянський, Полуда, 1998; Гаврилюк, 2004; Химин, 2006; Журавчак, Добринський, 2011; Франчук, Журавчак, 2013; Домбровский и др., 2014; Літопис…). Також є дані дослідників, що припускають гніздування ще двох пар – однієї в околицях м. Сарни та іншої в гирлі р. Случ (Новак, Савчук, 1994; Гаврилюк, 2004).

Станом на кінець 2018 р. ми можемо з впевненістю говорити про гніздування 7 пар орлана-білохвоста в Рівненській області. Нижче ми наводимо дані про результати моніторингу гніздування цього виду в Рівненській області за результатами досліджень 2011-2018 рр.

Читати далі »

Червона книга Донецької області: тваринний світ

Нещодавно вийшов друком науково-інформаційний довідник «Червона книга Донецької області: тваринний світ». Колективом авторів наведено видові нариси про тварин, які зустрічаються на території Донецької області і занесені до Червоної книги України (2009) та/або підлягають особливій охороні на території згаданої області.

Открыть файлПропонуємо вашій увазі нариси, присвячені соколоподібним та совам, що увійшли до книги:

Червона книга Донецької області: тваринний світ. Науково-інформаційний довідник / За ред.. В.Д. Залевського (безхребетні), О.І. Бронскова (хребетні). – Вінниця: ПрАТ «Вінницька обласна друкарня», 2017. – 452 с.

Для кожного виду наводяться таксономічна належність, природоохоронний статус, ареал розповсюдження та поширення в країні та області, чисельність і фактори, що загрожують існуванню виду, біологічні особливості, заходи, що вживаються з охорони та такі, що слід запровадити. Видові нариси проілюстровано фотографіями та картосхемами розповсюдження виду в області, де наводяться відомості з літературних джерел і оригінальні дані авторів нарисів.

Перший етап встановлення гніздових платформ для балабанів на півдні України

Як відомо, балабан (Falco cherrug) не будує власних гнізд, а займає старі споруди інших птахів – круків та інших хижаків. У деяких випадках нестача місць гніздування може бути одним із лімітуючи факторів для популяції. Тому одним із напрямків нашого проекту щодо вивчення та охорони балабана на півдні України є встановлення штучних гніздівель для цього виду.

15-17 вересня 2018 року нами було здійснено польовий виїзд з метою встановлення першої партії гніздових платформ для балабанів. Платформи мали розмір 60х60х10 см та були виготовлені з алюмінієвого сплаву. Така конструкція є доволі витривалою та може послужити птахам багато років, на відміну від старих гнізд птахів. Штучні гніздівлі встановлювали на дерева та опори ЛЕП. Розташовували їх у місцях, перспективних на наш погляд для гніздування виду. На платформі імітували гніздо з гілок та трави.
Чекатимемо гніздового сезону 2019 року для перевірки ефективності здійснених заходів. За його результатами будуть зроблені висновки та наступного року продовжено розвішування гніздівель.

Проект здійснюється за підтримки фонду малих грантів Rufford Small Grants Foundation.

Максим Гаврилюк, Юрій Милобог, Український центр досліджень хижих птахів

Новий номер журналу «Troglodytes»

Вийшов з друку новий номер журналу «Troglodytes» (Праці Західноукраїнського орнітологічного товариства). – 2017. – Вип. 8.
Журнал містить публікації по хижих птахах:

Troglodytes. Праці Західноукраїнського орнітологічного товариства

• Кузьменко Ю.В., Химин М.В. Знахідка гнізда сича волохатого Aegolius funereus у Волинській області. – С. 89-90.
• Франчук М.В., Струс Ю.М. Заліт грифа чорного Aegypius monachus у прикордонну зону України та Білорусі в межах Рівненської області. – С. 97-98.

Ознайомитись зі змістом випуску можна за посиланням.
Замовити паперовий примірник можна через онлайн анкету. Ціна – 50 грн. плюс вартість доставки.

Результати моніторингу гніздування підорлика великого в Рівненському природному заповіднику та його околицях у 2017-2018 рр.

Традиційно, 7 рік поспіль, у жаркі липневі та серпневі дні проведено моніторинг гніздування підорлика великого (Aquila clanga) у Рівненському природному заповіднику та його околицях. Протягом двох років обстежено 16 гнізд підорлика великого (по 8 кожного року) та знайдено одне гніздо підорлика малого (А. pomarina). Закільцьовано 6 пташенят великого і одне малого підорлика. Результати наших досліджень за 2016 рік можна знайти за посиланням. Для мічення кожного пташеня використовували стандартне металеве кільце та пластикове кольорове.

Фото Михайла Франчука, Тараса Кривульського та Ігора Бачука

Вивчення цього виду у болотах заповідника ніколи не давалось з легкістю, так і було в ці два роки, про що ми розповімо далі.

2017 рік був посушливий, тому води у болотах було мінімум. 2018 рік не відмічався значною повноводністю. Ходити було не так важко як у повноводні роки, проте у цій роботі завжди є сюрпризи. Досить істотно проявились наслідки попередніх пожеж 2015 року, де значна частина угідь підорликів постраждала від пожеж. Були пошкоджені гнізда та гніздові стації. Інтенсифікувався процес всихання пошкоджених дерев на гніздових ділянках. Через це у ці два роки підорлики почали покидати місця багаторічного гніздування, що стало великою проблемою для розуміння: чи щось сталось у гнізді чи просто ці гнізда покинуті. Далі спробуємо розібратись.

Обстеження гнізд підорлика великого здійснювали на трьох масивах заповідника: «Сира Погоня», «Сомине» та «Переброди». У 2017 р. протягом 17-20 липня, а в 2018 р. 26-27, 31 липня, 08 серпня.

Читати далі »

Експедиція по вивченню балабана в Одеській області в 2018 році

Роботи щодо дослідження балабана (Falco cherrug) в Одеській області в 2018 році є продовженням нашого багаторічного моніторингу за станом популяції цього виду на півдні України. Про результати експедицій у попередні роки можна прочитати на нашому сайті: 2017 та 2016.

Метою експедиції було моніторинг чисельності виду, виявлення потенційних загроз для популяції, збір матеріалу щодо екології виду. Попутно здійснювався збір відомостей щодо поширення та відносної чисельності інших хижих птахів. Міжнародна українсько-угорська експедиція тривала протягом 28.05-2.06, автомобільний маршрут по Одеській області склав близько 1100 км. Під час подорожі здійснювалася перевірка гнізд та гніздових територій балабанів, відомих у попередні роки, та обстеження ділянок високовольтних ЛЕП, що потенційно придатні для гніздування виду. Було обстежено ділянки ЛЕП, на яких проводилися обліки балабанів на початку 2000-х років. У ході досліджень обстежено 142 км високовольтних ЛЕП, виявлено 26 гнізд круків.

Фото Matthias Prommer, Polla Schütz

Перш за все було відвідано два гнізда балабанів, зайняті минулого року. Пара балабанів, у якої у 2017 році ми помітили передавачами двох пташенят, у 2018 році також гніздилась успішно. Гніздо крука, в якому вони розмножувалися минулого року, розпалося і балабани зайняли старе гніздо орлана-білохвоста неподалік. На момент відвідування нами гнізда, у ньому було не менше двох пташенят у другому пуховому вбранні, тому мічення передавачами не здійснювалось, зважаючи на малий вік птахів. Інше гніздо на опорі ЛЕП, де у балабанів минулого року були пташенята, виявилося зруйнованим. Наші пошуки соколів у цьому районі були безрезультатними.

Читати далі »

Рятування боривітра в містах

Що робити, якщо вам до рук потрапив боривітер?

Боривітер звичайний (Falco tinnunculus) – гніздовий птах всієї території України, поширений у різноманітних ландшафтних зонах, але селиться переважно там, де є відкриті простори і деревна рослинність (Зубаровський, 1977). Найчастіше гніздиться на узліссях та в лісосмугах. Протягом останніх десятиліть боривітер почав активно заселяти міста України. Нині у Львові гніздиться 28 пар (Бокотей, Дзюбенко, 2008), Києві – 60–65 пар (Домашевский, 2012), Одесі – 25–30 пар (повід. П.С. Панченко), Дніпрі – не менше 50 пар (повід. О.Л. Пономаренко), Кривому Розі – 50–100 пар (повід. В.І. Стригунова), Симферополі – не менше 70 пар (повід. С.П. Прокопенко), Черкасах – близько 10 пар (Гаврилюк М.Н.), Луганську – 40-50 пар (Ветров, 2015). Багато орнітологів протягом останнього десятиліття відмічають суттєве зростання чисельності виду у містах. Наприклад, у Львові, Луганську та Києві майже вдвічі (Ветров, 2015). У містах найчастіше влаштовують гнізда на технічних поверхах багатоповерхівок або інших нішах висоток. Унаслідок зростання чисельності боривітра звичайного у містах почастішали випадки потрапляння молодих птахів до людей. Наш матеріал покликаний дати відповідь на питання: «Що робити, якщо вам до рук потрапив боривітер?».

Ідентифікація
Боривітер звичайний – сокіл невеликого розміру (менший за голуба). Маса тіла 160–230 г, довжина тіла 33–39 см, розмах крил 65–80 см. Зверху птах іржасто-рудий, з темними плямами; низ тіла вохристий, з бурими плямами. Наявні «вуса» (див. більше фото на нашому сайті). Звуки: дзвінке «кліі – клі – клі» (Фесенко, Бокотей, 2012).

Читати далі »

Кібчики з румунськими передавачами знову гніздяться в Україні

Рік тому ми писали про мічення супутниковими передавачами двох кібчиків (Falco vespertinus) у Румунії (див. матеріал на сайті). Вони успішно перезимували в Африці та знову повернулися до України. Нагадаємо – двоє птахів було відловлено та помічено в Румунії на місцях передміграційної концентрації.

Самку, якій було дано ім’я Ringló, було відловено 22.09.2016. На момент відлову птах мав вбрання другого календарного року. Вже другий рік поспіль самка зимує в Африці, а на гніздування прилітає до України. Характерно, що під час міграції кожного разу вона використовувала інший пролітний шлях та перетинала Середземне море і Сахару (див. мапу). У 2017 та 2018 роках вона гніздилася в одному і тому самому місці – в одній з колоній граків у Кілійському районі Одеської області. Колонія кібчиків тут нараховує 5-10 пар. Наприкінці травня 2018 року під час експедиції по балабану ми (М. Гаврилюк, Ю. Милобог, M. Prommer, P. Schulz) відвідали це місце. Нам вдалося побачити самку з передавачем та зробити її фото.

Дорослу самку, якій було дано ім’я Marina, було відловлено 14.09.2015. Вона вже три зими успішно провела в Африці та втретє повернулася на місце гніздування. Характерно, що восени 2016 та восени 2017 вона мігрувала практично по одному і тому самому маршруту (див. мапу). У 2016 та 2017 роках вона гніздилася в Криму біля м. Красноперекопська. Сюрпризом для дослідників став той факт, що у 2018 році самка змінила місце гніздування і постійно тримається на одній території в Кілійському районі Одеської області. Під час нашої експедиції, про яку ішла мова вище, ми також мали можливість відвідати це місце. Колонія кібчика тут нараховує до 40 пар – птахи гніздяться у старих гніздах воронових птахів вздовж невеликої річки. Долина річки використовується для випасу с.-г. тварин. Нажаль, під час нашого короткого візиту птаха з передавачем нам виявити не вдалося.

Наостанок, приємно відзначити, що кібчики вже протягом 2-3 років успішно існують з надітими передавачами.

Максим Гаврилюк, Юрій Милобог (Український центр досліджень хижих птахів), Matthias Prommer (Herman Ottó Institute, Hungary)